Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Готовый экзамен по админ.праву 2012(1-70).doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
16.04.2019
Размер:
642.56 Кб
Скачать

21.Адміністративно-правові обов’язки громадян

Адміністративно-правові обов'язки громадян — це встановлені державою і адресовані громадянам вимоги діяти в певних рамках та межах. Вони витлумачені в адміністративно-правових нормах, які регламентують численні правила поведінки.

В обов'язках закріплюється необхідне, належне ставлення громадян до:

а) держави та її апарату;

б) суспільства та його членів;

в) власних інтересів.

За своїм змістом адміністративно-правові обов'язки поділяються на два види:

а) обов'язок здійснювати певні дії (отримувати паспорт, сплачувати штраф тощо);

б) обов'язок утримуватися від певних дій, які розцінюються як правопорушення (не порушувати громадський порядок).

Адміністративно-правові обов'язки громадян виникають у зв'язку з юридичними фактами, закріпленими в нормах права. Найхарактерніші з них такі:

• досягнення громадянином певного віку (з 16 років виникає обов'язок отримати паспорт);

• перебування в певному місці (перебування у громадських місцях зобов'язує не порушувати громадський порядок);

• зайняття певною діяльністю (громадяни, що керують автомобілем, повинні дотримуватися правил дорожнього руху);

• наявність у громадян деяких об'єктів особистої власності (наявність автомобіля, вогнепальної, газової зброї спричиняє обов'язок щодо їх реєстрації або нереєстрації);

• укладання і наступне виконання громадянином громадянсько-правових угод (укладання громадянином з транспортною організацією угоди про перевезення спричиняє виникнення у останнього обов'язків щодо дотримання протипожежних, санітарних та інших правил, що діють на транспорті);

• користування об'єктами державної, кооперативної, суспільної власності (користування лісами, водними ресурсами тощо породжує адміністративно-правовий обов'язок дотримуватися встановленого режиму користування ними).

22. Адміністративно-правовий статус іноземців

Іноземець – це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Іноземці користуються національним режимом, тобто мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, за виключенням певних обмежень, визначених Конституцією, законами України, а також міжнародними договорами України згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Іноземці є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин.

Якщо іноземною державою встановлено обмеження щодо реалізації прав і свобод громадянами України, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про встановлення відповідного порядку реалізації прав і свобод громадянами цієї держави на території України.

Реалізація іноземцями своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні.

Обов’язки іноземців: 1. Іноземці зобов'язані поважати та дотримувати Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України. 2. Іноземці обкладаються податками і зборами відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України. Обмеження для іноземців: 1. Не можуть обирати і бути обраними до органів державної влади та самоврядування. 2. Не можуть брати участь у референдумах. 3. Мати статус державного службовця. 4. Входити до політичних партій. 5. Перебувати на військовій службі. На іноземців не поширюється загальний військовий обов'язок.

Іноземці, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність на загальних підставах. Окрім визначених законодавством загальних заходів державного примусу (адміністративних стягнень, кримінальних покарань) до вказаних осіб можуть застосовуватись і такі заходи до державного примусу: 1. Скорочення терміну перебування в Україні у випадку, коли іноземці вчиняють правопорушення, за які не передбачено адміністративної або кримінальної відповідальності. 2. Видворення за межі України. Іноземець, який вчинив злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України.