- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №11 для студентів медичного факультету.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №12 для студентів медичного факультету
- •Цілі вивчення теми.
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань.
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації.
- •1.4. Зміст навчання.
- •1.4.1. Граф логічної структури змісту.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №13 для студентів медичного факультету
- •Цілі вивчення теми.
- •1.4. Зміст навчання.
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань.
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №14 для студентів медичного факультету
- •1.2. Цілі вивчення теми:
- •1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •1.4. Зміст навчання.
- •Фактори патогенності мікроорганізмів
- •Механізми та шляхи передачі інфекції
- •Види та форми інфекції
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань:
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №15 для студентів медичного факультету
- •1.2. Цілі вивчення теми:
- •1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •1.4. Зміст навчання.
- •Імунітет – цілісна система захисно-адаптаційних механізмів, за допомогою яких організм розпізнає і знищує все чужорідне, що потрапляє або виникає в ньому. Види імунітету:
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань:
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №16 для студентів медичного факультету.
- •1.2. Цілі вивчення теми.
- •1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань:
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №17 для студентів медичного факультету.
- •1.2. Цілі вивчення теми.
- •1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань:
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №18 для студентів медичного факультету.
- •1.2. Цілі вивчення теми.
- •1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань:
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №19 для студентів медичного факультету.
- •1.2. Цілі вивчення теми.
- •1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань:
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації.
- •Визначення антитіл
- •Відповідь Визначення антигенів
- •Відповідь
- •2. Використання імунофлюоресцентного методу в діагностиці інфекційних захворювань: Прямий метод (метод Кунса)
- •Непрямий метод
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №20 для студентів медичного факультету
- •1.2. Цілі вивчення теми:
- •1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •1.4. Зміст навчання.
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань:
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації
- •3. Ознайомитись із календарем щеплень та переліком вакцинних препаратів, які використовують для імунізації.
- •4. Оформити протокол, зробити висновки.
1.4.3. Джерела навчальної інформації.
Основна література:
К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, 1982, с.145-157, 172-177
К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, 1980, с.169-181, 195-197
В.Д.Тимаков. Микробиология, 1983, с.180-184, 188-192, 218-222
А.И.Коротяев, С.А.Бабич. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология, Санкт-Петергбург, 2002, с.151-161, 163-171, 176-181, 229-232
О.І.Клименюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоків. Практична мікробіологія, 2004, с.126-136
И.Л.Дикий, И.Ю.Халупяк, Н.Е.Шевелева, М.Ю.Стогний. Микробиология, Харьков, 1999, с.85-86, 89-93, 94-96, 112-114
Л.Б.Борисов. Руководство к практическим занятиям по микробиологии, М., 1984, с.107-112
М.Н.Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицин ской микробиологии, М., 1973, с.136-143
Додаткова література:
Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Заг. ред. проф. Палій, К., 2004.
1.5. Орієнтовна основа дії (ООД)
Використання РА в діагностиці інфекційних хвороб:
-
Досліджуваний матеріал
-
Чиста культура збудника
Сироватка крові хворого
-
РА на склі з специфічними видовими, типовими, аглютинуючими сироватками
Розгорнута РА з розведеннями сироватки хворого та специфічними діагностикумами
Кінцевий результат Кінцевий результат
через 10-15 хв. через 18-20 год.
1.6. Система навчальних завдань.
1.6.1. Вкажіть компоненти, які необхідні для постановки розгорнутої реакції аглютинації:
A – сироватки крові хворого
B – фізіологічний розчин
C – чиста культура бактерій
D – відома імунна неадсорбована сироватка
E – завись еритроцитів
F – діагностикум
G – комплемент
Правильна відповідь А, В, F
1.7. Методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.
1.7.1. Методика проведення заняття.
Реакція аглютинації (РА) широко використовується в лабораторній діагностиці інфекційних захворювань. Її використовують як для ідентифікації збудника з допомогою діагностичних аглютинуючих сироваток, так і для визначення антитіл в сироватці крові хворого по відомим антигенам (діагностикумам).
З метою ідентифікації бактерій ставлять орієнтовну РА на склі. Для цього в краплю діагностичної аглютинуючої сироватки петлею вносять виділену культуру і перемішуємо. Супроводжується РА контролем – в краплю фізрозчину додають виділену бактеріальну культуру. Спостерігають за появою зерен аглютинату в досліді, в контролі – помутніння.
Для виявлення антитіл в сироватці хворого до її розведень (1:50-1:1600) додають відомий діагностикум і вміщують в термостат (37оС) на 18-24 години. Потім визначають титр антитіл по появі зерен або пластівців аглютинату в розведеннях сироватки, в контролі діагностикуму – рівномірне помутніння, в контролі сироватки – рідина прозора.
Найбільш специфічна і чутлива реакція пасивної гемаглютинації (РПГА) широко використовується для виявлення специфічних антитіл в сироватці крові хворого при вірусних та інших інфекційних захворюваннях. Для цього використовують стандартний еритроцитарний діагностикум, який додають до розведень сироватки хворого в лунки планшету. Інкубують в термостаті (37оС) проводять первинний облік через 2 години, кінцевий – через 18-20 годин. Позитивна РПГА виражається в появі на дні лунок крихкого осаду у вигляді парасольки, негативна – осад в вигляді компактного диску з рівними краями.
Порядок проведення лабораторної роботи:
1. Поставити та врахувати орієнтовну реакцію аглютинації на склі з метою ідентифікації виділеної культури бактерій.
2. Врахувати розгорнуту реакцію аглютинації з метою серологічної діагностики інфекційного захворювання.
3. Врахувати РПГА в демонстраційному досліді.
4. Ознайомитися з біопрепаратами для РА та РПГА.
1.7.2. Організаційна структура проведення лабораторного заняття.
№ етапу |
Етапи роботи |
Час, хвилини |
Засоби навчання |
Обладнання |
Місце проведення |
1 |
Перевірка присутніх |
2 |
Діагностичні аглютинуючі сироватки Сироватка хворого Фізіологічний розчин Таблиці |
Прикметні скельця Піпетки 1 мл Пробірки Штатив
|
Навчальна лабораторія |
2 |
Перевірка первинного рівня знань |
10 |
|||
3 |
Опитування студентів по темі заняття |
20 |
|||
4 |
Тестовий контроль |
20 |
|||
5 |
Лабораторна робота |
30 |
|||
6 |
Підведення підсумків. Оцінка діяльності кожного студента |
5 |
|||
7 |
Завдання по наступній темі |
3 |
Автор: доцент, кандидат біологічних наук А.О.Чеснокова