- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №11 для студентів медичного факультету.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №12 для студентів медичного факультету
- •Цілі вивчення теми.
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань.
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації.
- •1.4. Зміст навчання.
- •1.4.1. Граф логічної структури змісту.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №13 для студентів медичного факультету
- •Цілі вивчення теми.
- •1.4. Зміст навчання.
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань.
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №14 для студентів медичного факультету
- •1.2. Цілі вивчення теми:
- •1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •1.4. Зміст навчання.
- •Фактори патогенності мікроорганізмів
- •Механізми та шляхи передачі інфекції
- •Види та форми інфекції
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань:
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №15 для студентів медичного факультету
- •1.2. Цілі вивчення теми:
- •1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •1.4. Зміст навчання.
- •Імунітет – цілісна система захисно-адаптаційних механізмів, за допомогою яких організм розпізнає і знищує все чужорідне, що потрапляє або виникає в ньому. Види імунітету:
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань:
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №16 для студентів медичного факультету.
- •1.2. Цілі вивчення теми.
- •1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань:
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №17 для студентів медичного факультету.
- •1.2. Цілі вивчення теми.
- •1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань:
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №18 для студентів медичного факультету.
- •1.2. Цілі вивчення теми.
- •1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань:
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації.
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №19 для студентів медичного факультету.
- •1.2. Цілі вивчення теми.
- •1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань:
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації.
- •Визначення антитіл
- •Відповідь Визначення антигенів
- •Відповідь
- •2. Використання імунофлюоресцентного методу в діагностиці інфекційних захворювань: Прямий метод (метод Кунса)
- •Непрямий метод
- •Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №20 для студентів медичного факультету
- •1.2. Цілі вивчення теми:
- •1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.
- •1.4. Зміст навчання.
- •1.4.2. Перелік теоретичних питань:
- •1.4.3. Джерела навчальної інформації
- •3. Ознайомитись із календарем щеплень та переліком вакцинних препаратів, які використовують для імунізації.
- •4. Оформити протокол, зробити висновки.
Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №19 для студентів медичного факультету.
Тема: Реакції з використанням мічених антигенів і антитіл.
Актуальність теми.
Широке використання імунофлюоресцентного, радіоімунного та імуноферментного методів обумовлена високою чутливістю, можливістю виявлення широкого кола біологічних речовин.
1.2. Цілі вивчення теми.
1.2.1. Мета загальна.
Засвоїти принципи, механізми та призначення імунофлюоресцентного, радіоімунного та імуноферментного методів в діагностиці.
1.2.2. Мета конкретна.
Оволодіти технікою постановки імунофлюоресцентного, радіоімунного та імуноферментного методу. Вміти інтерпретирувати результати прямого та непрямого імунофлюоресцентного методу, а також імуноферментного аналізу (ІФА).
1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:
1. Корпускулярні та розчинні антигени.
2. Принципи серологічної діагностики інфекційних захворювань.
3. Серологічна ідентифікація збудників, як один з основних методів дослідження мікроорганізмів.
1.3. Тести на вихідний рівень знань-умінь:
1.3.1. Назвіть специфічні та неспецифічні фактори гуморального імунітету:
A – еритрін
B – С-реактивний білок
C – тромбоцитоактивуючий фактор
D – інтерлейкін
E – гамаглобуліни
F – лейкоцити
G – простогландіни
Правильна відповідь A, B, C, D, E, G.
1.4. Зміст заняття.
Реакції, в яких приймають участь мічені антигени або антитіла (імунофлюоресценції, радіоімунний та імуноферментний методи) по своїй чутливості перевершує всі серологічні реакції.
Реакція імунофлюоресценції Кунса (РІФ) дозволяє виявити мікробні антигени в патологічному матеріалі з допомогою мічених флюорохромами діагностичних сироваток. При наявності специфічних антигенів для діагностичної сироватки в люмінісцентному мікроскопі виявляють світінення (прямий метод).
В непрямому методі спочатку антиген зв’язують з звичайним антигеном, а потім цей комплекс обробляють міченим антиглобуліном, який з’єднується з ним. Утворюється комплекс легко виявляють по світінню в люмінісцентному мікроскопі.
В радіоімунному методі (РІМ) використовують очищенні і концентровані антигени та антитіла, мічені радіоізотопом. РІМ використовують для виявлення як антигенів, так і антитіл. Для виявлення антитіл до досліджуваної сироватки додають певну кількість міченого антигену. Для виявлення антигену до досліджує мого матеріалу додають специфічну діагностичну сироватку, а потім – гомологічний мічений антиген. Якщо мічений антиген залишається вільним – реакція позитивна.
Імуноферментний метод (ІФМ.) використовується для виявлення антигенів і антитіл з застосуванням твердофазних носіїв (полістеролові або полівінілові пластини). Для виявлення антитіл використовують пластини, на дні яких знаходяться фіксовані антигени і додають досліджувану сироватку. Потім (після промивки буфером) обробляють антисироваткою (антиглобуліном), міченою ферментом, для виявлення якого використовують Н2О2 та індикатор.
Для виявлення антигену використовують пластини з діагностичною сироваткою, а потім (після промивки буфером) обробляють антисироваткою міченої ферментом, виявлення якого проводять з використанням Н2О2 та індикатора.
ІФМ знаходить широке використання в діагностиці вірусних інфекційних захворювань.
1.4.1. Граф логічної структури реакції імунофлюоресценції (РІФ).
Досліджуваний матеріал: патологічний матеріал, який містить бактеріальні або вірусні антигени.
Постановка прямої РІФ (метод Кунса) з діагностичними специфічними флюоресцуючими сироватками.
Постановка непрямої РІФ супроводжується використанням флюоресцуючої антиглобулінової сироватки, яка містить антитіла тільки проти кролячих глобулінів.
2. Граф логічної структури імуноферментного методу (ІФМ).
Постановка ІФМ з метою виявлення антигенів або антитіл з використанням пластикових (полістиролових) панелей з адсорбованими на дні лунок антитіл або антигенів.