- •1. Адміністративне право як одна з провідних галузей у правовій системі України
- •2. Система адміністративного права як внутрішня побудова галузі
- •3. Предмет адміністративного права
- •4. Поняття та види методів державного управління
- •5. Метод адміністративно-правового регулювання
- •6. Співвідношення методів переконання, заохочення та примусу в державному управлінні
- •7. Поняття адміністративно-правових відносин
- •8. Класифікація та структура адміністративно-правової норми
- •9. Поняття адміністративно-правових відносин
- •10. Суб’єкти адміністративного права: поняття та характеристика
- •11. Адміністративна правосуб’єктність: поняття та елементи
- •12. Суб’єктивні права та адміністративно-правові обов’язки в сфері державного управління
- •13. Система суб’єктів адміністративного права. Проблеми класифікації суб’єктів адміністративного права
- •14.Адміністративно-правовий статус Президента України
- •15. Співвідношення Президента України і правового статусу
- •16. Повноваження Президента України щодо організаційного формування системи органів державної виконавчої влади.
- •Система органів державної виконавчої влади
- •Поняття державної служби в Україні. Основні напрямки державної політики в сфері державної служби
- •Адміністративно-правовий статус громадян
- •Права громадян у сфері державного управління
- •21.Адміністративно-правові обов’язки громадян
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців
- •23. Особливий адміністративно-правовий статус біженця.
- •Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування
- •Адміністративно-правовий статус адміністративних судів
- •Адміністративно-правовий статус прокуратури
- •Сутність адміністративного примусу
- •Види заходів адміністративного примусу. Ознаки заходів державного примусу.
- •Заходи адміністративного припинення правопорушень
- •Запобіжні адміністративні заходи, заходи відповідальності за порушення нормативно-правових положень.
- •Поняття та ознаки адміністративного правопорушення
- •Відмінність адміністративного правопорушення від злочину та дисциплінарного проступку
- •Суб’єкт адміністративного правопорушення
- •Склад адміністративного правопорушення
- •Види складу адміністративного правопорушення
- •Об’єкт адміністративного правопорушення
- •Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення
- •Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення
- •Підстави адміністративної відповідальності
- •Відокремлення адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності
- •Характеристика адміністративних стягнень. Види адміністративних стягнень
- •Попередження як адміністративно-правове стягнення
- •Загальна характеристика штрафу
- •Загальна характеристика оплатного вилучення предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення: поняття та порядок виконання
- •Загальна характеристика конфіскації: поняття та порядок виконання
- •Загальна характеристика громадських робіт: поняття та порядок виконання
- •Загальна характеристика виправних робіт: поняття та порядок виконання
- •48. Загальна характеристика позбавлення спеціальних прав: поняття та порядок виконання
- •49. Загальна характеристика адміністративного арешту: поняття та порядок виконання
- •50. Виселення за межі України – порядок застосування
- •51. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх правопорушників
- •52. Поняття адміністративного процесу
- •53. Принципи адміністративного процесу
- •54. Суб’єкти адміністративного процесу
- •55. Структура адміністративного процесу
- •56. Види адміністративних проваджень та їх стадії
- •57. Законність у державному апараті
- •58. Класифікація контрольної діяльності
- •59. Президентський контроль
- •60. Контроль з боку органів виконавчої влади
- •61. Контроль з боку органів судової влади
- •62. Контроль з боку органів місцевого самоврядування
- •63. Громадський контроль
- •64. Адміністративний нагляд за особами,звільненими з місць позбавлення волі
- •65. Економіка як об’єкт адміністративно-правового регулювання
- •66. Методи и форми державного управління як основа адміністративно-правового впливу держави на економічну систему
- •67. Управління системою органів внутрішніх справ
- •68. Міністерство внутрішніх справ України: завдання, функції, повноваження і структура
- •69. Державне управління в галузі юстиції як виконавчо-розпорядча діяльність суб’єктів державного управління
- •70. Міністерство Юстиції України: основні завдання та функції
63. Громадський контроль
Його суб'єктами є громадські організації, трудові колективи, органи самоорганізації населення, збори громадян за місцем проживання, громадяни.
Громадський контроль як засіб забезпечення законності в діяльності виконавчо-розпорядчих органів суттєво відрізняється від усіх інших видів контролю.
Ця відмінність полягає насамперед у тому, що громадський контроль не має державно-владного змісту. Тому рішення громадських організацій за результатами перевірок мають, як правило, рекомендаційний характер.
Важливою формою безпосередньої участі населення в місцевому самоврядуванні є загальні збори громадян за місцем проживання. Такі збори проводяться відповідно до "Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні", затвердженого Верховною Радою України 17 грудня 1993 p.
Вони проводяться за необхідності, але не рідше одного разу на рік (ст. 4). На цих зборах можуть заслуховуватись інформації голів місцевих Рад, керівників їх органів, а також звіти керівників підприємств, організацій, установ, які належать до комунальної власності. Тут же може обговорюватися поведінка осіб, що порушують громадський порядок (ст. 6).
Збори мають право звертатися з пропозиціями до відповідної Ради, державних органів, органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій. Ці пропозиції повинні бути розглянуті в місячний термін. Про результати розгляду повинні бути поінформовані ініціатори зборів.
Одним із напрямів, які забезпечують реформування природних монополій, є застосування громадського контролю за діяльністю суб'єктів природних монополій, зокрема через створення при них рад споживачів, включення представників об'єднань громадян у наглядові ради тощо ("Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій" — Указ Президента України від 10 вересня 1997 p.).
64. Адміністративний нагляд за особами,звільненими з місць позбавлення волі
Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі, як правило, входить до компетенції міліції.
Відповідно до Закону України від 1 грудня 1994 року “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”,адміністративний нагляд встановлюється стосовно таких категорій осіб:
а) визнаних судом особливо небезпечними рецидивістами;
б) засуджених до позбавлення волі за тяжкі злочини або засуджених двічі і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства;
в) засуджених до позбавлення волі за тяжкі злочини або засуджених двічі і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення;
г) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Головне завдання адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, полягає у їх ресоціалізації та соціальній адаптації. Так, під ресоціалізацією ст. 6 Кримінально-виконавчого кодексу України розуміє свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
У свою чергу, соціальна адаптація – це комплекс правових, економічних, організаційних, соціально-психологічних та інших заходів, які здійснюються щодо звільнених осіб з метою пристосування до умов соціального середовища, захисту їх прав і законних інтересів