34.Універсальне визначення жанру "політичний портрет".

Політичний портрет – це публіцистичний жанр, в якому створюється образ політ. діяча, партії або руху на тлі гострої або актуальної політ. ситуації.

Власне політичний портрет – це аналітико-публіцистичний жанр, в якому твориться образ сучасного політичного діяча на тлі сучасної політичної ситуації шляхом загального аналізу політичної кар’єри, оточення, політичних ресурсів, поглядів. В основі лежить аналітичних метод.

Функції:

- інформування

- рекламування (основна в певній мірі). Правило рекламіста – першому інтерпретувати дискредитуючий факт з минулого політика.

- політ. аналізу (як правило, супров. інтерв’ю з персонажем)

- психологічного аналізу – відтворення психології характеру.

35.Дати загальну класифікацію політичних портретів.

За форматом:

• Телевізійний портрет політика

• Політ. портрет-книга (Ю. Лузанов «Третій президент» про Кучму, В. Николаева «Прикоснись к судьбе» про Януковича і «Жизнь под знаком факториала»

• Збірка політ. портретів («О них говорят» - про закордонних політ. лідерів)

• Газетно-журнальні матеріали

За об’єктом зображення:

• Власне політ. портрет, персонажем якого є вітчизняний політик («Дзеркало тижня», «Фокус», «Кореспондент», «Главред», «Обозреватель»)

• Міжнародний політичний портрет – міжнар. політ. діяч-сучасник

• Історико-політ. портрет – вітчизняні та зарубіжні політики в історії політики

За способом відображення особистості:

• Власне політ. портрет, в якому аналізується власне політ. фігура

• Портрет політика (відтворюється особистість)

• Політ. портрет-інтервю (відтворення персони шляхом діалогу)

• Колективний політ. портрет (політик відтвор. у певному політ. ряді)

За критерієм об’єктивності: 1) замовні політичні портрети, що виступають як відкрита чи прихована політична реклама; 2) незамовні політичні портрети, що виступають у якості авторського незалежного дослідження політичної постаті на тлі політичної ситуації.

На підставі емпіричного матеріалу і типології В. Шкляра за способом відображення особистості виокремлено: політичний портрет (в ньому політик розглядається як представник політичної сили, ідеології, зі своїм бізнес-ресурсом, бізнес-інтересом) та портрет політика (політик зображується як особистість у контексті загальнолюдських цінностей, поглядів, особистого життя, уподобань).

36. Політичний портрет і портрет політика : спільне і відмінне.

"Створюючи політичний портрет, автор зосереджує увагу на політичній характеристиці особистості. Портрет політика - це не обов'язково виклад його політичних поглядів і дій в динаміці. Домінанта духовного світу (внутрішній портрет) політика - його політичний світогляд, концептуальні підходи до проблеми влади, суспільства, особистості, участь у справах держави, визначення форм, завдань, змісту державної діяльності. В політичному портреті людська індивідуальність поступається місцем політичному єству особистості, тобто домінуючий бік твору - політика як основна, професійна форма діяльності..." . Тут, до речі, слід сказати, що якщо портрет політика може бути написаний і у формі нарису (есе чи зарисовки), і у формі статті, і у формі інтерв'ю, то політичний портрет у жодному разі не послуговується художньо-публіцистичними жанрами (хоч і не відмовляється від стилістичних прийомів, образності, тобто елементів художності, без яких тканина твору - мова є блідою і непринадною).

політичний портрет - в ньому політик розглядається як представник політичної сили, ідеології, зі своїм бізнес-ресурсом, бізнес-інтересом; портрет політика - політик зображується як особистість у контексті загальнолюдських цінностей, поглядів, особистого життя, уподобань.