12.Принципи сгр

Принципи економ-го районування – науково обгрунто-вані полож, виділення границь економ. ра­йонів.Основні принципи:1) Економічний. Кожний екон-й район є спеціалі­зованою територіальною частиною єдиного нар. госп-го комплексу країни з певним комплексом до­поміжних і сервісних вир-цтв. Спеціалізацію району визначають лише ті галузі, в яких вит-рати праці та засобів на вир-во продукції та її транспортув до спо­живача порівняно з іншими районами будуть найменши-ми. Отже, територіальна організація гос-ва у ви­ділених райо-нах повинна сприяти досяненню най­вищого еконо-го ефекту в усьому нар гос-ві країни та в кожн. екон районі;2) Принцип перспективності розвитку – цей принцип визначає часову властивість мереж районування.3) Національний;4) Адміністративний, що визначає єдність екон райо-ня і територіального політ-адмін устрою країни;

5) Принцип терит. цілісності району. 6). Проблемність районування – націленість його на видалення соціально – економічних проблем у різних регіонах України. 7). Диференціація соціально – економічних умов – район існує цілком об’єктивно, незалежно від свідомості повністю визначений у своїх межах. 8). зміцнення територіальності держави і вдосконалення її територіальної організації. 9). врахування історико – географічних особливостей українських земель. 10). Збереження єдності локальних систем розселення. 11) вибір нальбільших центрів.

14. Сгр в працях сучасних вчених

При досліджуванні і науковому підході розробки моделі нового економічного районування необхідного врахування наявних змін, які відбувалися за останні 15 років; проведення приватизації у всіх сферах соціально – економічного життя; спад виробництва в галузях народного господарства; інформаційні процеси; старіння основних виробничих фондів; зниження рівня життя населення; зниження виробництва с/г продукції; відтів за межі держави високваліфікованих спеціалістів та трудових ресурсів. В сучасному районуванні необхідно враховувати в комплексі соціальну сторону в розвитку економіки, забезпечення населення соціально – культурними об’єктами, його духовного розвитку, зміцнення могутності держави та її захист. Необхідно також враховувати територіальні диспропорції в соціально – економічному розвитку регіонів країни. У зв’язку з цим необхідний пошук шляхів мінімізації можливих негативних наслідків територіального розвитку при розробці схем економічного районування та при комплексному плануванні розвитку території. Зокрема варто враховувати окремі особливості проблем в розвитку регіонів: депресивних, мало розвинутих за надмірною концентрацією населення і господарство в межах великих агломерацій. Значний внесок у розвиток нової сітки економічних районів України зробили в останні роки такі українські вчені, як М.М. Паламарчук, М.Д. Пістун, Ф.Д. Заставний, О.І. Шаблій і В.А. Поповкін.

15.Сгр України за м.Д. Пістуном та ф.Д. Заставним

Так, Ф.Д. Заставний виділив дев’ять мезорайонів, що входять до трьох макрорайонів, які названі: Східний, Західний,Південний.

В Україні за Пістуном виділяють 9 суспільно – географічних районів: Карпатський (закарпатська, Львівська, Івано – Франківська, Чернівецька області) Північно – Західна(Волинська, Рівненські) Подільський( Хмельницька, Тернопільська, Вінницька) Столичний (Київська, Житомирська,Чернігівська) Центральний (Черкаська, Кіровоградська) Причорноморський (Одеська, Миколаївська, Херсонська, АРК) Північно – Східний (Харківська, Полтавська, Сумська) Придніпровський (Дніпропетровська, Запоріжська) Донецький ( Донецька, Луганська). Найбільш вдалим, на нашу думку, є районування, проведене Ф.Д. Заставним таМ.Д.Пістуном.