
- •Кафедра українознавства
- •Тема 1. Українська літературна мова. Норми української мови
- •Стилістика
- •Тема 2. Функціональні стилі української літературної мови.
- •Тема 3. Культура професійного мовлення
- •ОрфоепіЯ та акцентологіЯ
- •Тема 4. Орфоепічні і акцентологічні норми
- •Орфографія
- •Тема 5. Орфографічні норми української літературної мови
- •Лексикологія
- •Тема 6. Лексична система української мови
- •Тема 7. Системні зв’язки української лексики
- •Фразеологія
- •Тема 8. Фразеологічна система української мови
- •Лексикографія
- •Тема 9. Українська лексикографія
- •Морфологія
- •Тема 9. Іменник
- •Тема 10. Прикметник
- •Тема 11. Числівнник
- •Тема 12. Займенник
- •Тема 13. Дієслово
- •Тема 14. Прислівник
- •Тема 15. Службові частини мови
- •Синтаксис і Пунктуація
- •Тема 16. Словосполучення. Речення.
- •Тема 17. Просте речення
- •Тема 18. Складне речення
- •Тема 19. Синтаксис професійного мовлення
- •Тема 20 Пунктуація
- •Екзаменаційні питання з української мови за професійним спрямуванням
- •Література
- •Словники
- •Завдання першого кредитно-модульного контролю
- •Завдання 1.
- •Завдання 1.
- •Завдання другого кредитно-модульного контролю
- •Завдання 1.
Тема 19. Синтаксис професійного мовлення
Місце синтаксичних засобів у професійному спілкуванні.
Характеристика синтаксису професійного мовлення.
Типи вживаних речень.
Порядок слів у реченні.
Використання дієприкметникових
і дієприслівникових зворотів.
Особливості функціонування активних та пасивних
конструкцій у ділових паперах.
Література
Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування.–Донецьк,2004.–С.267–286.
Коваль А.П. Культура ділового мовлення. – К.: Вища школа., 1982. – С. 161 – 175.
Паламар Л.М., Кацавець І.М. Мова ділових паперів: Практичний посібник. –К.: Либідь, 1996. – С. 212 – 213, 225 – 226.
Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа, 1994. – С.206 – 220.
Питання для самоконтролю
Визначте роль синтаксичних засобів у професійному мовленні.
Які види речень вживаються у професійному мовленні частіше за інші? Чим це можна пояснити?
Який порядок слів у реченні притаманний діловим та професійним текстам?
Що є умовою правильної побудови речення з дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами?
Яким, активним чи пасивним, конструкціям надається перевага у діловому і професійному мовленні? Чим це можна пояснити?
Вправи та завдання
І. Записуючи, утворити від одного із дієслів, поданих у дужках, дієприслівник, від інших — родову чи особову форми дієслів — відповідно до змісту речення. Визначити вид дієприслівників, з'ясувати творення їх. Поставити потрібні розділові знаки.
1 знову Орися голосно (кликати) гриби, (розмахувати) палицею, (шурхотіти) нею по кущах, по траві. 2. Батько (ступати) мовчки, довгою тичкою (розгрібати) листя, уважно (заглядати) під кожний кущик (Ом.). 3. (Розкинутися) сад, (зметнутися) гіллям угору (Цюпа). 4. Сашко нічого не (відповісти), (повернутися) і почав збирати розсипані квіти. 5. Вони (розкланятися), (розійтися). Олександр знав, що назавжди (Др.). 6. Щось (шелестіти) проз мене, я (розсувати) темінь сперед очей, (придивлятися) (Бл.). 7. Я своєї" пісні зроду не (цуратися), (відкривати) серце для чужої (Синг.). 8. Надія (накидатися) на історичні романи й повісті і (ковтати) їх за день-два (Цюпа). 9. (Спливати) літо з теплого осоння, (лишити) під кущем дві шапки печериць (Кр.).
ІІ. Запропоновані речення потребують досконалішої редакції. Відредагуйте речення.
1. Виходячи з вагона, у моєї валізки відірвалася ручка. 2. На протязі зовсім короткого часу Василь Іванчук став самим відомішим шахматистом України. 3. Поскіль-ки гість не знав української мови, ми почали розмовляти на російській. 4. Сидячи в автобусі, мені стало млосно й дуже заболіла голова. 5. Постовий міліціонер зупинив перебігаючого на червоне світло пішохода. 6. Серед міро-приємств по відзначенню цього свята були слідуючі: виступи музичних колективів, конкурси, вікторини.
Тема 20 Пунктуація
Вживання коми, крапки з комою у простих і складних синтаксичних конструкціях.
Розділові знаки при однорідних членах речення.
Тире і двокрапка у простих і складних реченнях.
Вживання лапок, дужок.
Література
Глущик С.В. та інші. Сучасні ділові папери. – К.: АСК, 2001. – С.356 – 369.
Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк, 2004. – С.331 – 344.
Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів. – К., 2003. – С.379 – 382.
Козачук Г.О. Українська мова: Практикум. – К., 1991. – С.379 – 382.
Лепеха Т.В. Українська мова. – К.: 2000. – С. 257 – 275.
Пазяк О.М., Кисіль Г.Г. Українська мова і культура мовлення. –
К.: Вища школа, 1995 – С. 225 – 233.
Паламар Л.М., Кацавець І.М. Мова ділових паперів: Практичний посібник. –К.: Либідь, 1996. – С. 218 – 222, 228 – 232.
Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа, 1994. –
С. 100 – 220.
Український правопис. - К.: Наукова думка, 1994. – С. 126 – 157.
Чукіна В.Ф. Правопис української мови в таблицях і схемах. –
К., 1997. – С. 98 – 176.
Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – Київ: Освіта, 2000. – С. 235 – 242.
Питання для самоконтролю
Сформулюйте правила вживання коми, крапки з комою у простих і складних реченнях.
Яка система розділових знаків вживаеться в реченні, ускладненому однорідними членами?
В яких випадках у простих і складних реченнях вживається тире, а коли – двокрапка?
Розкажіть про використання лапок, дужок.
Вправи та завдання
І. Вкажіть речення, в якому тире стоїть на місці пропущеного члена речення.
Це був південь Київщини, де вже густолистих лісів не було, але й ще не степ, а так – середина на половину. (Ю. Яновський)
А зараз тут, як і в Ізмаїлі, – зелень зелень садів і сонний спокій містечка, що ніби знемагає під червоногарячим полуденним сонцем. (В. Василевська)
Перші сонячні промені, зненацька вихопившись із-за небокраю, висвітлили небо – зорі раптово зблідли, хоч поодинокі з них ще де-не-де мигтіли, поволі згасаючи. (В. Барка)
За якийсь день-другий спалене нічними й ранковими приморозками листя геть облетіло – горобина роздяглась наголо, тьмаво поблискуючи гіллям. (Є. Гуцало)
Заперечення на право існування якоїсь мови — аморальність, злочин проти всього людства, і людство повинне боротися проти таких аномалій. (Г. Нудьга)
ІІ. В якому реченні тире між підметом і присудком вжито для стилістичного виділення присудка ?
Будь, сину, тим для людей, чим є джерело цієї могутньої ріки, і пам’ятай: справа кожного володаря – оберігати і боронити рідну землю. (О. Назарук)
Вік прожити – не ниву пройти гомінливу, Ну, а ти вже із нами пройди тую ниву! (А. Малишко)
Мій урожай – труда найвища мить. (А. Малишко)
І гроза під вітрами, і дуб чорнокорий на ниві, Все забуте з дитинства – цвітком виграє; Хвиль метелики сині і крапля найперша у зливі – все лягає на серце моє. (А. Малишко)
Один – тільки частка себе, засушене зерня. (В. Стус)
ІІІ. Чи допущено помилку в при вживанні розділових знаків при однорідних членах в якомусь з наведених речень? В якому саме?
Він залива Вкраїни береги, Як велетень, підводиться помалу У клекоті могутнього хоралу зерна і злота, соку і снаги. (А. Малишко)
А вже наступного ранку насуне туман, як степова кочівницька орда, полонивши дерева, і поле, і пташині ключі угорі. (Є. Гуцало)
Мені все сниться: сонце, співи, і Ви, і день весняний. (П. Тичина)
Дядько Гнат подивився, подивився… Там стояв і Буркун, і Степан Ціпенко, і Онищенко і інші. (П. Загребельний)
Хоч варила не варила, аби добре говорила. (Народна творчість)
IV. Вкажіть речення, в якому допущено пунктуаційну помилку.
Домашні тварини, наприклад коти, звикають до людської оселі. (З підручника)
Ці місця в творі (а вони – цьому анітрохи не можна сумніватися – належать саме Несторовому перу). (М. Слабошпицький)
Він нарешті одержав повідомлення про свій сценарій. (В. Підмогильний)
Отже ім’я автора “Слова о полку Ігоревім” перестало бути великим анонімом? (М. Слабошпицький)
Сталевий трос двічі обривався, доки, нарешті, вдалося зірвати з місця примерзлий до землі газик і витягти його на грейдер. (О. Гончар)