26.Система національних рахунків побудована на основі методологічних принципів:

- в економіці відбувається постійний кругообіг товарів і грошей, внаслідок реалізації товарів видатки перетворюються на доходи, а доходи − на видатки;

- продуктивною є будь-яка діяльність, що приносить дохід економічним суб’єктам;

- видатки на виробництво внутрішнього продукту дорівнюють доходу, отриманому від його реалізації.

Основні категорії СНР:Інституціональні одиниці,операції, рахунки.

Інституціональна одиниця − це економічний агент, якій самостійно може володіти товарами й активами, мати економічні зобов’язання, здійснювати повний набір бухгалтерських розрахунків і від своєї особи укладати угоди з іншими економічними агентами.

Зміст операцій в СНР полягає у відображенні процесів виробництва й утворення доходу, його розподілу, перерозподілу і використання на споживання та заощадження.

Національні рахунки – система зведених економіко-статистичних показників, які характеризують виробництво, розподіл, перерозподіл, використання кінцевого і національного продукту.

2.СНР - це система взаємопов'язаних економічних показників та особлива форма їх представлення яка відображає найзагальніші і найважливіші аспекти економічного розвитку, пов'язане з вир-твом і споживанням продуктів і послуг, розподілом і перерозподілом доходів і формуванням національного багатства країни.

Нац.рахівництво являє собою рекомендовані ООН для викорис-тання на мікрорівні стандарти,що утв. систему нац. рахунків(СНР).

Національне рахівництво спирається на:

- Наявність системи взаємопов'язаних класифікацій основних структурних елементів.

- Застосування до нац. економічних методів бухгалтерського обліку, зокрема принципів подвійного запису та бухгалтерського балансу.

-Використання ідеї господарського кругообігу як замкнутого кола в економіці, яке забезпечує жорсткі зв'язки між показниками, що визначають балансову рівність сукупних доходів та сукупних витрат по галузях, секторах та національного господарства в цілому.

27. Фіскальна політика, що спрямована на пропонування

В ідомо, що фіскальна політика - особливо зміни податків - здатна змінювати сукупну пропозицію і впливати на зміни, які вона може викликати у співвідношенні рівень цін - реальне виробництво.

Сукупний попит та сукупна пропозиція становлять відповідно AD₁ i AS₂, визначають рівноважний випуск Y₁ та загальний рівень цін Р₁. Якщо рівень безробіття, який відповідає випуску в точці Y₁, є далеким від природного, уряд може здійснити заходи стимулюючої фіскальної політики шляхом зменшення фіскальної політики шляхом зменшення податків. Зменшення податків, з одного боку, збільшить споживання і відповідно сукупний попит з AD₁ до AD₂, з іншого – збільшить заощадження й інвестиції та їх прибутковість. Зазначені ефекти на графіку моделі AD-AS можна відобразити переміщення AD₁ в положення AD₂ і в положення AS₂, що відповідає збільшенню реальних обсягів виробництва з Y₁ до Y₂ при незначному зростанні рівня цін від Р₁ до Р_2.