- •27. Репортерська діяльність Хантера Томпсона як стиль життя. Поняття "гонзо" в журналістиці.
- •28. Визначення поняття "влади". Концепція влади за н. Макіавеллі.
- •29. Риси ідеального правителя за н. Макіавеллі.
- •30.Концепція політичного лідерства за н. Макіавеллі.
- •31. "Політичний лідер" як поняття. Концепція політичного лідерства за Максом Вебером ( за книгою "Політика як покликання і професія").
- •32. Концепція влади й політичного лідерства за ф.Ніцше (за книгою "Так говорил Заратустра").
- •33. Сучасні українські політичні лідери. Коротка характеристика персоналій і політичних доктрин.
- •36. Політичний портрет і портрет політика : спільне і відмінне.
- •34.Універсальне визначення жанру "політичний портрет".
- •35.Дати загальну класифікацію політичних портретів.
- •37. Біографічний метод у портреті політика : вибір фактів та інформаційних джерел.
- •38. Композиційно-змістові елементи портрета політика.
- •39. Обов язкові елементи політичного портрета
- •40. Структура політичного портрета у тижневиках "Фокус", "Кореспондент".
- •41. Політико-психологічний аналіз у політичному портреті.
- •42.Способи розкриття характеру в портреті політика.
- •43. Політичні портрети-книги д. Чобіта, ю. Рогози. Дати характеристику методів творення політичних образів.
- •44. Типи композицій, властиві політичним портретам.
- •45. Політичний портрет-інтерв ю: загальна характеристика жанру.
- •46. Історико-політичний портрет у сучасних змі : автори й персонажі. Загальна характеристика жанру.
- •47. Історико-політичний портрет: принцип актуалізації, персоніфікації.
- •48. Історичні портрети в. Ключевського : характери на історико-політичному тлі.
- •49. Історичні портрети с. Бестужевої-Лади : загальна характеристика.
- •50. Політична публіцистика Дж. Оруелла : концепція політичного мислення.
- •52. Політика й література. Дати аналіз публіцистичної роботи Дж. Оруелла "Письменники й Левіафан".
52. Політика й література. Дати аналіз публіцистичної роботи Дж. Оруелла "Письменники й Левіафан".
У статті Оруелл розмірковує про становище письменника у час, коли все знаходиться під контролем держави, коли ніхто не лишається осторонь політики. Автор приходить до висновку, що письменник повинен розмежовувати свої політичні погляди та творчість. «Подчинять свою личность не только партийной машине, но даже идеологии, которую исповедует какая-то группа, значило бы покончить с собой как писателем.» Оруелл на прикладі «лівої» ідеології доводить, що всі вони містять протиріччя у собі. «Верность знамени необходима, однако для литературы она губительна, пока литературу создают личности. Как только доктрины начинают воздействовать на литературу, пусть даже вызывая с ее стороны лишь неприятие, результатом неизбежно становится не просто фальсификация, а зачастую исчезновение творческой способности.»
http://www.psychology.ru/library/00042.shtml
