24. Загальна характеристика громадських робіт: поняття та порядок виконання

Громадські роботи як вид адміністративного стягнення полягає у виконанні правопорушником у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин (що відрізняє громадські роботи як адміністративне стягнення від аналогічних робіт як кримінальне покарання). Вони відбуваються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми — дві години на день.

Громадські роботи не призначаються інвалідам I та II групи, вагітним жінкам та пенсіонерам. Строк громадських робіт обчислюється в годинах, які правопорушник безпосередньо працював.

Громадські роботи — це відносно новий вид адміністративного стягнення, він з'явився в КУпАП у вересні 2008 року. Найчастіше його призначають за такі правопорушення, як керування транспортними засобами в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, перевищення швидкості тощо.

Контроль за виконанням цього виду стягнення покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, яка керується у своїй роботі положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкцією про порядок виконання адміністративного стягнення у виді громадських робіт (затверджена 25 лютого 2009).

В разі ухилення правопорушника від відбування громадських робіт постановою судді невідбутий строк громадських робіт може бути замінено адміністративним арештом із розрахунку: один день арешту за п'ять годин громадських робіт

24. Загальна характеристика виправних робіт: поняття та порядок виконання

Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відрахуванням до 20% заробітку в дохід держави й відбуваються за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення (ст. 31 КпАП). Це менш поширений вид адміністративного стягнення, його призначає районний (міський) суд (суддя). На відміну від адміністративного штрафу, відрахування з заробітної плати осіб, до яких застосовано виправні роботи, виконують не одноразово, а періодично протягом строку, що встановлюється постановою судді.

Виправні роботи призначають за незаконне придбання або зберігання наркотичних речовин у невеликій кількості (ч. 1 ст. 44 КпАП України), дрібне розкрадання державного або громадського майна (ст. 51 КпАП), дрібне хуліганство (ст. 173 КпАП) тощо.

Окрім відрахувань у дохід держави зазначеної суми грошей із заробітку, виправні роботи тягнуть за собою й інші майнові та трудові обмеження, зокрема: заборонено надавати чергову відпустку під час відбування виправних робіт; час відбування робіт не зараховують до загального трудового стажу й до стажу, що надає право на одержання щорічних пільг; заборонено звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу органів, що призначили виправні роботи.

Виправні роботи не тягнуть за собою судимість і не є підставою для звільнення з роботи. Цей вид адміністративного стягнення не застосовують до інвалідів І та II груп, вагітних жінок.

Законом передбачено, що в разі ухилення особи від відбування виправних робіт, призначених за вчинення дрібного хуліганства, постановою судді невідбутий їх строк може бути замінено штрафом або адміністративним арештом із розрахунку один день арешту — за три дні виправних робіт, але не більше як на п'ятнадцять діб (ст. 325 КпАП).