Тема 9. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки

План.

Вступ.

1. Поняття правовідношення з факту спричинення шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

2. Поняття джерела підвищеної небезпеки.

3. Суб’єкти відповідальності за шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки.

4. Підстави зменшення та звільнення від відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Висновки.

У вступній частині варто стисло викласти актуальність даної проблематики в практичному і теоретичному плані, дати характеристику і систему норм, які регулюють досліджувані правовідносини, стан розробки даного питання в юридичній літературі.

Розглядаючи перше питання курсової роботи, слід описати правовідношення з факту спричинення шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Воно є охоронним, оскільки направлено на реалізацію заходів відповідальності та захисту суб’єктивних прав, зобов’язальним та майновим.

Питання друге рекомендується присвятити розкриттю поняття джерела підвищеної небезпеки, з’ясуванню дискусій у науці цивільного права з цього питання, а також необхідно висловити своє бачення даної проблеми. При класифікації джерел підвищеної небезпеки доцільно звернути увагу на особливість прояву їх згубних властивостей.

При розгляді питання щодо суб’єктів даних зобов’язань, варто звернути увагу на визначення потерпілої і зобов’язаної особи, власника джерела підвищеної небезпеки, особливості взаємовідносин при наявності провини третіх осіб. Підлягає також з’ясуванню особливість суб’єктного складу аналізованих зобов’язань при правомірному вибутті джерела підвищеної небезпеки з володіння власника.

Заключне питання не рекомендується обмежувати тільки освітленням обставин, передбачених у чинному законодавстві, а по можливості слід зупинитися і на загальних підставах звільнення від відповідальності таких як форсмажорні обставини, казус.

Нормативні акти і література:

1. Цивільний кодекс України // Голос України, № 45 – 46 від 12.03.2003 р.; № 47 – 48 від 13.03.2003 р.

2. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди” від 27 березня 1992 р.

3. Болдинов В.М. Ответственность за причинение вреда источником повышенной опасности. – СПб: Юрид. центр Пресс, 2002 г. – 370 с.

4. Лазаренко Я. Особливості джерел підвищеної небезпеки в екологічній сфері: питання теорії і практики // Право України. – 2002. - №4. – С. 121-124.

5. Русу С. Підстави звільнення від відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки // Право України. – 2002. - №4. – С. 128-131.

6. Терещенко Н. Поняття джерела підвищеної небезпеки // Право України. – 2000. - №11. – С. 115-118.

7. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Киів: Юрінком Інтер, 2000. – 784 с. – С.641-653.

Тема 10. Спадкування за заповітом

План.

Вступ.

1. Поняття та умови спадкування за заповітом. Види заповітів за законодавством України.

2. Поняття та юридична характеристика заповіту.

3. Форма і зміст заповіту.

4. Заповідальне розпорядження.

5. Обов’язкова частка та її зміст в національному законодавстві.

Висновки.

Розглядаючи перше питання, студент повинен дати визначення спадкуванню взагалі та спадкуванню за заповітом зокрема; пояснити, в яких випадках має місце спадкування за цією підставою. В цьому ж питанні визначається, якими саме цивільно-правовими актами регулюється спадкування. Необхідно пояснити, який вид правонаступництва характерний для спадкування за заповітом. Після цього, слід зупинитися на видах заповітів за чинним ЦК України.

У другому питанні варто дати визначення заповіту та провести його детальний правовий аналіз як одностороннього правочину.

Наступне питання слід почати з вимог, що ставляться законом до форми заповіту. Навести перелік випадків, в яких посвідчення заповіту прирівнюється до нотаріального. Рекомендується описати наслідки недодержання встановленої форми заповіту. Розглядаючи зміст заповіту, доцільно більш детально зупинитися на категорії “спадкова субституція”.

В питанні курсової роботи заповідальне розпорядження студент розкриває, які саме розпорядження містяться в заповітові; в чому полягає свобода заповіту. Слід навести приклади заповідальних розпоряджень.

В заключному питанні роботи слід назвати категорії спадкоємців, що мають право на обов’язкову частку у спадщині, умови набуття права на обов’язкову частку та її розмір. Слід розглянути зміни у розмірі обов’язкової частки у новому Цивільному кодексі України порівняно з ЦК УРСР, що втратив чинність 01.01.2004 р. Крім того, студент повинен визначитись, з якою метою закон встановлює обов’язкову частку.