2. Функції грошей як загального еквіваленту
Першою і найбільш важливою є функція грошей як міри вартості. В ній безпосередньо виражена роль грошей як загального еквівалента. Сутність їх полягає в тому, що за допомогою грошей вимірюється вартість усіх інших товарів. Функцію міри вартості, гроші виконують ідеально.
Гроші виконують функцію засобу обігу, опосередковуючи мінові відносини між людьми з приводу купівлі – продажу необхідних їм товарів. Виконання грішми цієї функції, з одного боку, розв’язує суперечності безпосереднього товарообміну, бо не потребує збігу актів купівлі – продажу ні в часі, ні в просторі. З іншого боку, поява грошей поглиблює суперечності ринкової економіки, оскільки купівля – продаж товарів може розвиватися в просторі і в часі.
Гроші виступають як засіб утворення скарбів або нагромадження. В деяких випадках гроші вилучаються з обігу. Об’єктивно це зумовлено потребами ринкової економіки. По-перше, щоб застрахувати себе від різних випадковостей ринку, товаровиробник повинен мати можливість купувати різні товари незалежно від того, коли і за яких умов будуть реалізовані його власні товари. По-друге, придбання предметів споживання значної цінності теж передбачає попереднє нагромадження грошей, а також, й вилучення їх з обігу.
З розвитком товарного обігу час реалізації товарів все частіше відривається від часу їх оплати. Це означає, що перехід товарів від продавця до покупця не супроводжується одномоментною передачею грошей за цей товар покупцями продавцю. Товари продаються в кредит, тобто з оплатою в майбутньому. Продавець у таких відносинах стає кредитором, покупець – боржником, а гроші починають виконувати функцію засобу платежу. З часом гроші починають виконувати цю функцію й поза сферою товарного обігу: при сплаті ренти, податків. Розвиток функції грошей як засобу платежу загострює суперечності ринкової економіки й посилює її негативні риси. Посилюючи залежність товаровиробників один від одного, вона посилює формальні можливості для виникнення економічних криз.
З розвитком міжнародного поділу праці товарний обіг виходить за рамки національних кордонів. Відповідно й гроші починають обслуговувати міжнародну торгівлю, виходять на світовий ринок. У цій функції вони виступають як світові гроші. Виходячи на світову арену, гроші виступають у своєму первозданному вигляді – в злитках золота. У світовому обороті гроші функціонують насамперед як засіб платежу. З 1.04.1978р. золото не виконує цю функцію.
3. Сучасні зміни в грошовому обігу
Сучасна грошова система є результатом багатовікового процесу розвитку товарного виробництва. Відомо три типи загальних еквівалентів: товарний; металево-чеканний та емісійний.
Типи загальних еквівалентів
товарний
металево-чеканний
емісійний
Кредитні гроші
Благородні метали
в формі монети
Товари
(худоба, хутро,
прикраси)
Товарно-грошова
система
Металево-грошова
система
Кредитно-грошова
система
З розвитком товарного господарства золото поступово невзмозі було виконувати функцію засобу обігу, платежу, а потім і світових грошей внаслідок недостатньої для цього кількості. Це дозволяло урядам віддаляти золото від його представницьких форм внаслідок інфляції.
Значне поширення кредитних грошей розпочало процес ДЕМОНЕТИЗАЦІЇ ЗОЛОТА, тобто втрати золотом грошових функцій. На заміну золотим грошам спочатку прийшли паперові, а потім – безготівкові гроші.
Сьогодні в обігу знаходяться лише грошові знаки – готівкові і безготівкові кредитні гроші.
Сутність грошей в економічній літературі нині трактується в багатьох варіантах. Ось один із них:
«Гроші – загально визнаний засіб платежу, який приймають в обмін на товари і послуги, а також при сплаті боргів.»
Найсуттєвішою характеристикою сучасних грошей є те, що вони приймаються у якості ПЛАТІЖНОГО ЗАСОБУ. При цьому не має значення, що використовується у цій якості. Нині розділяють три види грошей.
ВИДИ ГРОШЕЙ
ТОВАРНІ ГРОШІ
СИМВОЛІЧНІ ГРОШІ
КРЕДИТНІ ГРОШІ
ЗОЛОТО;
СРІБЛО;
ЗЕРНО;
СІЛЬ;
КАКАО;
ШКУРИ;
ХУТРО.
ПАПЕРОВІ ГРОШІ (БАНКНОТИ, КАЗНАЧЕЙСЬКІ
БІЛЕТИ);
РОЗМІННА МОНЕТА.
ТОВАРНІ ВЕКЕЛІ;
ГРОШОВІ ВЕКСЕЛІ;
ЧЕКИ;
БАНКІВСЬКІ ДЕПОЗИТИ.
