Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРА №1 на печать.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
16.04.2019
Размер:
943.1 Кб
Скачать

47. Сутність, види та сфера використання валюти. Конвертованість валюти.

Валюта - б-які гр. кошти, форм-ня та вик-ня яких прямо чи опосередковано пов’язано із зовнішньоек відносинами. Іноді в поняття валюти включається не тільки кошти у вигляді законних платіжних засобів чи депозитів у грошах тієї чи іншої країни, а й інші валютні цінності - платіжні документи (чеки, векселі, сертифікати), фондові цінності (акції, облігації) та інші фін. інструменти іноземного походження.

За емітентською належністю валюту розрізняють: нац, іноземну, колективну (СДР, євро).

За режимом вик-ня валюти поділяють на: Неконвертована (валюти, які неможливо вільно обміняти на іноз. валюти за ринк курсом, їх ввіз та вивіз жорстко обмежується). Конвертована (валюти, які вільно обмін-ся на валюти ін країн, за курсом, що формується у встановленому порядку, і вільно вивозяться і ввозяться через кордон).

Конвертованість валюти можна класиф за кількома критеріями:

1.За повнотою конвертації: повна (означає можливість вільного обміну нац валюти на іноз для всіх категорій власників та за всіма видами цілей або операцій (долари США, Євро і т. д. ))і часткова конвертованість (нац. валюта обмінюється на іноз. з певними обмеж).

2. За видами суб’єктів: зовнішня, внутрішня.

3. За х-ром ек. оп-цій, що обслуговуються конвертованою валютою: за поточними оп-ціями, за переміщенням капіталу.

Значення: конвертація дає поштовх для розвитку зовнішньої торгівлі, відкриває шлях до посилення конкуренції між нац. і іноз. виробниками, сприяє вирівнюванню нац. і світових цін, розширенню споживання за рах. збільш. імпорту.

48. Валютний ринок: сутність, функції, елементи, види та інфраструктура.

За екон. змістом: валютний ринок - це сектор грош. ринку, на якому урівноваж-ся попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта. За своїм признач. і організац. формою валютний ринок - це сук-ть спец. інститутів та механізмів, які у взаємодії забезпечують можливість вільно продати-купити нац. і іноз. валюту.

Об’єктом купівлі-продажу на цьму ринку є валютні цінності. Суб’єктами - будь-які економічні агенти та посередники (банки, валютні біржі). Ціною на валютному ринку є валютний курс - ціна грошової одиниці даної валюти в грош. одиницях іншої валюти.

Валютний ринок має свою структуру, яка включає:

Нац. валютні ринки — існують у більшості країн світу, вони обмеж-ся екон. простором конкретної країни і реул-ся її нац. валютним закон-вом.

Міжнародні валютні ринки - сформувалися у країнах, в яких до мінімуму зведені обмеження на валютні оп-ції.

Розвиток новітніх засобів телекомунікаційних та інформац. технологій дає можливість поєднати окремі міжнародні ринки в єдиний світовий валютний ринок, який здатний функціонувати практично цілодобово.

Валютний ринок можна класифікувати: - за х-ром оп-цій: ринок конверсійних оп-цій, ринок депозитно-кредитних оп-цій; - за територіальним розміщенням: європейський, пн.американський, азіатський; - за видами конверсійних оп-цій: ринок ф’ючерсів, ринок опціонів тощо; - за формою валюти: ринок безготівкових оп-цій, р-к готівки.

Групи чинників, що визнач. кон’юктуру валютного ринку:

1)Курсоутворюючі чинники:-стан платіжного балансу кр-ни, -обсяги ВНП, які виробляються в кр-ні, -внутр. і зовн. S грошей, -% ставки в к-нах, валюти яких порівнюються, - співвідн. внутр. цін к-ни з зовн-ми. Ці чинники - базові, оск. визначають такий стан співвідн. D та S на вал. р-ку, який схильний до стабільності чи поступової, внутр. зумовленої та передбачуваної зміни.

2)Регулюючі чинники: - заходи прямого держ. регулювання. - структурні чинники (впливають на кон’юнктуру ринку через зміну курсоутворюючих чинників. Вводяться д-вою свідомо для досягн. певн. цілей в її ек. політиці).

3)Чинники кризового хар-ру: - дефіцит держ. бюджету, - безконтрольна емісія та інфляція, - штучне і надмірне регулювання цін, - висока монополізація в-ва. Ці чинники виникають при порушенні динамічної рівноваги ек-ки, послаблюють дію курсоутворюючих чинників та знижують результативність регулятивних заходів д-ви.

У всій цій сукупності вирішальною (базавою) є перша група (курсоутворююча). У свою чергу, у базовій групі ключове місце займає платіжний баланс, його стан та динаміка.