8. Робота учнів на уроці.

Чи була перевірена готовність учнів до уроку? Якою була активність учнів на різних етапах уроку? Якими були види діяльності учнів на уроці? Чи зверталась увага на культуру праці (правильне ведення записів, їх оформлення, бережливе ставлення до підручників)? Яка була дисципліна на уроці, чому? Чи правильними були прийоми підтримання дисципліни, їх використання учителем? Чи досягали вони мети? Якщо ні, то чому? Яке ставлення учнів до предмету, до вчителя ?

9. Гігієнічні умови уроку.

Чи достатньо освітлена класна кімната? Як впливає на заняття фарбування стін, панелей, парт? Чи відповідають меблі віку учнів? Чи вдало складений розклад – яке місце даного уроку в тижневому розкладі, в розкладі даного дня? Як була проведена перерва, що передувала даному уроку? Чи не були затримані учні на даному уроці після дзвоника?

10. Деякі спеціальні завдання.

До числа таких спеціальних завдань належать ті, що стосуються дослідження школою певної наукової проблеми, завдань, пов'язаних з рішенням педради чи методичного об'єднання.

Перелік запитань, на які рекомендується відповідати собі після кожного уроку є невичерпним. Звичайно, цілеспрямоване вивчення власного досвіду чи досвіду інших учителів може проводитися не за всіма параметрами, а за 2 - 3 з перелічених. Це залежить від того, що є головним для вчителя в даний момент його роботи. Самоаналіз вже є початком підготовки вчителя до нового уроку.

24. Активізація пізнавальної діяльності студентів лекції, практичному і лабораторному заняттях з методичних дисциплін

Актуальною на сьогоднішній день залишається проблема розвитку творчої активності студентів, організації їх самостійної роботи, адаптації до нових умов навчання. Питанням активізації навчальної діяльності студентів у ВНЗ присвячено чимало досліджень.

Ефективним способом залучення студентів до самостійного наукового пошуку, розвитку їх пізнавальної активності і творчості є проблемне навчання. Активізація творчої, пізнавальної діяльності студентів сприяє такому навчанню, яке в умовах швидкого росту обсягу інформації і необхідності її більш якісної переробки і засвоєння виступає вельми ефективним засобом досягнення міцних і глибоких знань, навичок і умінь.

Саме при вивченні методичних дисциплін проблемний підхід досить добре реалізується. Реалізація проблемності може здійснюватися шляхом проблемного викладу знань викладачем в поєднанні як з відтворюючою діяльністю студентів так із самостійною роботою студентів за зразком. Створення проблемних ситуацій, підведення студентів до самостійних узагальнень, висновків значно активізує їх діяльність.

Такі ситуації можна створювати шляхом підведення студентів до обґрунтування неочевидних залежностей, використанням пропедевтичних завдань, підведення студентів до самостійних індуктивних висновків та висновків, що суперечать їх попереднім уявленням, розв’язуванням підготовчих вправ та задач, створенням ситуації вибору, організацією дискусії, порівнянням нового поняття з вивченим раніш.

Одним з найбільш складних моментів організації навчального процесу і разом з тим однією з найбільш ефективних форм навчання студентів, в тому числі і в питаннях активізації навчання є самостійна робота студентів. За останні роки у вищих навчальних закладах спостерігається тенденція на збільшення самостійної роботи студентів, яка базується на активній навчально-пізнавальній діяльності. Самостійне вивчення окремих питань, тем, розділів дисципліни не тільки виробляє у студентів навички роботи з навчальною і науковою літературою, але і сприяє формуванню власного погляду, думки, спонукає до пошуку нетрадиційних шляхів розв’язування задачі. Правильно організована самостійна робота студентів їх активними учасниками навчального процесу.

Під час проведення практичних занять застосовують такі типи самостійних робіт: а) репродуктивні; б) частково-пошукові або евристичні; в) дослідницькі.

Репродуктивні самостійні роботи Вони призначені для опанування студентами навчального матеріалу, що передбачений програмою.

Зміст частково-пошукових або евристичних самостійних робіт спрямований на поглиблення та розширення знань студентів. Дослідницькі самостійні роботи використовуємо у кінці вивчення курсу. Значні дидактичні можливості для підвищення рівня пізнавальної активності мають нові інформаційні технології. Вони сприяють посиленню інтересу до навчання, розвитку мислення, інтелектуальних здібностей студентів, індивідуалізації та диференціації навчання, підвищення наочності навчання, розвитку самостійності, спрощення та збільшенню швидкості доступу до навчальної та наукової інформації через мережу Internet.

Сьогодні, крім традиційних друкованих підручників, у навчально-виховному процесі сучасної школи досить широко використовуються підручники і посібники нового типу, зокрема електронні засоби навчання, навчальний матеріал у яких зберігається, відтворюється і подається із використанням сучасних технічних засобів (комп’ютерної техніки, мультимедійного проектора та сенсорної дошки). 

Таким чином процес активізації навчання вимагає певної спільної діяльності викладача і студента, застосування різноманітних засобів, форм, системи дій, прийомів, спрямованих на розв’язання навчальних завдань.