5. Використання «мертвої точки»

Рівняння «мертвої точки» зв'язує між собою чотири змінні: 1) ціни, 2) постійні витрати, 3) змінні витрати, 4) обсяг продаж, а також у неявному вигляді структурні співвідношення реалізованої продукції. Невідому величину однієї зі змінних можна визначити на основі трьох інших відомих.

Отже, мертва точка може служити інструментом короткострокового прогнозування, відштовхуючись від показників виробництва й можливостей реалізації продукції. Тому значення мертвої точки досить часто використовується в ситуаційному What-is-if аналізі. Вона дозволяє, зокрема:

1) виміряти наслідки впливу на точку беззбитковості бізнесу коливань одного із трьох членів формули (12): змінних витрат, постійних витрат, ціни реалізації продукції;

2) визначити маржу безпеки роботи підприємства на ринку, тобто, діапазон коливань обсягу продажів, у рамках якого підприємство може скоротити обсяг реалізації своєї продукції, залишаючись рентабельним;

3) оцінити обсяг продажів, необхідний для одержання необхідного (цільового) прибутку, чи обсяг замовлення, щоб його виконання було б рентабельним;

4) аналізувати, якою мірою рентабельність виробництва продукції відповідає можливостям поглинання її ринком;

5) оцінити вплив на прибуток підприємства заміщення ручної праці машинною (це позначається на зміні співвідношення постійних і змінних витрат).

Приклад. Підприємство виробляє і продає мікрохвильові печі за одиничною ціною p=250 USD у кількості q =400 штук/рік. Одиничні змінні витрати становлять v=150 USD; постійні видатки рівні F=35 000 USD/рік. За стандартним форматом розрахунків визначити: прибуток до оподатковування й виплати відсотків за кредит (EBIT), точку беззбитковості В_крит; запас фінансової стійкості, k_{фін.стійк.}.

Розв’язання.

Таблиця 1 – Аналіз точки беззбитковості бізнесу, USD

1. Валовий дохід В=р×q=250×400	100000
2. Сума змінних витрат v×q= 150×400	60000
3. Маржа на змінних витратах, MCV, (рядок1 – рядок 2)	40000
4. Коефіцієнт маржі на змінних витратах, kmcv (рядок 3/ рядок 1)	0,4
5. Постійні витрати, F	35000
6. Результат (прибуток) до виплати податків і відсотків за кредит, EBIT	5000
7. Точка беззбитковості (рядок 5/ рядок 4)	87500
8.Маржа безпеки, MS (рядок 1– рядок 7)	12500
9. Запас фінансової стійкості, kфінстійк. (рядок 8×100%/ рядок 1)	12,5%

Як видно з табл. 1, маржа безпеки знаходиться в раціональних межах.

Припустимо, що замість постійної ставки заробітної плати продавця в сумі 6000 USD керівництво фірми встановило винагороду продавця у формі комісійних – 15 USD за одну продану мікрохвильову піч або 10% від загальної суми змінних витрат, які в нашім випадку становлять 60 000 USD. Це дозволило забезпечити зростання продажів (валового доходу) на 15%.

Спробуємо вирішити завдання для умов, що змінилися. Початкові умови завдання змінилися, а саме: загальна сума змінних витрат з урахуванням комісійних на оплату праці продавців тепер складе:

CV=60 000× 1,1×1,15 =75 900 USD. У зв'язку зі зміною форми оплати праці продавців, на суму постійної ставки заробітної плати скоротилися постійні витрати.

F=35 000–6 000=29 000 USD. Скористаємося стандартним форматом розрахунків, як і в попередньому випадку.

Таблиця 2 – Аналіз точки беззбитковості бізнесу для ситуації зміни умов оплати праці.

Показник	Сума, USD
1. Валовий дохід B=p×q=250×400×l,15	115 000
2. Сума змінних витрат, CV=600001, 11,15	75 900
3. Маржа на змінних витратах, MCV (рядок 1 – рядок 2)	39 100
4. Коефіцієнт маржі на змінних витратах, k mcv (рядок 3/ рядок l)	0,34
5. Постійні витрати, F=35000–6000	29 100
6. Результат (прибуток) до виплати податків і відсотків за кредит, EBIT	10 000
7. Точка беззбитковості (рядок 5/ рядок 4), USD	85 588
8. Маржа безпеки, MS (рядок 1– рядок 7), USD	29 412
9. Запас фінансової стійкості, kфін.стійк (рядок 8×100%/ рядок 1)	25,58%