38. Методи встановлення норм.

Методика встановлення норм часу залежить від типу вироб-ва(масове,серійне,дрібносерійне , індивідуальне),рівня механізації праці робітників,а також від форми організації праці.

Розрізн. такі методи встановлення норм: сумарний дослідно-статистичний ,розрахунково-аналітичний, укрупнений, мікроелементний.

Суть сумарного дослідно-статистичного методу поляг. В установленні норми загалом на операцію без розчленування її на складові елементи.За цимметодом норми норми визначають на основі статист. даних про фактичні затрати часу за минулий період або порівн.якоїсь операції з аналогічними операціями.Норми,встановлені таким методом ,наз. дослідно-статистичними.

За розрахунково-аналітичного методу операцію попередньо розчленовують на елементи;норму часу розрах. На кожний елемент операції.Цей мнтод дає значно точніші результати,ніж сум-ний досл-статист-ий.Він є осн. Методом для масового,великосерійного і серійного типів вироб-ва,тотбто для умов,коли одна операція повторюється багато разів

Сутність укрупненого методу полягає у визначенні норми на основі розроблених укрупнпних розрахункових затрат роб. часу на типові операції,деталі або види робіт.За цим методом найдоцільніше розрах-ти норми на підприємствах з індивід. і дрібносерійн. типом вироб-ва.

Велике значення має мікроелементний метод нормув-ня праці (для нормув-ня ручних та деяких машин-ручних процесів).За доп цього методу виділяють і вивчають найпростіші елементи, так звані мікроелементи,з яких складаються складні і різноманітні за своїм характ-ом трудові операції.Переваги цього методу в тому,що ще до початку труд процесу можна коструювати ручні прийоми окремих труд процесів на основі створення сис-ми мікроелементів,які вирізняються харак-ом і методом виконання роботи,схемою організації роб місця і труд навичками робітника.За доп цієї схеми можна встановити раціональність затрат часу на виконання окремих елементів праці.Затрати часу на окр найпрст елементи визначають за так званими мікроелементними нормативами.ці нормативи є очікуваними величинами часу,знайденими в результаті статист. обробки. Аналітичним та укрупненим методом і методом мікроелем-го нормування визначаються техніко обгрунтовані норми.

39. Сутність продуктивності і пп.

Згідно з рекомендаціями МОП розрізняють поняття “продуктивність”і “прод-ть праці”(ПП).

Продуктивність - ефективність використання ресурсів праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації -під час вироб-ва різних товарів та надання послуг.вона відбиває взаємозв”язок між між к-істю і якістю вироблених товарів або послуг і ресурсами,що буливитрачені на їх вироб-во.продуктивність можна розглядати як загальний показник,що характеризує ефнктивність використаня ресурсів для вироб-ва продукції.проте суч. екон. Теорія стверджує,що точно визначити роль і частку витрат тих чи інших ресурсів,використаних на вир-во продукції неможливо.Тому для визначення ефективності вироб-ва найчастіше використов. Показник прод-ті проці,хоча це не означає,що тільки праця є джерелом родуктивності.

ПП відбиває ступінь ефективнності процесу праці,у її визначенні вихідною категорією є праця.

Праця,яка витрачається на вироб-во тієї чи іншої продукції,складається з:

-живої праці,яка витрачається в даний момент безпосередньо в процесі вироб-ва даної продукції

-минулої праці,уречевленої у раніше створеній продукції,яка використовується тією чи іншою мірою для вир-ва нової рподукції(сировина,матеріали,енергія-повністю;машини,спруди-частково)

ПП — це ефективність затрат конкретної праці,яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю роб часу, або к-істю часу, витраченого на одиницю родукції. Зростання ПП означає збільш. к-ості продукції,виробленої за одиницю часу ,або економію роб часу на одиницю продукції.

ПП відображає ефективність як живої,так і сукупної(живої та уречевленої) праці.Розрізн поняття індивідуальної(живої праці) та суспільної(живої та уречев)праці.