- •34. Формы государственного устройства зарубежных стран.
- •35. Унитарное устройство(унитаризм). Основне признаки унітарного государства.
- •36. Федеративное устройство (федерализм). Основные признаки федеративного устройства.
- •37. Распределение компетенции и отношения между федерацией и ее субьектами.
- •38. Государственный режим. Соотношение государственного режима и политического режима.
- •39. Признаки и виды антидемократического режима.
- •40. Признаки и виды демократического режима.
- •42. Понятие и принципы избирательного права. Активное и пассивное избирательное право. Избирательные цензы. 43. Понятие и виды выборов.
- •44. Понятие избирательной системы. Мажоритарная и пропорциональная избирательные системы.
- •46. Понятие и виды референдумов. Предмет референдума. Формула референдума. Народная законодательная инициатива.
- •46. Возникновение и развитие парламента. Парламент и парламентаризм.
- •47. Структура парламента и организация его палат. Общая характеристика верхних палат в двухпалатных парламентах.
- •48. Должностные лица парламента и их правовое положение.
- •50. Правовое положение комитетов парламента.
- •51. Смотреть ответ на вопрос 48.
- •52. Законодательный процесс и его стадии.
- •53. Контроль парламентов над деятельностью правительств в парламентарных странах.
- •54. Глава государства
- •55. Монарх
- •56. Президент
- •57. Способи обрання президента
- •58. Відповідальність президента
- •59.Місце уряду в системі вищих органів державної влади
- •60. Види урядів
- •61.Состав урядів
- •62.Порядок формування уряду
- •63.Повноваження уряду.
- •64. Інститут конституційного контролю (нагляду)
42. Понятие и принципы избирательного права. Активное и пассивное избирательное право. Избирательные цензы. 43. Понятие и виды выборов.
під виборами розуміють техніку голосування, що використовується в галузі публічного і приватного права з метою визначення особи, яка буде заміщати певну посаду.
У конституційному праві вибори класифікують залежно від територіальних рамок їхнього проведення (загальнонаціональні, регіональні та місцеві) або із урахуванням виду виборного органу, або посади (парламентські, президентські, муніципальні і т. ін.). Вибори розрізняються і в залежності від способу волевиявлення виборців. Прямі вибори – найбільш розповсюджений тип голосування, передбачає безпосереднє вираження виборцями власного ставлення до висунутих кандидатур. Непрямі вибори – це такі, при яких між виборцями і кандидатами на заміщення посад існує проміжна ланка, що опосередковує волю виборців (наприклад, на виборах президента США виборці обирають колегію вибірників, яка збирається тільки один раз із єдиною метою – визначити особу, яка стане главою держави).
Традиційно знаходять конституційне відображення і, безумовно, аналізуються у наукових працях два основних права: право обирати, яке іменується ще активним виборчим правом; і право бути обраним, яке прийнято називати пасивним виборчим правомУ багатьох конституціях зарубіжних країн закріплюються принципи виборчого права – основні вихідні положення, що покладені в основу регламентації даного інституту.
Насамперед, конституції переважної більшості країн проголошують принцип загальності виборів.
Важливим принципом виборчого права, закріпленим у конституціях більшості країн, є принцип рівності, тобто “формальної рівності Фактично принцип рівності виборчого права нерідко порушується. Найбільш розповсюдженим методом його порушення є різні маніпуляції з виборчими округами, внаслідок чого штучно завищується представництво одних груп населення на шкоду інших. Принцип прямих виборів сьогодні безспірний у більшості демократичних держав при виборах нижніх палат парламентів і президентів і практично повсюдно – при виборах органів місцевого самоврядування. Принцип таємного голосування передбачає виключення контролю за волевиявленням виборців, створення умов для свободи вибору. Принцип вільних виборів має декілька аспектів. Перший аспект стосується принципу вільних виборів, відповідно до якого виборець сам вирішує: чи брати йому участь у виборчому процесі і якщо так, то в якій мірі. Цей принцип поєднується із добровільною реєстрацією виборців.
Развитие избирательного права шло через преодоление цензовых ограничений избирателей путем либерализации цензового барьера и прямой отмены целого ряда цензов в качестве вынужденной уступки в результате политической борьбы и дальнейшей демократизации избирательного права. Цензы, т. е. установленные законом обязательные условия, которым должен отвечать гражданин, претендующий на получение права голоса, вводятся с целью легального лишения определенной части населения избирательных прав. Цензы в той или иной степени искажают основные принципы избирательного права, поскольку ставят потенциальных избирателей в неравные положения и тем самым легально сужают избирательный корпус..
Одним из старейших и распространенным длительное время цензом был прямой имущественный ценз, который отстранял от участия в голосовании лиц, не обладавших определенным имуществом в форме недвижимости, денежном выражении, в форме уплаты определенной суммы налога и т. д. В течение длительного времени избирательное право являлось привилегией только мужского населения. В течение длительного периода времени действовал высокий возрастной ценз
ценз грамотностиОдним из распространенных правовых средств, исключающих из политической жизни потенциальных избирателей, является ценз оседлости.