Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРА №1 на печать.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
16.04.2019
Размер:
943.1 Кб
Скачать

16. Монетизація економіки як макроекономічний показник і чинник впливу на економіку

Монетизація – це процес насичення економіки позичковим капіталом, який є основним джерелом фінансових ресурсів в країні. Це показник (індикатор) стану економіки.

Рівень монетизації економіки визначається відношенням маси грошей в обороті за будь-яким агрегатом на певну дату до річного обсягу ВВП даної країни.

У сучасних умовах господарювання сутність монетизації економіки розглядається в контексті забезпечення усіх економічних суб’єктів країни  необхідним обсягом грошових коштів. Значення коефіцієнта монетизації ВВП є основним індикатором зусиль держави та Національного банку України по забезпеченню контролю за грошовою масою, недопущення безконтрольного росту грошового обігу в умовах недостатності товарної пропозиції. Монетизація економіки при раціональному підході до її проведення сприяє ефективному поповненню каналів грошового  обігу необхідними грошовими (платіжними) засобами і створює основу для забезпечення росту заощаджень (накопичень) населення.

Рівень монетизації або коефіцієнт насиченості економіки грошима розраховують як відношення грошовою маси в обігу до рівня виробництва у поточних цінах (приблизно дорівнює номінальному ВВП). 

Рівень монетизації економіки України є досить низьким в порівнянні з іншими країнами, так в країнах Центральної та Східної Європи цей показник складає 70-80%. Досить низьке значення коефіцієнта монетизації економіки свідчить про скриті кризисні процеси економічної системи. Нормальне значення цього коефіцієнта дорівнює 70 - 80 %. Збільшення його до зазначеного рівня – це одне із головних стратегічних задач Національного банку України. Але наростити масу грошей методами експансійної монетарної політики не можна, бо додатково випущені гроші тільки збільшать тиск на ціни на валютному і товарному ринках. Це спричинило б поглиблення девальвації та інфляції гривні, які й так перебувають на досить високому рівні, за яким розпочалося б прискорене зростання інфляційних очікувань і падіння рівня монетизації ВВП. В зв'язку з цим необхідні такі заходи, які б дозволили збільшити грошову масу в ВВП країни без інфляційного росту, тобто використовувати технології не інфляційного збільшення грошової маси. Насичення економіки грошима повинно супроводжуватися «нормалізацією» структури грошової маси – ростом банківських депозитів та зниженням доларизації економіки.

17. Демонетизація економіки України, її причини та наслідки.

Демонетизація - позбавлення державною владою монет з вмістом благородних металів (срібла і золота) сили законного платіжного засобу. Монета в цьому разі зберігає свою вартість лише відповідно до вартості вміщеного в ній металу (за його вагою). Проводиться у зв'язку з розширенням застосування кредитних, банківських, безготівкових грошей, чеків. 

Сама українська дійсність доводить, що демонетизація еко­номіки спричинена глибокою інфляцією, внаслідок якої різко скоро­тився попит на гроші і відповідно була скорочена пропозиція грошей. Тому ремонетизувати економіку неможливо нагнітанням пропозиції грошей, а насамперед потрібно забезпечити розвиток попиту на гроші. І лише в міру його зростання повинна збільшуватися пропозиція грошей. Тільки за цих умов емісія не призведе до інфляції, бо додаткова пропозиція грошей осяде в їх запасах, а вихід її на товарні ринки буде здійснюватися в міру зростання товарної пропозиції, не провокуючи зростання цін понад запланований рівень.

Розбалансування економіки України внаслідок демонетизації має такі негативні

наслідки щодо формування та використання інвестиційного потенціалу банківської

системи:

1) підвищився дефіцит внутрішніх інвестиційних ресурсів, спричинений надмірно

низькими темпами формування заощаджень, що призвело до зменшення ресурсної

складової інвестиційного потенціалу банківської системи;

1. підвищилася вартість грошей на ринку, що спричинило зростання рівня ринкової

процентної ставки та зниження якості ресурсної складової інвестиційного

потенціалу банківської системи. Крім того, висока вартість грошей знизила

можливості їх розміщення в реальному секторі економіки внаслідок обмеженої

кількості високорентабельних проектів, що негативно вплинуло на можливості

ефективного використання інвестиційного потенціалу банківської системи;

2. знизився рівень капіталізації банків та інших фінансових інститутів, що значно

обмежило можливості формування та ефективного використання інвестиційного

потенціалу банківської системи, а отже, негативно вплинуло на економічне зростання

країни в цілому;

3. деформувалися зовнішньоекономічні зв’язки країни, що призвело до збільшення

обсягів іноземної валюти в країні, але не призвело до збільшення прямих інвестицій.

Це обумовило високий рівень доларизації вітчизняної економіки і негативно

вплинуло на можливості формування та ефективного використання інвестиційного

потенціалу банківської системи;

4. внаслідок зниження поточного платоспроможного попиту поглибилася платіжна криза,

що призвело до зниження якості банківських активів і підвищення частки проблемних

активів, в цілому суттєво знизило можливості формування та ефективного використання

інвестиційного потенціалу банківської системи.