- •1. Адміністративне право як одна з провідних галузей у правовій системі України
- •2. Система адміністративного права як внутрішня побудова галузі
- •3. Предмет адміністративного права
- •4. Поняття та види методів державного управління
- •5. Метод адміністративно-правового регулювання
- •6. Співвідношення методів переконання, заохочення та примусу в державному управлінні
- •7. Поняття адміністративно-правових відносин
- •8. Класифікація та структура адміністративно-правової норми
- •9. Поняття адміністративно-правових відносин
- •10. Суб’єкти адміністративного права: поняття та характеристика
- •11. Адміністративна правосуб’єктність: поняття та елементи
- •12. Суб’єктивні права та адміністративно-правові обов’язки в сфері державного управління
- •13. Система суб’єктів адміністративного права. Проблеми класифікації суб’єктів адміністративного права
- •14.Адміністративно-правовий статус Президента України
- •15. Співвідношення Президента України і правового статусу
- •16. Повноваження Президента України щодо організаційного формування системи органів державної виконавчої влади.
- •Система органів державної виконавчої влади
- •Поняття державної служби в Україні. Основні напрямки державної політики в сфері державної служби
- •Адміністративно-правовий статус громадян
- •Права громадян у сфері державного управління
- •21.Адміністративно-правові обов’язки громадян
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців
- •23. Особливий адміністративно-правовий статус біженця.
- •Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування
- •Адміністративно-правовий статус адміністративних судів
- •Адміністративно-правовий статус прокуратури
- •Сутність адміністративного примусу
- •Види заходів адміністративного примусу. Ознаки заходів державного примусу.
- •Заходи адміністративного припинення правопорушень
- •Запобіжні адміністративні заходи, заходи відповідальності за порушення нормативно-правових положень.
- •Поняття та ознаки адміністративного правопорушення
- •Відмінність адміністративного правопорушення від злочину та дисциплінарного проступку
- •Суб’єкт адміністративного правопорушення
- •Склад адміністративного правопорушення
- •Види складу адміністративного правопорушення
- •Об’єкт адміністративного правопорушення
- •Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення
- •Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення
- •Підстави адміністративної відповідальності
- •Відокремлення адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності
- •Характеристика адміністративних стягнень. Види адміністративних стягнень
- •Попередження як адміністративно-правове стягнення
- •Загальна характеристика штрафу
- •Загальна характеристика оплатного вилучення предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення: поняття та порядок виконання
- •Загальна характеристика конфіскації: поняття та порядок виконання
- •Загальна характеристика громадських робіт: поняття та порядок виконання
- •Загальна характеристика виправних робіт: поняття та порядок виконання
- •48. Загальна характеристика позбавлення спеціальних прав: поняття та порядок виконання
- •49. Загальна характеристика адміністративного арешту: поняття та порядок виконання
- •50. Виселення за межі України – порядок застосування
- •51. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх правопорушників
- •52. Поняття адміністративного процесу
- •53. Принципи адміністративного процесу
- •54. Суб’єкти адміністративного процесу
- •55. Структура адміністративного процесу
- •56. Види адміністративних проваджень та їх стадії
- •57. Законність у державному апараті
- •58. Класифікація контрольної діяльності
- •59. Президентський контроль
- •60. Контроль з боку органів виконавчої влади
- •61. Контроль з боку органів судової влади
- •62. Контроль з боку органів місцевого самоврядування
- •63. Громадський контроль
- •64. Адміністративний нагляд за особами,звільненими з місць позбавлення волі
- •65. Економіка як об’єкт адміністративно-правового регулювання
- •66. Методи и форми державного управління як основа адміністративно-правового впливу держави на економічну систему
- •67. Управління системою органів внутрішніх справ
- •68. Міністерство внутрішніх справ України: завдання, функції, повноваження і структура
- •69. Державне управління в галузі юстиції як виконавчо-розпорядча діяльність суб’єктів державного управління
- •70. Міністерство Юстиції України: основні завдання та функції
67. Управління системою органів внутрішніх справ
Сутність державного управління внутрішніми справами полягає у здійсненні організаційно-правових заходів, що забезпечують безпосередньо охорону прав та свобод громадян, а також громадський порядок та громадську безпеку.
До органів, що здійснюють державне управління внутрішніми справами (охороною громадського порядку та безпеки) можна віднести:
• Міністерство внутрішніх справ України та його підрозділи на місцях;
• Державний департамент з питань виконання покарань;
Центральне місце серед органів внутрішніх справ займає Міністерство внутрішніх справ (далі - МВС), правовий статус якого закріплюється в Положенні про Міністерство внутрішніх справ України від 17 жовтня 2000 р. МВС виконує наступні завдання:
- забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;
- запобігання правопорушенням та їх припинення;
- охорона і забезпечення громадського порядку;
- виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;
- забезпечення безпеки дорожнього руху;
- захист власності від злочинних посягань;
- виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;
- участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам,
- сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.
До системи органів внутрішніх справ входять міліція та внутрішні війська. Структурно система органів внутрішніх справ будується відповідно до державного та адміністративно-територіального устрою України і за функціональними ознаками. Згідно з державним та адміністративно-територіальним поділом органи внутрішніх справ поділяються на центральні та місцеві, або територіальні.
Центральним органом внутрішніх справ є Міністерство внутрішніх справ (МВС) України, якому підпорядковуються всі органи внутрішніх справ на території держави.
До місцевих (територіальних) органів внутрішніх справ України належать:
• Головні управління МВС (ГУМВС) України в Автономній Республіці Крим, Київській області та місті Києві;
• управління МВС (УМВС) України в областях, місті Севастополі;
• міські управління УМВС України в областях;
• районні відділи УМВС України в областях;
• районні відділи міських управлінь УМВС України в областях.
За функціональною ознакою з урахуванням існуючої системи органів міністерства транспорту та їх особливостей будується система органів внутрішніх справ України на транспорті. Вона побудована так, щоб усі ланки цієї системи були спроможні виконувати покладені на них завдання з охорони громадського порядку на транспорті, з охорони вантажів, що перевозяться, особистого майна та прав громадян, які користуються послугами транспорту.
Для безпосереднього керівництва діяльністю органів внутрішніх справ України на залізничному транспорті створено шість управлінь МВС України — на Донецькій, Львівській, Одеській, Південній, Південно-Західній та Придніпровській залізницях, які централізовано підпорядковані МВС України. На залізничних станціях діють лінійні відділи, відділення та пункти міліції, які підпорядковуються відповідному УМВС магістралі.
В аеропортах, морських та річкових портах функціонують відділи (відділення) внутрішніх справ, які підпорядковуються територіальним УМВС областей, міст.
Окрему структуру мають внутрішні війська МВС України, які підпорядковуються Департаменту внутрішніх військ МВС України і складаються зі структурних підрозділів, військових частин та з’єднань, дислокація і розташування яких залежать від покладених на них завдань.
Крім зазначених у систему органів внутрішніх справ України входять також навчальні заклади та науково-дослідні установи МВС України, підприємства та установи забезпечення.