МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА

ТА АРХІТЕКТУРИ»

Кафедра українознавства

Методичні рекомендації до вивчення курсу

«Українська мова за професійним спрямуванням»

для студентів факультету ПЦБ

Дніпропетровськ, 2011

Методичні рекомендації до вивчення курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів факультету ПЦБ, /Укладач: Євсєєва Г.П.,. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2011, - 45 с.

Методичні вказівки розроблено в допомогу студентам факультету промислового і цивільного будівництва. Видання містить перелік рекомендованої літератури й питання для самоперевірки до кожної теми, винесеної на самостійне опрацювання. Комплекс тематичних практичних завдань допоможе студентам глибше засвоїти матеріал курсу і навчитися застосовувати отримані знання у повсякденній фаховій комунікації. У методичній розробці також подається перелік екзаменаційних питань і загальний список навчальної та довідкової літератури з курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)

Укладач: Євсєєва Г.П.., к. ф. н., доцент кафедри українознавства ПДАБА;

Відповідальний за випуск: Кравчик Г.Г., д. і. н., проф., завідувач кафедри українознавства ПДАБА.

Рецензент: Голікова Н.С.., к. філ. н., доцент кафедри української мови Дніпропетровського національного університету; директор Дніпропетровського обласного центру української мови

Затверджено на засіданні

кафедри українознавства ПДАБА

Протокол від 30 серпня 2011р. № 1

Завідувач кафедри Кривчик Г. Г.

Затверджено на засіданні

методичної ради ПДАБА,

протокол № 1 (75) від 05. 10. 2011 р.

ВСТУП

Тема 1. Українська літературна мова. Норми української мови

1. Мова як елемент соціальної сфери.

• Основні функції мови.

• Державний статус української мови.

• Роль мови у професійній діяльності.

2. Поняття про літературну мову.

• Літературна мова як складова загальнонаціональної мови.

• Походження української мови.

• Ознаки української літературної мови.

3. Мовна норма, види мовних норм.

• Мовна норма, її соціальне значення.

• Види норм (орфоепічні, акцентологічні, графічні, лексичні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні).

Література

1. Конституція України. – К., 1996.

2. Закон про мови в Українській РСР. – К., 1991. Зміни і доповнення 1995 р.

3. Глущик С.В. та інші. Сучасні ділові папери. – К.: АСК, 2001. – С.13 – 19.

4. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк, 2004. – С. 4 –9.

5. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. – Х.: Фоліо, 2002. – С.3 – 6.

6. Коваль А.П. Ділове спілкування. – К.: Либідь, 1992. – С. 5- 17.

7. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. – К.: Вища школа., 1982. – С. 3 – 15.

8. Паламар Л.М., Кацавець І.М. Мова ділових паперів: Практичний посібник. –К.: Либідь, 1996. – С. 95 – 96.

9. Чукіна В.Ф. Граматика української мови в таблицях. – К., 1997. – С. 3 – 13.

Питання для самоконтролю

• Назвіть основні функції мови.

• Сформулюйте визначення державної мови.

• Що означає поняття «літературна мова»?

• Чим відрізняються поняття «національна мова», «літературна мова», «державна мова»?

• Схарактеризуйте роль мови у професійному становленні особистості.

• Розкажіть про походження української мови.

• Що таке унормованість літературної мови?

• Назвіть і охарактеризуйте типи мовних норм, властивих сучасній українській літературній мові. Відповідь проілюструйте прикладами.

Вправи та завдання

Прочитайте текст, дотримуючись норм літературної вимови. Доберіть з поданого тексу приклади для ілюстрації відповідей на питання до теми.

Як відзначають мовознавці, одним із суттєвих показників людської шляхетності є культура мовлення — поняття не тільки лінгвістичне, а й психологічне, педагогічне, естетичне та етичне. У багатому мовному арсеналі виробилася і закріпилася ціла система словесних вітань: «доброго ранку», «доброго здоров'я», «добридень», «доброго вечора у вашій хаті», «бувайте здорові» тощо.

Хоч у повсякдення й увійшло багато словесних вітань, проте люди завше були обачливими з ними, до кожного випадку використовували далеко не увесь арсенал. Зранку, в обід чи ввечері вживали лише ті, що відповідали певному часові. Це ж стосується І кількості осіб, їх віку, статі, навіть соціальної належності. Скажімо, коли одинак вітався з гуртом людей, неодмінно вживав множинну форму: «здоровенькі будьте» чи «доброго Вам здоров'я» тощо.

На окрему розмову заслуговують і родинні звертання. Традиційно в Україні діти називали своїх батьків на «Ви». Така форма диктувалася високою повагою до найближчих людей.

Неабияке значення має тон розмови, вміння вислухати іншого, вчасно й доречно підтримати тему. Ввічливість, уважність і чемність — основна вимога мовного етикету. Від чемного привітання, шляхетного потиску руки, невимушеної, ненав'язливої розмови виграш обопільний. Лихо­слів'я, лицемірність, невміння вислухати колегу, навпаки, лише нервує, псує настрій.

Є в нашій мові коротке, але напрочуд тепле слово «дякую». Чи часто користуємося ми ним, особливо в магазинах? Цілий день стоїть за при­лавком продавець. Беручи покупку, ми нерідко забуваємо сказати одне-єдине слово. А може, воно б зняло в людини втому, підняло настрій.

Вироблені віками і закріплені в побуті кращі форми вітань-звернень повсякденного спілкування — не звичайна людська забаганка, не пусте фразерство. Це наш повсякденний етикет, наша культура, взаємини, зрештою, наше здоров'я не тільки в буквальному, а й переносному зна­ченні. Це наш спосіб життя (В. Скуратівський).