Механізми та шляхи передачі інфекції

Механізми

Шляхи

Аерогенний

Фекально-оральний

Контактний (прямий, через предмети)

Трансмісивний

Вертикальний

повітряно-краплинний

повітряно-пиловий

• аліментарний

• водний

• слизові оболонки

• ушкоджена шкіра

• неушкоджена шкіра

• статевий

• укус кровосисних комах

• парентеральний

через плаценту

Ознака

Види інфекцій

За джерелом:

• антропонозні

• зоонозні

• сапронозні

За проявами:

• маніфестні

• інапаратні

За кількістю збудників:

• моноінфекція

• вторинна (опортуністична)

• змішана (мікст-інфекція)

За тривалістю:

• гостра (до 3 місяців)

• затяжна (до 6 місяців)

• хронічна (>6 місяців)

• персистуюча (роки, десятиліття)

За здатністю викликати повторні прояви:

• реінфекція (тим же збудником після одужання)

• суперінфекція (тим же збудником до одужання)

• рецидив (активація інфекції до одужання)

За походженням:

За локалізацією:

• екзогенна

• ендогенна (аутоінфекція)

• місцева (вогнищева)

• генералізована (бактеріємія, вірусемія, токсинемія, септицемія, септикопіємія, токсико-септичний шок)

За розповсюдженням:

• спорадичні

• ендемічні

• епідемічні

• пандемічні

1. Підготовка тварини до зараження. Включає такі етапи:

Відбір лабораторної тварини

Маркування

Фіксація.

2. При внутрішньоочеревинному введенні матеріалу тварину фіксують головою вниз для переміщення кишечника до діафрагми. Поверхню розтину обробляють дезінфікуючим розчином.

3. Розтин зовнішніх покривів починають із повздовжнього розрізу шкіри від нижньої щелепи до лобка. Шкіру відсепаровують. Роблять надрізи в напрямку до кінцівок. Відмічають стан підшкірної клітковини і лімфатичних вузлів. При наявності в них змін готують мазки-відбитки та здійснюють посів на поживні середовища.

4. Розтин грудної порожнини. Всю область розтину обробляють дезінфікуючим розчином. Пінцетом захоплюють мечевидний відросток, після чого роблять повздовжні розрізи. Досліджують стан органів грудної клітки. (відмічають наявність ексудата, роблять посів крові в середовище та мазки-відбитки з легеневої тканини.

5. Розтин черевної порожнини. Піднімають пінцетом черевну стінку, ножицями здійснюють повздовжні розрізи від діафрагми до лобка і 2 поперечних розрізи. Після цього відвертають м’язеві лоскути і досліджують стан органів черевної порожнини. Звертають увагу на розмір, колір, консистенцію селезінки, печінки, наднирників.

6. Після завершення роботи труп тварини та інструменти опускають в дезрозчин.

Гіалуронідаза

Гідролізує гіалуронову кислоту, яка перестає утворювати згусток при додаванні оцтової кислоти. Для визначення цього фермента в пробірку з субстратом вносять добову культуру бактерій, інкубують 15 хв при 37 С. Потім додають 2-3 краплі концентрованої оцтової кислоти. В пробах, де міститься гіалуронідаза, не відбувається утворення згустка

Плазмокоагулаза

Виявляється при посіві досліджуваної культури в стерильну цитратну плазму. Посіви інкубують при 37 С протягом 2-5 год. В результаті відбувається звертання білків плазми, тоді як в контролі вона не змінює своєї консистенції.

Гемолізин

Вивчають шляхом посіву досліджуваної культури „бляшками” в чашки Петрі з кров’яним агаром. Чашки інкубують в термостаті протягом доби. При позитивному результаті навколо посіву утворюються прозорі зони гемолізу.

Лецитиназа

Виявляють при посіві на агар з лецитином. Навколо колоній бактерій, що виділяють фермент, утворюється зона помутніння з перламутровим блиском.

Цитотоксини

Для виявлення деяких бактеріальних токсинів використовують культури клітин, де вони проявляють цитопатичну дію (ЦПД). Бактеріальні токсини розрізняють за характером ЦПД, яке може супроводжуватись зміною форми, розмірів клітини, появою вакуолею в цитоплазмі, порушенням цілісності клітинного моно шару.

№

етапу

Етапи роботи

Час

(хв.)

Засоби

навчання

Обладнання

Місце

проведення

1.

Організаційна частина

3

-

-

Навчальна

кімната

2.

Перевірка первинного рівня знань:

Усно-по попереднім питанням

Письмово - по тестам

5

10

Джерела навч. інформації

Тести на вихідний рівень знань

-

-

3.

Інструктаж викладача по виконанню практичної роботи згідно методичних вказівок

5

Метод. розробка

-

4.

Самостійна робота студентів:

1. Розтин трупа лабораторної тварини

2. Посів крові та шматочків внутрішніх органів на поживні середовища

3. Виготовлення мазків-відбитків із внутрішніх органів

4. Вивчення дії ферментів патогенності

5. Оформлення протоколу та висновків до лабораторного заняття

20

3

10

10

Таблиця,

Алгоритм дослідження

Фіксований труп лабораторної тварини,

Інструменти (ножиці, скальпель),

Пастерівські піпетки, дезрозчин, пальчата, газовий пальник.

Предметні скельця, набір анілінових барвників, мікроскоп

Демонстраційні чашки з посівами для вивчення ферментів патогенності

-

5.

Оцінка діяльності кожного студента і перевірка засвоєння теми:

Усно - згідно теоретичних питань до заняття;

Письмово - за системою навчаючих завдань;

10

10

Система навчаючих

завдань

6.

Підведення підсумків заняття, завдання для самостійної роботи студентів при підготовці до наступної теми

2