- •1. Адміністративне право як одна з провідних галузей у правовій системі України
- •2. Система адміністративного права як внутрішня побудова галузі
- •3. Предмет адміністративного права
- •4. Поняття та види методів державного управління
- •5. Метод адміністративно-правового регулювання
- •6. Співвідношення методів переконання, заохочення та примусу в державному управлінні
- •7. Поняття адміністративно-правових відносин
- •8. Класифікація та структура адміністративно-правової норми
- •9. Поняття адміністративно-правових відносин
- •10. Суб’єкти адміністративного права: поняття та характеристика
- •11. Адміністративна правосуб’єктність: поняття та елементи
- •12. Суб’єктивні права та адміністративно-правові обов’язки в сфері державного управління
- •13. Система суб’єктів адміністративного права. Проблеми класифікації суб’єктів адміністративного права
- •14.Адміністративно-правовий статус Президента України
- •15. Співвідношення Президента України і правового статусу
- •16. Повноваження Президента України щодо організаційного формування системи органів державної виконавчої влади.
- •Система органів державної виконавчої влади
- •Поняття державної служби в Україні. Основні напрямки державної політики в сфері державної служби
- •Адміністративно-правовий статус громадян
- •Права громадян у сфері державного управління
- •21.Адміністративно-правові обов’язки громадян
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців
- •23. Особливий адміністративно-правовий статус біженця.
- •Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування
- •Адміністративно-правовий статус адміністративних судів
- •Адміністративно-правовий статус прокуратури
- •Сутність адміністративного примусу
- •Види заходів адміністративного примусу. Ознаки заходів державного примусу.
- •Заходи адміністративного припинення правопорушень
- •Запобіжні адміністративні заходи, заходи відповідальності за порушення нормативно-правових положень.
- •Поняття та ознаки адміністративного правопорушення
- •Відмінність адміністративного правопорушення від злочину та дисциплінарного проступку
- •Суб’єкт адміністративного правопорушення
- •Склад адміністративного правопорушення
- •Види складу адміністративного правопорушення
- •Об’єкт адміністративного правопорушення
- •Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення
- •Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення
- •Підстави адміністративної відповідальності
- •Відокремлення адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності
- •Характеристика адміністративних стягнень. Види адміністративних стягнень
- •Попередження як адміністративно-правове стягнення
- •Загальна характеристика штрафу
- •Загальна характеристика оплатного вилучення предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення: поняття та порядок виконання
- •Загальна характеристика конфіскації: поняття та порядок виконання
- •Загальна характеристика громадських робіт: поняття та порядок виконання
- •Загальна характеристика виправних робіт: поняття та порядок виконання
- •48. Загальна характеристика позбавлення спеціальних прав: поняття та порядок виконання
- •49. Загальна характеристика адміністративного арешту: поняття та порядок виконання
- •50. Виселення за межі України – порядок застосування
- •51. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх правопорушників
- •52. Поняття адміністративного процесу
- •53. Принципи адміністративного процесу
- •54. Суб’єкти адміністративного процесу
- •55. Структура адміністративного процесу
- •56. Види адміністративних проваджень та їх стадії
- •57. Законність у державному апараті
- •58. Класифікація контрольної діяльності
- •59. Президентський контроль
- •60. Контроль з боку органів виконавчої влади
- •61. Контроль з боку органів судової влади
- •62. Контроль з боку органів місцевого самоврядування
- •63. Громадський контроль
- •64. Адміністративний нагляд за особами,звільненими з місць позбавлення волі
- •65. Економіка як об’єкт адміністративно-правового регулювання
- •66. Методи и форми державного управління як основа адміністративно-правового впливу держави на економічну систему
- •67. Управління системою органів внутрішніх справ
- •68. Міністерство внутрішніх справ України: завдання, функції, повноваження і структура
- •69. Державне управління в галузі юстиції як виконавчо-розпорядча діяльність суб’єктів державного управління
- •70. Міністерство Юстиції України: основні завдання та функції
65. Економіка як об’єкт адміністративно-правового регулювання
Регулювання економіки є найважливішою функцією держави в умовах ринкового господарювання, а тим більше в умовах переходу до нього. Саме держава встановлює правові основи для прийняття управлінських рішень, захищає інтереси національної економіки, формує її інфраструктуру, контролює процеси грошового обігу, встановлює і розвиває економічно вигідні для суспільства і держави правовідносини.
Держава, в інтересах суспільства, визначає і забезпечує правові основи всіх економічних перетворень, захищає економічні інтереси виробників і споживачів, регулює грошовий обіг, формує і розвиває економічно і соціальне вигідні сфери. Вона створює і гарантує рівні умови господарювання, установлює правила поведінки суб´єктів економічних відносин і забезпечує їх стабільність.
Здійснення такого регулювання неможливе без використання примусових заходів. З їх допомогою обмежуються і придушуються небажані з соціально-економічної точки зору форми господарювання, встановлюються бар´єри на шляху монополізму, криміналізації, деформації економіки.
Звідси випливає, що управління економікою містить у собі елементи соціально-економічного аналізу й розрахунку, організаційно-технічні дії та інженерну практику, правове регулювання й різноманітні організаційно-правові форми, а також комплекс методів впливу на керовані об´єкти.
Усі названі чинники визначають особливості керуючого впливу і структурну побудову механізму управління економікою. Цей механізм складається, по-перше, з системи організаційно-правових структур, по-друге, з системи організаційно-правових методів і форм державно-управлінського впливу на відносини у даній сфері.
Організаційно-правові структури — це суб´єкти державного управління економікою. Організаційно-правові методи і форми — це ті засоби і прийоми, що використовуються суб´єктами управління для реалізації своїх повноважень, тобто методи і форми їх управлінської діяльності.
66. Методи и форми державного управління як основа адміністративно-правового впливу держави на економічну систему
Головною метою державного регулювання економіки є реалізація конституційного положення про те, що держава забезпечує її соціальну спрямованість.
Під методами державного регулювання економіки слід розуміти способи впливу держави в особі законодавчих і виконавчих органів на сферу підприємництва, інфраструктури ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення або забезпечення умов їх діяльності відповідно до національної економічної політики.
За формами впливу на суб'єкти ринку методи державного регулювання розділяють на дві групи:
1.Методи прямого впливу(адміністративного характеру:державні замовлення, різного роду ліміти, централізовано встановлені ціни, обмеження, штрафи, дозволи, ліцензії, квоти тощо, а також методи, засновані на застосуванні бюджету як джерела дотування, цільового фінансування окремих суб'єктів і сфер діяльності).
2.Методи непрямого,(посередкованого)впливу належать ті, що не прямо регламентують поведінку суб'єктів ринку, а через створення певного середовища для його діяльності, яке мотивує ту або іншу його поведінку(податкове регулювання, регулювання через політику прискореної амортизації, методи стимулювання конкуренції тощо).
Державне регулювання економіки реалізується-в різних формах
Залежно від строкової розмірності розрізняють довгострокове й короткострокове регулювання. Довгострокове регулювання обумовлене необхідністю досягнення стратегічних цілей. В його системі головне місце займає цілеспрямований вплив на обсяг і структуру інвестицій, рівень заощаджень в економіці. Головне завдання довгострокового регулювання полягає в проведенні структурних зрушень в економіці, розвитку наукоємних виробництв, піднятті відсталих в економічному відношенні районів.
Короткострокове регулювання — це передусім антициклічне регулювання, основою якого є вплив на сукупний попит (величину споживчих та інвестиційних витрат). У межах цієї форми застосовується антиінфляційне регулювання, яке реалізується переважно через політику доходів (контроль над заробітною платою та цінами, обмеження темпів зростання грошової маси).
За характером впливу на господарські суб'єкти державне регулювання економіки поділяється на дві форми: пряме та непряме (опосередковане).
Пряме регулювання — це вплив держави на економічні процесії за допомогою безпосереднього використання відповідних регуляторів. Воно реалізується через бюджетне інвестування державою відповідних програм — фінансування розвитку державних підприємств, інфраструктури, науки, культури, освіти, соціального захисту населення тощо, а також через регламентацію цін, заробітної плати та інших інструментів ринкового механізму. Прямий вплив може здійснюватися і через використання адміністративних важелів, які регламентують конкретні завдання та обмеження господарської діяльності.
Непряме регулювання економіки — це вплив держави на господарську діяльність через внесення відповідних змін в умови функціонування ринкового механізму. Воно досягається за допомогою правових та економічних інструментів. Застосовуючи ці інструменти, держава безпосередньо нічого не змінює в ринковому механізмі, а створює лише передумови для цих змін.