- •Сімейне право України: поняття, значення та його місце в правовій системі.
- •Предмет і метод сімейного права
- •Основні засади та структура сімейного права
- •Взаємодія сімейного права з іншими галузями права
- •Сімейне законодавство, етапи становлення і розвитку сімейного законодавства України Перший сімейний кодекс України 1919 року
- •Сімейний кодекс України 1926 року
- •Сімейний кодекс України 2002 року
- •6. Джерела сімейного законодавства України Конституція України в системі джерел сімейного законодавства
- •Сімейний кодекс України — основне джерело сімейного законодавства України
- •Закони та інші нормативно-правові акти в системі сімейного законодавства
- •Цивільний кодекс України в системі сімейного законодавства
- •Договір як джерело сімейно-правових норм
- •Звичаї як джерело сімейно-правових норм
- •7. Дія сімейного законодавства у часі, просторі, по колу осіб
- •8. Поняття сім’ї за законодавством України
- •9. Історичні форми сім’ї і шлюбу
- •Сімейно-правові відносини: поняття, особливості, види, структура.
- •Юридичні факти у сімейному праві: поняття і види.
- •Строки у сімейному праві України.
- •Акти цивільного стану, реєстрація актів цивільного стану.
- •Шлюб: поняття та його правова природа.
- •Здійснення прав і виконання обов’язків, що виникають із сімейних відносин.
- •Умови та порядок укладення шлюбу.
- •Перешкоди до укладення шлюбу за сімейним законодавством України.
- •Недійсність шлюбу, види підстав визнання шлюбу не дійсним та наслідки визнання шлюбу недійсним.
- •Припинення шлюбу: поняття.
- •Припинення шлюбу в наслідок його розірвання.
- •Правові наслідки розірвання шлюбу.
- •Особисті немайнові права та обов’язки подружжя: поняття, види.
- •Майнові права та обов’язки подружжя за сімейним законодавством України: поняття, види та їх особливості.
- •Роздільна власність подружжя: поняття, об’єкти (предмети), джерела виникнення, правовий режим.
- •Правовий режим спільного майна подружжя.
- •Поділ спільної сумісної власності подружжя.
- •Договірний режим майна подружжя.
- •Шлюбний договір: поняття, умови та порядок укладення шлюбного договору.
- •Обов’язки подружжя щодо взаємного утримання.
- •Визначення походження дитини як підстава виникнення правовідносин між батьками і дітьми.
- •Судовий порядок встановлення батьківства та факту батьківства.
- •1.У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
- •2. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
- •Оспорювання батьківства (материнства).
- •Правовідносини батьків та дітей з приводу майна.
- •Аліментні зобов’язання батьків та дітей щодо утримання.
- •Аліментні зобов’язання батьків щодо утримання повнолітніх дітей. Припинення аліментного обов’язку батьків.
- •36. Аліментні зобов’язання повнолітніх дітей щодо утримання непрацездатних батьків, що потребують матеріальної допомоги.
- •37. Стягнення аліментів за минулий час і заборгованості за аліментами
- •38. Усиновлення за законодавством України: поняття, умови, порядок здійснення усиновлення та правові наслідки усиновлення.
- •39.Субєкти відносин щодо усиновлення: усиновлювачі та усиновлені. Вимоги передбачені законодавством до суб’єктів усиновлення.
- •40. Визнання усиновлення недійсним та скасування усиновлення підстави, порядок, правові наслідки
- •41.Опіка та піклування над дітьми: поняття, підстави, порядок встановлення опіки та піклування над дітьми
- •Права та обов’язки опікунів та піклувальників
- •43.Припинення опіки та піклування над дітьми
- •44. Патронат над дітьми; поняття. Відмінність від інших форм влаштування дітей, позбавлення батьківського піклування
- •45. Прийомна сім’я як форма виховання дітей, позбавлених батьківського піклування: порядок утворення, права дітей переданих на виховання в прийомну сім’ю
- •46. Права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів: види, зміст правовідносин між іншими членами сім’ї та родичами
- •47. Обов’язок по утриманню інших членів сім’ї та родичів
- •48.Правове регулювання сімейних відносин за участю іноземців та осіб без громадянства
- •49. Колізійні питання укладення та розірвання шлюбу
- •50. Колізійні проблеми визначення походження дитини та усиновлення
- •51. Застосування законів іноземних держав. Визнання в Україні актів цивільного стану, зареєстрованих за законами іноземних держав
41.Опіка та піклування над дітьми: поняття, підстави, порядок встановлення опіки та піклування над дітьми
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (ст.55 Цивільного кодексу України).
Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли чотирнадцяти років, а піклування — над дітьми віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, опіка, піклування встановлюється органами опіки та піклування або судом.
Опікуни, піклувальники є законними представниками інтересів дитини без спеціальних на те повноважень, несуть відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток дитини, яка знаходяться під їх опікою, піклуванням.
Опікуни, піклувальники зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти, двічі на рік здійснювати повне медичне обстеження підопічного.
Оформлення над дитиною опіки та піклування, права та обов’язки опікунів, піклувальників регулюються Сімейним і Цивільним кодексами України. Сімейний кодекс містить положення щодо оформлення опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, Цивільний кодекс визначає ці питання більш широко, враховуючи потребу захисту прав недієздатних та обмежено дієздатних громадян.
Переважне право серед кількох осіб, які бажають стати опікунами чи піклувальниками щодо однієї й тієї самої дитини, надається:
її родичам незалежно від місця їх проживання;
особам, у сім’ї яких проживає дитина на момент, коли виникають підстави для встановлення над нею опіки або піклування.
Не може бути опікуном, піклувальником особа, яка зловживає алкоголем, наркотичними засобами, позбавлена батьківських прав, а також інтереси якої суперечать інтересам дитини.
Якщо дитина постійно проживає в дитячому закладі або закладі охорони здоров’я, то відповідно до статті 245 Сімейного кодексу України функції опікуна та піклувальника щодо неї здійснюються адміністрацією закладу.
Дитина, над якою встановлено опіку, піклування, не втрачає статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, що передбачає державні пільги, передбачені для такої категорії дітей. За такими дітьми зберігається право на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, на відшкодування у зв’язку з втратою годувальника. Дитина, яка виховується в сім’ї, має право на захист від зловживань з боку опікуна, піклувальника.
Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, становить два прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку (з 01.01.2009 року).
До прав опікунів, піклувальників віднесено самостійне визначення методів виховання дитини, причому це право обмежене — відповідно до статті 249 Сімейного кодексу України має також враховуватися думка дитини й рекомендації органу опіки та піклування.
Контроль за умовами утримання, виховання, навчання дитини, над якою оформлено опіку, піклування, покладається на органи опіки та піклування.
Звільнення опікуна або піклувальника здійснюється рішенням органу опіки та піклування за його бажанням або в разі невиконання ним своїх обов’язків, при влаштуванні вихованця до державного закладу або коли стосунки між вихователем та вихованцем не дозволяють здійснювати піклування.
У випадку невиконання опікунами, піклувальниками обов’язків і за умови настання тяжких наслідків винні особи несуть кримінальну відповідальність.
Згідно зі ст. 250 Сімейного кодексу України опіка, піклування над дитиною припиняється у випадках, встановлених Цивільним кодексом України (статті 76, 77).
Опіка припиняється у разі:
передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам);
досягнення підопічним 14 років У цьому разі особа, яка здійснювала обов’язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.
Піклування припиняється у разі:
досягнення фізичною особою повноліття;
реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
