- •34. Формы государственного устройства зарубежных стран.
- •35. Унитарное устройство(унитаризм). Основне признаки унітарного государства.
- •36. Федеративное устройство (федерализм). Основные признаки федеративного устройства.
- •37. Распределение компетенции и отношения между федерацией и ее субьектами.
- •38. Государственный режим. Соотношение государственного режима и политического режима.
- •39. Признаки и виды антидемократического режима.
- •40. Признаки и виды демократического режима.
- •42. Понятие и принципы избирательного права. Активное и пассивное избирательное право. Избирательные цензы. 43. Понятие и виды выборов.
- •44. Понятие избирательной системы. Мажоритарная и пропорциональная избирательные системы.
- •46. Понятие и виды референдумов. Предмет референдума. Формула референдума. Народная законодательная инициатива.
- •46. Возникновение и развитие парламента. Парламент и парламентаризм.
- •47. Структура парламента и организация его палат. Общая характеристика верхних палат в двухпалатных парламентах.
- •48. Должностные лица парламента и их правовое положение.
- •50. Правовое положение комитетов парламента.
- •51. Смотреть ответ на вопрос 48.
- •52. Законодательный процесс и его стадии.
- •53. Контроль парламентов над деятельностью правительств в парламентарных странах.
- •54. Глава государства
- •55. Монарх
- •56. Президент
- •57. Способи обрання президента
- •58. Відповідальність президента
- •59.Місце уряду в системі вищих органів державної влади
- •60. Види урядів
- •61.Состав урядів
- •62.Порядок формування уряду
- •63.Повноваження уряду.
- •64. Інститут конституційного контролю (нагляду)
59.Місце уряду в системі вищих органів державної влади
Уряд у більшості зарубіжних країн здійснює загальне управління всіма справами держави, керує її внутрішньою та зовнішньою політикою. Уряд - колегіальний орган, до якого входять особи що очолюють державні відомства з окремих галузей управління У президентських республіках функції глави уряду виконує сам президент. У парламентарних країнах є посада глави уряду, що заміщується особою, яку найчастіше називають прем'єр-міністром У всіх зарубіжних країнах уряд відіграє головну роль у розробці, формуванні та здійсненні основних напрямів політики держави, визначенні шляхів і засобів їх досягнення.. При розгалуженні функцій сучасної держави посилюється вплив урядової влади на всі сфери життя суспільства. За сучасних умов, коли держава активно втручається в економіку, втілюючи у життя намічені програми, зростання ролі урядової влади стає об'єктивною передумовою. Уряд часто є ініціатором законодавства з питань державного регулювання економіки Формування уряду здійснюється партією (партіями), яка має більшість місць у парламенті Президентська форма правління характеризується тим, що президент є одночасно главою уряду, який не несе відповідальності перед парламентом. Змішана модель уряду президент призначає прем'єр-міністра і головує у Раді Міністрів, а прем'єр-міністр (ст. 21) керує діяльністю уряду. Суттєвим моментом, що визначає стосунки уряду з парламентом, є втручання останнього у сферу законодавства, а також антиконституційну нормотворчість уряду. Він широко використовує своє право законодавчої ініціативи, і кількість законопроектів, внесених урядом, перевищує число проектів самого парламенту. Крім цього, уряд видає власні нормативні акти (які також сприяють посиленню позицій уряду в системі вищих органів держави
60. Види урядів
За партійним складом розрізняють такі види урядів:
однопартійний уряд - в тих парламентський державах, в який яка-небудь партія має більшість місць у парламенті, така ситуація характерна для країн з двопартійною системою і країн з однією домінуючою партією; в президентських республіках також формується однопартійний уряд, оскільки глава держави призначає міністрів із своєї партії, і лише інколи поодиноких представників інших партій або безпартійних спеціалістів, в напівпрезидентський республіках склад уряду може бути в певній мірі пов’язаний із складом
Якщо в парламентській монархії чи республіці в парламенті немає більшості від якоїсь партії, то формується багатопартійний уряд, який на основі попередньої домовленості підтримується необхідною кількістю парламентарів. Лідери партій ділять між собою міністерський пости, чим такий уряд і відрізняється від багатопартійного уряду у постсоціалістичних державах, де президент призначає міністрів.
Безпартійні уряди в свою чергу поділяються на:
ті, які характерні для країн з абсолютною монархією, де взагалі відсутні політичні партії
ті, які створюються в певні кризові моменти Чиновник в такому уряді можуть бути і безпартійні та належати до певних партій, але ця належність не повинна відображатися у їх діяльності. Такий уряд має тимчасовий характер та діє до нових виборів в парламент.
При диктаторський режимах, коли всі політичні партії заборонені і уряд формується військовими зі складу із складу дивізій та полків.
Залежно від підтримки уряду парламентом розрізняють:уряди більшості уряди меншості
В кризових ситуаціях, в умовах війни чи у післявоєнний період можуть утворюватися також особливі уряди – уряди національної єдності, які об’єднують всі політичні сили із представництвом різних партій.