51. Поняття шлюбу, порядок його укладання та умови його одруженя.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Порядок укладення шлюбу

1. Особи, які бажають створити сім’ю, подають заяву про реєстрацію шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану

2. Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу вважаються зарученими

Укладання шлюбу відбувається після спливу місячного строку після подачі бажаючими одружитися заяви про реєстрацію шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану

• Умови одруження - добровільність, тобто наявність добровільної згоди обох із подружжя

• досягнення шлюбного віку жінкою та чоловіком, що беруть шлюб

• реєстрація шлюбу у встановленому законом порядку органом, визначеним Сімейним кодексом

• спрямованість на утворення особистого сімейного союзу чоловіка і жінки

52. Визначення шлюбу недійсним та припинення шлюбу.

Недійсним є шлюб

• зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі

• зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою

• зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною

Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду

• якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка

• у разі його фіктивності

Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду

• між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною, якщо до укладення такого шлюбу не було скасовано усиновлення

• між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею

• з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків

з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб

Підстави припинення шлюбу

- внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим

- внаслідок його розірвання

53. Майонові та особисті немайнові права подружжя.

Правовідносини між подружжям

- Особисті немайнові

- Майнові, діляться на - правовідносини з приводу майна, що належить подружжю, та на аліментні правовідносини подружжя

Майно, що належить подружжю

1. Особисте майно

2. Загальне майно

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є

• майно, набуте нею, ним до шлюбу

• майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування

• майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто

• речі індивідуального користування, в тому числі коштовності

• премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги

• страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням

Майно, що належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності

• майно набуте подружжям за час шлюбу, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу)

Право на утримання (аліменти)

1. має той із подружжя, який є непрацездат-ним (досяг пенсійно-го віку, або є інвалі-дом І, ІІ чи ІІІ групи, потребує матеріаль-ної допомоги, за умови, що другий із подружжя може на-давати матеріальну допомогу

2. не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв'язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом