Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kultura_shpora_na_ekzamen.docx
Скачиваний:
28
Добавлен:
15.04.2019
Размер:
225 Кб
Скачать

71.Архітектура і образотворче мистецтво України 20ст.

Поштовх у образотворчому мистецтві у 20ст. дала Укр. академія мистецтв, утворена 1917 р. Перший її ректор видатний художник-графік Г.Нарбут . Він створив 15 своєрідних композицій до "Української абетки" (1917 p.), де особливо відчутні національні фольклорні мотиви,рисунки грошових знаків УНР, державної символіки, гербів тощо.

Біля витоків укр. авангарду стояли художники О.Богомазов, О.Екстер ,В.Єрмилов та ін.Тенденції модернізму відбилися у творчості П.Холодного, який працював у монументальному жанрі (вітражі в Успенській церкві у Львові, 1924 p.).Значний внесок у розвиток культури на зх.укр. землях зробив художник І.Труш. Йому належить ініціатива створення у Львові "Товариства для розвою руської штуки" (1898 p.), "Товариства прихильників української літератури, науки і штуки" (1905 p.), першого у Львові українського мистецького журналу "Артистичний вісник" (1905 p.).Художника О.Новаківський заснував у Львові художню школу (1913p.). Худ. Бойчук обстоював власну концепцію живопису, що ґрунтувалася на поєднанні національних і світових традицій малярства. В теорію мистецтва ввійшли поняття "школа Бойчука", "бойчукізм".На традиції європейського модернізму орієнтувалися представники "Об'єднання сучасних митців" (ОСМ), заснованого А.Петрицьки, який мпрацював у галузі театральної декорації. Відомі новаторськими пошуками художники М.Бурачек, М.Жук, Василь і Федір Кричевські, О.Мурашко, К.Костанді та ін.,. На розвитку скульптури негативно монументальна пропаганда. Існ. Цензура у скульп. Мистецтві( Всесоюзний конкурс на проект пам'ятника Т.Шевченкові у Києві 1926 p., де були відхилені всі 26 пропозицій, а також Міжнародний конкурс на проект пам'ятника Т.Шевченкові у Харкові 1930 p., де були відхилені проекти відомих українських скульпторів ). В архітектурі періоду національного піднесення українські митці прагнули відшукати втрачений національний стиль, творчо переосмислюючи традиції народної дерев'яної архітектури і "козацького бароко". В цьому напрямі працював архітектор Д.Дяченко (1887—1942 pp.), один із засновників українського архітектурного стилю. Йому належать споруди земської лікарні у м.Лубнах (1914—1915 pp., тепер школа), комплекс Української сільськогосподарської академії (1925—1927 pp.) та ін.Принципи народної архітектури використовував В.Троценко (1888—1978 pp.), автор проектів шкіл, лікарень, клубів на Криворіжжі та Донбасі (1920—1930 pp.), Червонозаводського театру в Харкові (1931-1938 pp.) тощо.

72.Театральне мистецтво України 20ст.Кіномистецтво

На розвитку театрального мистецтва 20—30-х років також позначився процес українізації, що трагічно закін­чився "розстріляним відродженням".Державний народний театр очолював Панас Саксаганський. До складу трупи увійшли Марія Заньковецька, Лю­бов Ліницька, Дарія Шевченко. Репертуар складався з по­бутової, історичної й класичної тематики.У 1922 р. діячі "Молодого театру" створюють у Києві творче мистецьке об'єднання — модерний український театр "Бе­резіль", що існував до 1926 р. Оч. Лесь Курбас.

Лесь Курбас у цей період пристосовує принципи модер­ну до класичного західноєвропейського й українського ре­пертуару. З творчого об'єднання бере початок театральна бібліотека, театральний музей, перший театральний журнал. Лесь Курбас здійснює постановки в різних стилях: традиційно-реалістичному ("У пущі" Лесі Українки), пси­хологічному ("Гріх" В. Винниченка), символічному ("Драматичні етюди" О. Олеся), народного гротеску, імпре­сіоністському. Етапною у твор­чості митця і в історії укр. театру стала вистава "Гайдамаки" Т. Г. Шевченка. Творчість Леся Курбаса належить до визначних здобутків українського і світового театру XX ст.У цей період значного розвитку набуває український кінематограф. Величезний вклад у розвиток кінематогра­фу здійснив Олександр Довженко ( "Звенигора", "Арсенал", "Земля"). Для українського кіно ІІ пол. 20-х рр. характерне широке розкриття теми народу як творця історії і господаря життя, відображення гострих класових конфліктів у нашому суспільстві. Перші художні стрічки були переважно екранізаціями відомих літературних творів. Їх сюжетна схема насичувалася злободенним змістом. Дія, характери персонажів літературного першоджерела осучаснювалися у відповідності з потребами революційного моменту. Ці спроби цікаві не стільки своїми наслідками, скільки тим, що являли собою початковий етап освоєння революційної проблематики, нову форму екранізацій. Подібні твори, названі О. Мачеретом «фільмами підміненої теми», свідомо робилися як фільми нового кінематографа.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]