- •1. Адміністративне право як одна з провідних галузей у правовій системі України
- •2. Система адміністративного права як внутрішня побудова галузі
- •3. Предмет адміністративного права
- •4. Поняття та види методів державного управління
- •5. Метод адміністративно-правового регулювання
- •6. Співвідношення методів переконання, заохочення та примусу в державному управлінні
- •7. Поняття адміністративно-правових відносин
- •8. Класифікація та структура адміністративно-правової норми
- •9. Поняття адміністративно-правових відносин
- •10. Суб’єкти адміністративного права: поняття та характеристика
- •11. Адміністративна правосуб’єктність: поняття та елементи
- •12. Суб’єктивні права та адміністративно-правові обов’язки в сфері державного управління
- •13. Система суб’єктів адміністративного права. Проблеми класифікації суб’єктів адміністративного права
- •14.Адміністративно-правовий статус Президента України
- •15. Співвідношення Президента України і правового статусу
- •16. Повноваження Президента України щодо організаційного формування системи органів державної виконавчої влади.
- •Система органів державної виконавчої влади
- •Поняття державної служби в Україні. Основні напрямки державної політики в сфері державної служби
- •Адміністративно-правовий статус громадян
- •Права громадян у сфері державного управління
- •21.Адміністративно-правові обов’язки громадян
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців
- •23. Особливий адміністративно-правовий статус біженця.
- •Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування
- •Адміністративно-правовий статус адміністративних судів
- •Адміністративно-правовий статус прокуратури
- •Сутність адміністративного примусу
- •Види заходів адміністративного примусу. Ознаки заходів державного примусу.
- •Заходи адміністративного припинення правопорушень
- •Запобіжні адміністративні заходи, заходи відповідальності за порушення нормативно-правових положень.
- •Поняття та ознаки адміністративного правопорушення
- •Відмінність адміністративного правопорушення від злочину та дисциплінарного проступку
- •Суб’єкт адміністративного правопорушення
- •Склад адміністративного правопорушення
- •Види складу адміністративного правопорушення
- •Об’єкт адміністративного правопорушення
- •Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення
- •Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення
- •Підстави адміністративної відповідальності
- •Відокремлення адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності
- •Характеристика адміністративних стягнень. Види адміністративних стягнень
- •Попередження як адміністративно-правове стягнення
- •Загальна характеристика штрафу
- •Загальна характеристика оплатного вилучення предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення: поняття та порядок виконання
- •Загальна характеристика конфіскації: поняття та порядок виконання
- •Загальна характеристика громадських робіт: поняття та порядок виконання
- •Загальна характеристика виправних робіт: поняття та порядок виконання
- •48. Загальна характеристика позбавлення спеціальних прав: поняття та порядок виконання
- •49. Загальна характеристика адміністративного арешту: поняття та порядок виконання
- •50. Виселення за межі України – порядок застосування
- •51. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх правопорушників
- •52. Поняття адміністративного процесу
- •53. Принципи адміністративного процесу
- •54. Суб’єкти адміністративного процесу
- •55. Структура адміністративного процесу
- •56. Види адміністративних проваджень та їх стадії
- •57. Законність у державному апараті
- •58. Класифікація контрольної діяльності
- •59. Президентський контроль
- •60. Контроль з боку органів виконавчої влади
- •61. Контроль з боку органів судової влади
- •62. Контроль з боку органів місцевого самоврядування
- •63. Громадський контроль
- •64. Адміністративний нагляд за особами,звільненими з місць позбавлення волі
- •65. Економіка як об’єкт адміністративно-правового регулювання
- •66. Методи и форми державного управління як основа адміністративно-правового впливу держави на економічну систему
- •67. Управління системою органів внутрішніх справ
- •68. Міністерство внутрішніх справ України: завдання, функції, повноваження і структура
- •69. Державне управління в галузі юстиції як виконавчо-розпорядча діяльність суб’єктів державного управління
- •70. Міністерство Юстиції України: основні завдання та функції
Поняття та ознаки адміністративного правопорушення
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнають протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КпАП).
У законі одночасно наведено два терміни: «адміністративне правопорушення» й «адміністративний проступок», але останній не є особливим різновидом адміністративних правопорушень.
Адміністративне правопорушення (проступок) характеризується низкою ознак. Це, насамперед, діяння, поведінка, вчинок людини, дія чи бездіяльність, а також акт зовнішнього вияву ставлення особи до реальної діяльності інших людей, суспільства, держави. Закону непідвладні переконання, думки людей, якщо вони не знайшли зовнішнього вияву.
Діяння визнають адміністративним правопорушенням за наявності чотирьох ознак: суспільної шкідливості, протиправності, вини й адміністративної караності.
Суспільна шкідливість дії чи бездіяльності означає, що вона заподіює або створює загрозу заподіяння шкоди об'єктам адміністративно-правової охорони, які передбачено в ст. 9 КпАП.
Протиправність означає, що дію чи бездіяльність прямо заборонено адміністративно-правовими нормами. Ознака протиправності вказує також на неприпустимість аналогії закону, що сприяє зміцненню законності, виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності за діяння, не передбачені законодавством про адміністративні правопорушення.
Адміністративним правопорушенням (проступком) може бути тільки винне діяння.
Розглянуті ознаки найхарактерніші та найсуттєвіші, притаманні будь-якому адміністративному правопорушенню (проступку), характеризують фактичну підставу адміністративної відповідальності й складають її матеріальне поняття. Останнє конкретизується в законодавстві про адміністративні правопорушення у формі конкретних складників проступку, в яких законом передбачено необхідні й специфічні ознаки того чи іншого конкретного діяння.
Відмінність адміністративного правопорушення від злочину та дисциплінарного проступку
Злочин (ст. 11 КК) - передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне, винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.(ст.9)
Дисциплінарний проступок — це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) працівника, яке посягає на трудову дисципліну в підприємстві, установі, організації шляхом невиконання або неналежного виконання працівником своїх обов'язків, зловживання або перевищення прав, порушення заборон чи обмежень.
Відокремлення адміністративних правопорушень від злочинів здійснюється за такими критеріями:
1) ступінь суспільної небезпеки. Керуючись саме цим критерієм, законодавець відносить одні діяння до проступків, інші — до злочинів, і включає їх склад до відповідних кодексів.
За цією ознакою правопорушення буде введенно до складу КпАП або КК.
2) Злочин — це діяння, яке передбачене кримінальним законом. Адміністративний проступок — діяння, передбачене нормою адміністративного права. Склад будь-якого злочину може бути встановлений лише законом. Склад адміністративних проступків - як законами, так і підзакон-ними актами.
3) За скоєння адміністративних правопорушень і злочинів встановлені різні за юридичною природою, характером втрат, які зазнає правопорушник, важкості наслідків заходи державного примусу.
За скоєння адміністративних правопорушень передбачені адміністративні стягнення передбачені ст.24,24-1 КпАП та ін зкон. та нормат актами.
За скоєння кримінальних злочинів передбачені покарання (ст.51 КК) – найтяжчі заходи, що застосовуються до правопорушника, і свтановлюються тільки законом.
Згідно зі ст. 23 КпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання правопорушника і попередження правопорушень. Тому заборонні норми КлАП сформульовані таким чином, шо карається саме правопорушення, а не винна особа, до якої застосовується покарання.
Згідно зі ст. 50 КК, покарання - захід примусу, що полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, виправлення, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання тягне за собою судимість
4) кримінальні справи розглядають тільки суди, і лише суд визначає і призначає те чи інше покарання за злочин. Право розглядати адміністративні справи КлАП надає понад ЗО суб'єктам (статті 218—244).
5) пріоритет кримінальної відповідальності. У ч. 2 ст. 9 КпАП чітко встановлено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.
6) Проступок і злочин розрізняються також за способом скоєння діяння, формою провини, мотивом правопорушення та іншими ознаками.
Ступінь суспільної небезпеки адміністративних і дисциплінарних правопорушень практично рівнозначний. І ті й інші є незлочинними правопорушеннями. їх розслідування, застосування санкцій за їх скоєння здійснюються в процесі виконавчо-розпорядчої діяльності.
Суть відмінностей між ними у такому:
1) неоднакова правова природа й нормативна база. Адміністративні проступки зафіксовані в законодавстві про адміністративні правопорушення, яке в даний час кодифіковане. Тут дано поняття адміністративного правопорушення, описані конкретні їх склади, встановлена підвідомчість, детально регламентуються процесуальні питання.
Дисциплінарні ж проступки прямо або опосередковано називаються в нормативному матеріалі адміністративного, трудового, виправно-трудового та інших галузей права. Визначення дисциплінарного проступку є тільки в науковій літературі. Опис конкретних складів дисциплінарних проступків, за досить рідкісними винятками, наприклад прогул (п. 4 ст. 40 КЗпП), відсутнє.
2) суб'єктом дисциплінарного проступку є член трудового колективу (робітник, службовець), а суб'єктом контролю і примусу — керівник цього колективу.
3) дисциплінарний проступок складається з порушення тих зв'язків, що покладені на особу як на члена трудового колективу й у зв'язку з його роллю в цьому колективі. Тому дисциплінарна провина — завжди порушення наявної в організації дисципліни.
Адміністративне ж правопорушення полягає в порушенні загальнообов'язкових правил, встановлених для всіх громадян незалежно від того, де вони працюють і яку виконують роботу.
4) за дисциплінарні проступки санкції до винного застосовуються керівником того колективу, членом якого є правопорушник, або вищестоящим начальником. (147-1 КзпП) За адміністративні правопорушення стягнення накладаються суб'єктом функціональної влади.
5) за дисциплінарні проступки накладаються дисциплінарні стягнення. Відповідно до ст. 147 КЗпП це догана і звільнення. Даний перелік стягнень не вичерпний. За адміністративні правопорушення накладаються адміністративні стягнення. їхній перелік (також не вичерпний) міститься в ст. 24 КпАП. Інші, крім перелічених у даній статті, адміністративні стягнення, на відміну від дисциплінарних, можуть бути встановлені винятково законодавчими актами. Відповідно до чинного законодавства (ст. 15 КпАП) за адміністративне правопорушення може бути накладене дисциплінарне стягнення.