- •1. Адміністративне право як одна з провідних галузей у правовій системі України
- •2. Система адміністративного права як внутрішня побудова галузі
- •3. Предмет адміністративного права
- •4. Поняття та види методів державного управління
- •5. Метод адміністративно-правового регулювання
- •6. Співвідношення методів переконання, заохочення та примусу в державному управлінні
- •7. Поняття адміністративно-правових відносин
- •8. Класифікація та структура адміністративно-правової норми
- •9. Поняття адміністративно-правових відносин
- •10. Суб’єкти адміністративного права: поняття та характеристика
- •11. Адміністративна правосуб’єктність: поняття та елементи
- •12. Суб’єктивні права та адміністративно-правові обов’язки в сфері державного управління
- •13. Система суб’єктів адміністративного права. Проблеми класифікації суб’єктів адміністративного права
- •14.Адміністративно-правовий статус Президента України
- •15. Співвідношення Президента України і правового статусу
- •16. Повноваження Президента України щодо організаційного формування системи органів державної виконавчої влади.
- •Система органів державної виконавчої влади
- •Поняття державної служби в Україні. Основні напрямки державної політики в сфері державної служби
- •Адміністративно-правовий статус громадян
- •Права громадян у сфері державного управління
- •21.Адміністративно-правові обов’язки громадян
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців
- •23. Особливий адміністративно-правовий статус біженця.
- •Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування
- •Адміністративно-правовий статус адміністративних судів
- •Адміністративно-правовий статус прокуратури
- •Сутність адміністративного примусу
- •Види заходів адміністративного примусу. Ознаки заходів державного примусу.
- •Заходи адміністративного припинення правопорушень
- •Запобіжні адміністративні заходи, заходи відповідальності за порушення нормативно-правових положень.
- •Поняття та ознаки адміністративного правопорушення
- •Відмінність адміністративного правопорушення від злочину та дисциплінарного проступку
- •Суб’єкт адміністративного правопорушення
- •Склад адміністративного правопорушення
- •Види складу адміністративного правопорушення
- •Об’єкт адміністративного правопорушення
- •Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення
- •Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення
- •Підстави адміністративної відповідальності
- •Відокремлення адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності
- •Характеристика адміністративних стягнень. Види адміністративних стягнень
- •Попередження як адміністративно-правове стягнення
- •Загальна характеристика штрафу
- •Загальна характеристика оплатного вилучення предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення: поняття та порядок виконання
- •Загальна характеристика конфіскації: поняття та порядок виконання
- •Загальна характеристика громадських робіт: поняття та порядок виконання
- •Загальна характеристика виправних робіт: поняття та порядок виконання
- •48. Загальна характеристика позбавлення спеціальних прав: поняття та порядок виконання
- •49. Загальна характеристика адміністративного арешту: поняття та порядок виконання
- •50. Виселення за межі України – порядок застосування
- •51. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх правопорушників
- •52. Поняття адміністративного процесу
- •53. Принципи адміністративного процесу
- •54. Суб’єкти адміністративного процесу
- •55. Структура адміністративного процесу
- •56. Види адміністративних проваджень та їх стадії
- •57. Законність у державному апараті
- •58. Класифікація контрольної діяльності
- •59. Президентський контроль
- •60. Контроль з боку органів виконавчої влади
- •61. Контроль з боку органів судової влади
- •62. Контроль з боку органів місцевого самоврядування
- •63. Громадський контроль
- •64. Адміністративний нагляд за особами,звільненими з місць позбавлення волі
- •65. Економіка як об’єкт адміністративно-правового регулювання
- •66. Методи и форми державного управління як основа адміністративно-правового впливу держави на економічну систему
- •67. Управління системою органів внутрішніх справ
- •68. Міністерство внутрішніх справ України: завдання, функції, повноваження і структура
- •69. Державне управління в галузі юстиції як виконавчо-розпорядча діяльність суб’єктів державного управління
- •70. Міністерство Юстиції України: основні завдання та функції
21.Адміністративно-правові обов’язки громадян
Адміністративно-правові обов'язки громадян — це встановлені державою і адресовані громадянам вимоги діяти в певних рамках та межах. Вони витлумачені в адміністративно-правових нормах, які регламентують численні правила поведінки.
В обов'язках закріплюється необхідне, належне ставлення громадян до:
а) держави та її апарату;
б) суспільства та його членів;
в) власних інтересів.
За своїм змістом адміністративно-правові обов'язки поділяються на два види:
а) обов'язок здійснювати певні дії (отримувати паспорт, сплачувати штраф тощо);
б) обов'язок утримуватися від певних дій, які розцінюються як правопорушення (не порушувати громадський порядок).
Адміністративно-правові обов'язки громадян виникають у зв'язку з юридичними фактами, закріпленими в нормах права. Найхарактерніші з них такі:
• досягнення громадянином певного віку (з 16 років виникає обов'язок отримати паспорт);
• перебування в певному місці (перебування у громадських місцях зобов'язує не порушувати громадський порядок);
• зайняття певною діяльністю (громадяни, що керують автомобілем, повинні дотримуватися правил дорожнього руху);
• наявність у громадян деяких об'єктів особистої власності (наявність автомобіля, вогнепальної, газової зброї спричиняє обов'язок щодо їх реєстрації або нереєстрації);
• укладання і наступне виконання громадянином громадянсько-правових угод (укладання громадянином з транспортною організацією угоди про перевезення спричиняє виникнення у останнього обов'язків щодо дотримання протипожежних, санітарних та інших правил, що діють на транспорті);
• користування об'єктами державної, кооперативної, суспільної власності (користування лісами, водними ресурсами тощо породжує адміністративно-правовий обов'язок дотримуватися встановленого режиму користування ними).
22. Адміністративно-правовий статус іноземців
Іноземець – це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Іноземці користуються національним режимом, тобто мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, за виключенням певних обмежень, визначених Конституцією, законами України, а також міжнародними договорами України згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Іноземці є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин.
Якщо іноземною державою встановлено обмеження щодо реалізації прав і свобод громадянами України, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про встановлення відповідного порядку реалізації прав і свобод громадянами цієї держави на території України.
Реалізація іноземцями своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні.
Обов’язки іноземців: 1. Іноземці зобов'язані поважати та дотримувати Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України. 2. Іноземці обкладаються податками і зборами відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України. Обмеження для іноземців: 1. Не можуть обирати і бути обраними до органів державної влади та самоврядування. 2. Не можуть брати участь у референдумах. 3. Мати статус державного службовця. 4. Входити до політичних партій. 5. Перебувати на військовій службі. На іноземців не поширюється загальний військовий обов'язок.
Іноземці, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність на загальних підставах. Окрім визначених законодавством загальних заходів державного примусу (адміністративних стягнень, кримінальних покарань) до вказаних осіб можуть застосовуватись і такі заходи до державного примусу: 1. Скорочення терміну перебування в Україні у випадку, коли іноземці вчиняють правопорушення, за які не передбачено адміністративної або кримінальної відповідальності. 2. Видворення за межі України. Іноземець, який вчинив злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України.
