120. Строкова структура процентної ставки.

Строкова структура процентних ставок означає, що за всіхінших рівних умов рівень процентної ставки зростає зі зростан-ням строку позички і, навпаки, знижується при його скороченні.Це випливає, як говорилось вище, з вартості грошей сьогодні і вмайбутньому. Окрім цього, на рівень процентної ставки впливаєпрогнозування тренду процентних ставок на перспективу. Він, усвою чергу, залежить від багатьох відомих і невідомих чинників.Відомим є чинник зниження рівня процентних ставок через влас-тивість до зниження середньої норми прибутку. Решта чинників,які прогнозуються, на довгострокову перспективу визначитиважко. Тому в довгострокових позиках може застосовуватись«плаваюча» процентна ставка, яка залежить від конкретної ситу-ації на грошовому ринку у відповідний момент.

Графічне зображення доходів на цінні папери з різними стро-ками погашення, але з однаковим ризиком, ліквідністю та умова-ми оподаткування називають кривою доходу.

Для пояснення взаємозв'язку між процентними ставками націнні папери з різними строками погашення застосовують три те-орії: гіпотеза сподівань; теорія сегментних ринків; теорія домінан-тного середовища. Перші дві з цих теорій не дуже добре узго-джуються з емпіричними даними, але вони є підґрунтям для тре-тьої — теорії домінантного середовища.Гіпотеза сподівань полягає в тому, що покупці цінних папе-рів зазвичай не віддають переваги цінним паперам одного стро-ку погашення над іншими. Тому прогнозують, що процентнаставка за довгостроковими цінними паперами в середньому до-рівнюватиме майбутнім процентним ставкам за короткостроко-вими цінними паперами. Тобто такі цінні папери є замінними. Теорія сегментних ринків з метою опису структури процент-них ставок за строками погашення розглядає цінні папери з рі-зними строками погашення як повністю відокремлені та сег-ментні. Процентна ставка на кожен окремий цінний папір ви-значається попитом незалежно від процентних ставок на цінніпапери з іншими строками погашення. Інвестор виходячи зісвоїх можливостей та наявної в нього інформації віддає пере-вагу цінним паперам з тим строком погашення, який його ціка-вить, незалежно від рівня процентної ставки за цінними папе-рами з іншими строками.Теорія домінантного середовища, яка використовується дляопису строкової структури процентних ставок, доводить, щопроцентна ставка за довгостроковим цінним папером у серед-ньому дорівнюватиме короткостроковим процентним ставкам,які будуть застосовуватись для нарахування доходу протягом тер-міну існування довгострокового цінного папера, плюс строковапремія, яка відповідає попиту і пропозиції на цей цінний папір.Виходячи з цієї теорії цінні папери з різними строками погашен-ня насправді є замінниками відносно один одного, бо очікуванийдохід на один із них впливає на рівень доходу на цінні папери зіншими строками погашення.

121. Способи нарахування процентних доходів. Нарахування процентів при постійній базі і простій ставці.

Існують різні способи нарахування процентів, які залежать відумов договору позички. Відповідно застосовують різні види про-центних ставок, кожна з яких має свої ознаки. Зокрема, процентирозрізняються за базою, яка береться для їх нарахування. Прицьому застосовуються постійна чи послідовно змінна база длярозрахунку. У разі застосування змінної бази за неї береться сума,отримана на попередньому етапі нарощення, або дисконтування.Інакше кажучи, проценти нараховуються на проценти, тобто принарахуванні використовуються складні процентні ставки.Прикладом можуть бути наднаціональні процентні ставки,які застосовуються на євроринку валют. Наприклад, змінноюбазою вважається Лондонська міжбанківська ставка пропози-ції — ЛІБОР. До ЛІБОР додаєтьсянадбавка (спред) за кредитами. При цьому розмір спреда можебути постійним протягом усього строку користування позичкоючи змінним.У разі постійної бази використовуються прості процентніставки. Процентні ставки також можуть бути фіксованими або «пла-ваючими». Перша з них установлюється незмінною на весь пері-од користування позичкою. «Плаваюча» — процентна ставка, ве-личина якої змінюється залежно від обумовлених у кредитнійугоді чинників, наприклад, від зміни темпів інфляції, обліковоїставки центрального банку, зміни вартості кредитних ресурсів нагрошовому ринку тощо. У розрахунках на практиці застосовують так звані дискретні проценти, тобто проценти, які нараховуються за фіксовані у договірні періоди.

Другий метод визначення суми погашення платежів полягає втому, що використовуються проценти з приближеним числомднів у періоді (рік — 360 днів, квартал — 90, місяць — 30 днів).Цей метод називається правилом торгівця При кредитуванні на споживчі потреби проценти, як правило,начисляють на всю суму позички і приєднують до основного бо-ргу ще в момент відкриття кредиту. Цей метод називають разо-вим нарахуванням процентів. Іноді банки за користування кредитом установлюють так званікаскадні процентні ставки щодо періодів користування креди-том. Складні проценти нараховуються тоді, коли проценти вклад-никові не виплачуються після їх нарахування за певний період(місяць, квартал, рік), а приєднуються до суми боргу для нарощення.