9.Загальнонаукові методи в дослідженні регіональних аспектів розвитку економіки.

У дослідженнях РЕ послуговується загальними і спеціальними методами наукового пізнання, до яких належать:- Системний аналіз - базується на принципі поетапності, передбачає визначення мети, завдань, формулювання наукової гіпотези, всебічне дослідження  кожної з територіальних систем, особливостей розміщення і розвитку продуктивних сил, а також вивчення цілісної системи, її внутрішніх і зовнішніх зв’язків, погодження галузевих й територіальних проблем. – Метод систематизації – пов'язаний із розчленуванням досліджуваних соціально – економічних явищ та вибраних критеріїв сукупності, які характеризуються визначеними ознаками і спільністю. Складовими методу є: класифікація, типологія,концентрація. – Балансовий – полягає у зіставленні врівноважених систем показників і вимірюванні пропорцій в економіці у вартісній і натуральних формах. Побудова галузевих і регіональних балансів сприяє визначенню раціонального рівня комплексного розвитку регіону та виявленню диспропорцій. – Економіко – географічного дослідження поділяється на три складові: регіональний(дослідження напрямів формування і розвитку територій) галузевий метод (дослідження напрямів формування і функціонування галузей економіки, розміщення і розвиток суспільного виробництва) місцевий метод (дослідження формування і розвиток виробництва окремих міст, поселень).

11.Поняття про сгр, його суть та функції

Суспільно – географічне районування – це поділ території на райони, які мають і вирізняються від інших певними особливостями: - забезпеченням ПРП; - господарського комплексу його галузевої та функціональної структури. Фор­мув-ня екон. районів має об’єктив-ний хар-р: виникн-я екон. р-нів розпоч-ся з виникн тов. вир-ва і розвит­ком терит. поділу праці (ТПП), який сприяв концент­рації вир-ва високоефективної продукції у межах відповідних регіонів. Така концентрація спричинила спец. цих районів на вир-ві відповідної високотовар­ної продукції, яка вивозиться за межі даного регіону і визначає його місце в сусп. ТПП, в ме-жах світ. госп. і в країні.

Типи економ. р-нів: - Великі (інтегральні) економ р-ни – це поділ території краї-ни на найбільші територіальні частини, які об”єднують кілька адміністративних обл., або адміністративні обл. з автономною республікою, або адміністративні краї з автономними обл. - Середні (інтегральні) економічні райони, як правило, є підрайонами великих економічних районів. Це територія од-нієї невеликої країни чи адміністративної області, краю, авто-номної республіки, тобто це територіальні одиниці економ р-нування. - Малі райони (мікрорайони) — це найнижчий ступінь інтег-ральних економ р-нів. Вони органічно пов'язані з низевим адміністративно-господарським районуванням. Їх територія відповідає території внутріобласних адміністративних районів

- Низові адміністративно-господарські райони в умовах пла-нової системи розвитку господарства і навіть в умовах перехі-дного до ринкової економіки періоду використовуються для поточного планування і оперативного управління розвитком в-ва. В Укр здійснюється генеральне ек рай-ня території для цілей прогнозування, розробки і реалізації територіальних комплексних програм і схем природокористування, проектів районного планування, схем розвитку і розміщення п/с та розселення нас-ня. Територіальні схеми розміщення і розвитку п/с певних районів являють собою прогнозні, науково обгрунтовані розробки прикладного характеру, які містять як ретроспективний аналіз розвитку усіх структурних складових господарського комплексу території, так і визначеня напрямів перспективного розвитку. При цьому обгрунтовуються основні завдання і показники соц-ек розвитку регіонів та шлихи вирішення соц-х, ек-х і екологічних проблем. Т.ч., ек-не рай-ня. є науковим методом територіальної орг-ції н/г і водночас одним із засобів рац-го розміщ в-ва, вдосконалення його спеціалізації та піднесення соц-ек розвитку.