- •1. Охорона праці як суспільний чинник і галузь науки.
- •2. Основні етапи розвитку охорони праці.
- •3. Основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визначення. Предмет, структура, зміст, мета курсу. Загальні положення.
- •4. Повітря робочої зони. Основні показники. Нормування. Захист від шкідливої дії речовин.
- •5. Вентиляція виробничих приміщень. Основні вимоги.
- •6. Освітлення. Нормування освітлення.
- •7. Вібрація. Шум, ультразвук та інфразвук. Нормування. Захист.
- •9. Іонізуючі випромінювання. Нормування. Захист.
- •10. Електромагнітні хвилі та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону. Випромінювання оптичного діапазону. Нормування. Захист.
- •11. Гігієнічна класифікація умов праці. Класифікація виробничих факторів за природою їх дії.
- •12. Травматизм та професійні захворювання. Методи аналізу. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження.
- •13. Розслідування та облік нещасних випадків. Розслідування та облік профзахворювань та отруєнь. Розслідування та облік аварій.
- •14. Загальні вимоги до технологічного обладнання та процесів.
- •15. Безпека при експлуатації систем під тиском.
- •16. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті.
- •18. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом. Система засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок. Система електрозахисних засобів.
- •19. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •20. Пожежна безпека. Основні поняття та значення пожежної безпеки.
- •21. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин.
- •22. Система протипожежного захисту. Система організаційно-технічних заходів.
- •23. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •24. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок (пуе).
- •25. Основні напрямки системи попередження пожеж.
- •26. Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів.
- •27. Основні законодавчі акти про охорону праці.
- •28. Основні положення Закону України «Про охорону праці».
- •29. Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці. Тривалість робочого часу працівників.
- •30. Відшкодування роботодавцем шкоди працівникові у разі ушкодження їх здоров’я чи нанесення моральної шкоди.
- •32. Державні нормативні акти про охорону праці.
- •31. Охорона праці жінок та неповнолітніх. Гарантії охорони праці жінок. Права неповнолітніх та жінок у трудових правовідносинах.
- •33. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства.
- •34. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •35. Органи державного управління охороною праці, їх компетенції і повноваження. Система управління охороною праці. Основні функції та завдання управління охороною праці.
- •36. Служба охорони праці підприємства. Основні функції служби охорони праці підприємства.
- •38. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права.
- •37. Комісія з питань охорони праці підприємства. Завдання та права комісії з питань охорони праці підприємства.
- •39. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.
- •40. Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці
- •41. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, їх основні обов'язки та права.
- •42. Навчання з питань охорони праці. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи.
- •43. Інструктажі з питань охорони праці. Стажування та допуск працівників до роботи.
- •44. Охорона праці як економічний чинник.
- •45.. Економічне стимулювання охорони праці
- •46. Фінансування охорони праці.
- •47. Економічна ефективність заходів щодо покращення умов та охорони праці. Витрати на заходи щодо покращення умов та охорони праці.
- •48. Безпека життєдіяльності як категорія. Небезпека. Ризик як оцінка небезпеки.
- •49. Природні небезпеки.
- •52. Вплив техногенних небезпек на природне середовище та на системи забезпечення життєдіяльності людини. Вплив діяльності людини на навколишнє середовище.
- •50. Техногенні небезпеки.
- •51. Техногенні джерела іонізуючого, електромагнітного та віброакустичного випромінювання.
- •53. Поняття соціально-політичні і воєнні небезпеки.
- •54. Дезінформація, як джерело небезпеки.
- •55. Небезпека економічної діяльності
- •56. Соціальні небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем
- •57. Поняття "конфлікт". Форми перебігу. Конфліктні ситуації. Неадекватність самооцінки та інші причини виникнення конфліктів.
- •58. Політичні небезпеки.
- •59. Війна. Наслідки війни.
- •60. Комбіновані небезпеки. Небезпеки у сучасному урбанізованому середовищі.
- •61. Організація та управління безпекою життєдіяльності.
- •62. Правові нормативні та організаційні безпеки життєдіяльності.
- •63. Організація життєзабезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій.
- •64. Комплекс заходів спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров’я, працездатності людини.
- •65. Евакуація. Організація. Евакооргани. Заміська зона. Життєзабезпечення населення.
- •66. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •67. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності.
- •68. Методи та засоби забезпечення безпеки життєдіяльності. Загальні відомості про управління безпекою життєдіяльності.
- •69. Організаційно-методична основа системи управління безпекою життєдіяльності.
- •70. Інформаційне забезпечення системи управління, прогнозування та планування заходів безпеки.
- •71. Система державних органів по управлінню та нагляду за безпекою життєдіяльності населення.
- •72.Служба охорони громадського порядку.
- •73. Захисні споруди (сховища, укриття).
- •74. Засоби індивідуального захисту в екстремальній ситуації (органи дихання, захист шкіри). Засоби індивідуального захисту людини у повсякденному житті.
- •76. Здоровя людини, як медико-біологічна та соціальна категорія.
- •77. Захворювання, які викликані факторами оточуючого середовища.
- •78. Нервова система - природна система захисту життєдіяльності організму людини від небезпеки.
- •79. Людина-оператор як ланка обробки інформації.
- •80. Біоритми та їх роль в забезпеченні життєдіяльності людини.
- •81. Психічні характеристики особистості.
- •82. Психофізичний стан людини та вплив на нього наркотичних, лікарських та інших речовин.
- •83. Індивідуальне захисне спорядження та засоби індивідуального захисту.
- •84. Раціональні умови життєдіяльності людини. Середовище життєдіяльності людини, його характеристика, оптимальні параметри з точки зору забезпечення життєдіяльності людського організму.
- •85. Психологічні причини свідомого порушення людьми вимог безпеки.
- •86. Психологічні особливості людини та безпека життєдіяльності. Властивості, атрибути риси якості людини. Емоційні якості людини.
- •86(2). Проблема психологічного захисту людини.
- •87. Основні положення ергономіки, медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я. Основні визначення здоров’я. Фактори зниження життєдіяльності.
- •88. Здоровий спосіб життя та його вплив на професійну діяльність людини.
- •91. Вимоги до системи оповіщення, зв’язку, медичного, санітарно-епідемічного нагляду людей.
- •89. Заходи щодо забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.
- •90. Специфікація поведінки людей при виникненні надзвичайних ситуацій. Психологічний стрес. Значення темпераменту і складу характеру людини і надзвичайна ситуація.
- •92. Проведення рятувальних робіт.
- •93. Захист продуктів харчування.
- •96. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
- •98. Ліквідація наслідків впливу на людину радіоактивних речовин, основні заходи.
- •99. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин.
- •100. Класифікація токсичних речовин.
- •101. Хімічна зброя.
- •102. Отрутохімікати у сільському господарстві, лікарські препарати, хімічні речовини у побуті.
- •103. Біологічні фактори небезпеки.
- •104. Наркотичні рослини. Отруйні тварини. Патогенні організми.
- •105. Біологічна зброя. Дезинфекція. Ліквідація наслідків впливу на людину біологічних речовин, основні заходи.
- •107. Надання першої допомоги та взаємодопомога у разі уражень і травм.
- •108. Класифікація надзвичайних ситуацій, які мають місто в Україні.
- •109. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •110. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.
- •111. Законодавче та нормативно-правове забезпечення функціонування єдс.
- •113. Стійкість та безперервність управління виробництвом
- •114.Надійність захисту робітників та службовців.
- •116. Організація інженерного забезпечення при ліквідації наслідків надзвичайної ситуації ( в місті , районі, на об’єкті господарчої діяльності)
- •117. Діяльність організацій щодо захисту персоналу підприємства
- •121. Визначення потенційно небезпечних виробництв.
- •118..Заходи щодо захисту населення та оточуючих територій у разі погрози та винекнення надзвичайних ситуацій різного характеру
- •119. Основні положення концепції цз населення і територій.
- •120. Сили цивільної оборони.
- •122. Визначення меж і рівня технологічного ризику
- •123. Підвищення стійкості роботи об’єктів господарської діяльності.
- •124. Положення про об’єктову комісію з техногенно –екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
- •125. Організація роботи штабу цивільної оборони.
- •129. Проведення відновлюваних робіт
- •126. Проведення заходів по відселенню та евакуації населення із зони надзвичайної ситуації.
- •127. Рятувальні роботи.
- •128. Локалізація осередку надзвичайної ситуації.
- •130. Дії персоналу та населення у надзвичайних ситуаціях.
- •131. Надання медичноъ допомоги при травматичних ушкодженнях та ураженні сильнодіючими отруйними речовинами.
105. Біологічна зброя. Дезинфекція. Ліквідація наслідків впливу на людину біологічних речовин, основні заходи.
Біологічна (або бактеріологічна ) зброя — це спеціальний вид зброї, зарядженої біологічними засобами.
У наш час існує велика кількість захворювань, збудники яких можуть бути використані ворогом як бактеріальні засоби. Зробити щеплення проти всіх цих захворювань неможливо, тому що жодна людина не витримає такої кількості щеплень. У цих випадках, особливо для встановлення виду застосованого збудника, вдаються до антибіотиків та інших спеціальних препаратів. Вони забезпечують загибель вірусу у незахищеному щепленням організмі, а також допомагають організму, якому зроблено щеплення, легше справитись із збудниками захворювання. Також для лікування використовуються бактеріофаги та лікувальні сироватки.
Бактеріофаги викликають в організмі людини розчинення хвороботворних мікробів та упереджують розвиток хвороби або забезпечують лікувальний ефект. Сироваткам властиве швидке створення в організмі штучного несприйняття того чи іншого інфекційного захворювання.
Для захисту від проникнення в організм людини інфекції використовують такі ж засоби, як і для захисту від радіоактивних та хімічних отруйних речовин. Ці засоби захисту поділяють на:
♦ індивідуальні (протигази, захисні маски і засоби захисту шкіри,);
♦ колективні (спеціально обладнані інженерні споруди/
У комплексі заходів, спрямованих на протибіологічний захист, обов'язковими складовими є дезинфекція, дезинсекція і дератизація.
Дезинфекція — це знищення або вилучення хвороботворних мікробів з зовнішнього середовища. Поряд з дегазацією та дезактивацією дезинфекція входить у поняття спеціальної обробки різних об'єктів з метою ліквідації наслідків застосування бактеріологічної зброї.
Дезинсекція проводиться для знищення шкідливих для людини комах та кліщів — збудників інфекційних захворювань.
Дератизація проводиться для боротьби з гризунами, що можуть бути джерелом або переносниками інфекцій.
107. Надання першої допомоги та взаємодопомога у разі уражень і травм.
Заходами першої медичної допомоги є: тимчасова зупинка кровотечі, накладання стерильної пов'язки на рану чи опікову поверхню, штучне дихання й непрямий масаж серця, введення антидо-тів, антибіотиків та болезаспокійливих (у разі шоку) препаратів, гасіння палаючого одягу, транспортна іммобілізація, зігрівання, укриття від спеки й холоду, надягання на постраждалого протигазу, видалення його із зараженої території, часткова санітарна обробка.
Якомога швидше надання першої медичної допомоги має вирішальне значення для порятунку людини.
Спершу виконують ті прийоми, від яких залежить збереження життя постраждалого, чи ті, без яких неможливо виконати наступні прийоми першої медичної допомоги. Так, у разі відкритого перелому стегна й наявності артеріальної кровотечі спершу зупиняють небезпечну для життя кровотечу, далі на рану накладають стерильну пов'язку й тільки потім приступають до іммобілізації кінцівки: накладають шину, використовуючи підручні засоби, щоб досягти нерухомості при переломі.
Під час надання першої медичної допомоги використовують табельні й підручні засоби. Табельними засобами надання першої медичної допомоги є перев'язочний матеріал: бинти, перев'язочні медичні пакети, великі й малі стерильні пов'язки та серветки, вата тощо Для зупинки кровотечі застосовують кровоспинні джути — стрічкові й трубчасті, а для проведення іммобілізації — спеціальні шини — фанерні, сходові, сітчасті тощо. Під час надання першої медичної допомоги використовують деякі медикаменти — розчин йоду спиртовий 5 % у ампулах чи флакона, 1— 2 %-вий спиртовий розчин брильянтового зеленого у флаконі, валідол у пігулках, настоянка валеріани, нашатирний спирт в ампулах, гідрокарбонат натрію (сода харчова) у порошку, вазелін тощо. Для особистої профілактики уражень радіоактивними, отруйними речовинами й бактеріальними засобами використовують аптечку індивідуальну.
Комплектуються аптечки першої допомоги на будівельних і виробничих ділянках, у цехах, на фермах і в бригадах, у навчальних закладах і установах, місцях організованого відпочинку населення.
Підручними засобами надання першої медичної допомоги можуть бути: під час накладання пов'язок — чисте простирадло, сорочка, тканини (краще некольорові); для зупинки кровотечі — замість джута пасок або пояс, закручена тканина; у разі переломів замість шин — смужки твердого картону, фанери, дошки тощо.