10.3. Складання фінансової звітності на підставі даних обліку

Згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова звітність підприємств включає чотири річні форми: 1) Баланс (ф. № 1); 2) Звіт про фінансові результати (ф. № 2); 3) Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3); 4) Звіт про власний капітал (ф. № 4).

Зміст, форма та загальні вимоги до складання кожної з цих форм звітності регулюються відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський баланс - це спосіб узагальненого відображення в грошовій оцінці стану господарських засобів та джерел їх утворення на певну дату у формі звітної таблиці, складеної бухгалтером для внутрішніх та зовнішніх користувачів з метою прийняття ними управлінських та інвестиційних рішень.

Пов'язані подвійним записом рахунки бухгалтерського обліку складають єдину інформаційну у систему, в якій кожний рахунок формує свої інформаційні показники. Об'єднання їх в єдине інформаційне ціле забезпечується застосуванням балансового методу.

Баланс відображає фінансовий стан і результати господарської діяльності, в ньому, як у фокусі, заломлюються всі позитивні та негативні моменти в роботі підприємства. Він є відкритою для користувачів формою звітності, яка забезпечує можливість ознайомлення з фінансовим станом підприємства, в тому числі з показниками діяльності всіх його філій, виділених на окремі баланси.

Баланс має велике значення для управління підприємством, так як надає менеджерам різних рівнів інформацію, за допомогою якої в цілому можна визначити фінансовий стан підприємства, побачити його зміну порівняно з попереднім періодом. Він інформує: скільки капіталу використовується в бізнесі (яка вартість бізнесу); яка ліквідність бізнесу (як швидко можуть бути активи перетворені в готівку); наскільки платоспроможний бізнес (яка імовірність, що бізнес може збанкрутувати); як фінансується бізнес (звідки засоби надходять і скільки з них складають залучені засоби),

За даними балансу виявляються недоліки в роботі та фінансовому стані підприємства їх причини, а також розроблюються заходи щодо усунення цих недоліків.

Дані бухгалтерського балансу дають можливість контролювати правильність використання коштів цільового призначення.

Завдяки стислій та компактній формі, баланс є досить зручним документом. Він містить в собі важливі методологічні передумови, що визначають всю методологію бухгалтерського обліку та принцип подвійного запису, який лежить в її основі.

Разом з цим вся інформація, яка міститься в ньому, носить моментальний характер і з цієї точки зору є обмеженою. За своєю природою баланс не може містити відомостей про обсяг виробництва продукції, реалізацію, фонд заробітної плати та багато інших важливих показників, які мають інтервальний характер. Інтервальна інформація, якої немає в Балансі, міститься в інших формах звітності. Звітність відображає фінансовий стан бізнесу, але не фінансовий стан власника. Бухгалтерські баланси можна охарактеризувати як вартісні моделі фінансового стану підприємства.

Бухгалтерський баланс як елемент методу бухгалтерського обліку завершує процедуру обробки бухгалтерських даних, узагальнюючи їх в інформаційну модель фінансового стану економічного суб'єкту. Оскільки, баланс є "моментальним знімком" підприємства - він включає в себе всі елементи бухгалтерської збалансованості, відображає рівновагу між активами, з одного боку, і зобов'язаннями та власним капіталом - з іншого. Але як і будь-який інший звіт баланс узагальнює інформацію. Така систематизація будується, перш за все, на основі класифікації господарських засобів за характером їх участі в кругообороті на оборотні та необоротні активи з особливим виділенням збитків як невідшкодованих засобів, та джерел - з розподілом на власні (капітал та резерви) та залучені (довгострокові та короткострокові). Подальша деталізація засобів та джерел в активі та пасиві балансу поглиблює цю класифікацію у вигляді конкретних балансових статей та їх груп.

Існує велика кількість видів бухгалтерських балансів. В залежності від мети їх складання баланси класифікують за наступними ознаками: часом складання, джерелами формування, обсягом інформації, змістом, характером діяльності, формами власності, об'єктами відображення, способами очищення (див. рис. 10.1).

За словами І.Ф. Шера: "Баланс початковий та баланс заключний складають альфу і омегу рахівництва. Будь-яка бухгалтерія, яка не спирається на вступний баланс, недосконала і не відповідає господарським та юридичним вимогам".

Це цікаво

Якщо порівнювати за аналогією окремі підприємства з живим організмом, то баланси, які складаються в різні моменти існування цього підприємства, дуже добре відображають його життєвий шлях: виникнення, зростання і розвиток, болючі процеси та, нарешті, смерть.

Класифікаційні ознаки балансів

За часом складання	вступний поточний санаційний ліквідаційний розподільний об´єднуваний
За джерелами формування	інвентарний книжний генеральний
За обсягом інформації	індивідуальний зведений консолідований
За змістом	сальдовий оборотний попередній (провізорний)
За характером Діяльності	баланс основної діяльності баланс неосновної діяльності
За формою власності	державний комунальний кооперативний колективний приватний змішаний баланс спільних підприємств баланс громадських організацій
За об´єктами відображення	самостійний окремий
За способом очищення	баланс-брутто баланс-нетто

Рис. 10.1. Класифікація бухгалтерських балансів

Сальдовий баланс характеризує в грошовій оцінці майно господарюючого суб'єкту та джерела утворення майна станом на певну дату (табл. 10.1).

Таблиця 10.1

Пасив Актив	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
Баланс

Баланс складається бухгалтерією підприємства шляхом підрахунку залишків (сальдо) по рахунках.

Оборотний баланс, окрім залишків засобів та джерел утворення майна на початок та кінець періоду, містить дані про їх рух (дебетові та кредитові обороти) за звітний період. За своєю будовою він відрізняється від сальдового балансу (табл. 10.2).

Таблиця 10.2

Оборотний баланс

Пасив Актив	На початок звітного періоду	Рух майна (джерел)		На кінець звітного періоду
		Збільшення	зменшення
Баланс

Оборотний баланс має велике значення в якості проміжного робочого документу, який використовується в процесі складання вступного, заключного та ліквідаційного балансів. Він дозволяє: пов'язати кількісні показники рахунків з бухгалтерським балансом; спостерігати причини змін сальдо двох суміжних моментів часу, отже, і причини змін показників двох бухгалтерських балансів; вказати на зв'язок між бухгалтерською звітністю і балансом.

Попередній (провізорний) баланс - бухгалтерський баланс, який складається завчасно на кінець звітного періоду з урахуванням очікуваних змін в складі майна підприємства. Основою такого балансу є фактичні бухгалтерські дані про стан активних та пасивних статей з моменту їх складання та очікуваних даних про господарські операції, які будуть здійснені до кінця звітного періоду. Складання попереднього балансу має на меті завчасно визначити фінансовий стан підприємства, в якому воно буде до кінця звітного періоду.

Самостійний баланс мають тільки ті підприємства, які є юридичними особами. Окремий баланс складають структурні підрозділи підприємства (філії, автотранспортні та житлово-комунальні господарства тощо).

Баланс-брутто — це баланс, валюта якого включає в себе регулюючі статті. Регулюючими називають такі статті, суми по яких обліковуються при визначенні фактичної вартості засобів (вираховуються з суми іншої статті або навпаки додаються). Наприклад, для розрахунку залишкової вартості основних засобів від суми статті "Основні засоби" вираховується сума відповідного субрахунку регулюючої статті "Знос необоротних активів", а для визначення фактичної собівартості матеріальних ресурсів до суми по статті "Виробничі запаси" додаються відхилення у вартості матеріалів.

Баланс-нетто — це баланс, валюта якого не включає регулюючі статті. Виключення з балансу регулюючих статей називається його "очищенням". Баланс-нетто дозволяє спростити систему балансових показників, отримати реальну оцінку господарських засобів підприємства. Такий баланс надає найбільш об'єктивну картину фінансовому стану підприємства, тому основна форма фінансової звітності "Баланс підприємства" базується на методиці формування балансу-нетто.

В практиці застосовується поняття актуарного балансу. Актуарний баланс призначений для визначення і порівняння дисконтованої вартості будь-якого підприємства в різні моменти часу.

Зміст, форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей регламентується національним П(С)БО 2 “Баланс”.

До бухгалтерського балансу пред'являється ряд вимог, що забезпечують можливість його використання у підприємницькій діяльності (рис. 10.2).

В имоги

п равдивість

Правдивим є баланс, який складений на підставі записів, проведених по всіх документах, які відображають факти господарського життя підприємства за звітний період. Основною умовою правдивості балансу є обгрунтування його показників документами і записами на бухгалтерських рахунках, бухгалтерськими розрахунками та інвентаризацією

р еальність

Відповідність оцінок його статей об'єктивній дійсності

є дність

Полягає в побудові його на єдиних принципах обліку і оцінки. Це означає застосування в усіх структурних підрозділах підприємства єдиної номенклатури рахунків бухгалтерського обліку, однакового змісту рахунків, їх кореспонденції (взаємозв'язку між рахунками) тощо

послідовність

Полягає в тому, що кожен наступний баланс повинен випливати із попереднього. На підприємстві, яке існує декілька років, застосовуються однакові методи оцінки і порядку складання