90. Специфікація поведінки людей при виникненні надзвичайних ситуацій. Психологічний стрес. Значення темпераменту і складу характеру людини і надзвичайна ситуація.

При виникненні надзвичайних ситуацій кожна людина по-різному про­являють свої почуття, неоднаково реагують на подразники зовніш­нього середовища. Так, одні відзначаються врівноваженістю пове­дінки, діють обмірковано, не показують зовні свої почуття, інші за тих же обставин нервуються, емоційно збуджуються та вибухають вулканом почуттів з приводу незначних подій. Різним буває і індивідуальний темп перебігу психічної діяль­ності: швидкий, повільний, млявий. У деяких видах діяльності від типу темпераменту {холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік) може залежати не тільки хід виконання, але й кінцевий результат. Деякі види діяльності висувають жорсткі вимоги до темпу та інтенсивності дій, а тому вимагають спеціального добору за цими якостями.

Психологічний стан — це стан, який розвивається в людині в процесі її соціально значущої діяльності і впливає на психологічні та фізіологічні функціональні процеси в організмі людини. Сучасна людина стикаєть­ся з багатьма факторами ризику, що негативно впли­вають на стан її нервової та серцево-судинної систем, зни­жують опірність організму. При цьому виникає стресова реакція організму. Так, наприклад, психічна травма, отримана внаслідок конфлікту, виводить людину з нор­мального психічного стану, що може призвести до суттє­вих змін у виконанні професійних функцій і загального функціонального стану: стрес, втома, перевтома.

Стрес — це сукупність загальних неспецифічних біо­хімічних, фізіологічних і психологічних реакцій орга­нізму внаслідок дії надзвичайних подразників різної природи і характеру, які викликають порушення функ­цій органів. У перекладі з англійської "стрес" означає "напруга", тобто відповідь організму на поставлену пе­ред ним проблему.

Це захисна реакція організму на зовнішні надзви­чайні подразники і ситуації, тривалі негативні емоції. Він супроводжується підвищеним серцебиттям, висна­женням і зривом адаптаційних і імунних систем організ­му та іншими змінами. До певної межі стрес сприяє ви­рішенню людиною певних завищених завдань і наван­тажень. Однак, у разі перевищення цієї межі в організмі людини виникають порушення механізмів саморегу­ляції, відбувається погіршення трудової діяльності і стаються зриви, які призводять до виникнення небезпеч­них ситуацій. При стресових ситуаціях різко підви­щується вміст адреналіну у крові, посилюється робота серця, звужуються кровоносні судини, підвищується температура тіла і рівень глюкози у крові. У результаті в організмі виникають фізіологічні порушення, розла­ди нервової, серцево-судинної систем та ін. До цих роз­ладів належать нервовість, роздратованість, тривога, аг­ресивність, втома, загострення хворобливих станів.

92. Проведення рятувальних робіт.

З метою забезпечення безперервного ведення рятувальних робіт змі­на особового складу проводиться безпосередньо на робочих місцях. При необхідності зміни формувань, їх техніку передають особовому складу формувань, які прибули на зміну. Під час зміни старшим на ділянці робіт є командир змінного формування. Командир формування, що прибуло на зміну, зустрічається з командиром працюючого формування, який знайомить із ситуацією і уточнює місця проведення рятувальних робіт, ступінь і характер руйнувань і уражень на ділянці робіт, обстановку, обсяг виконаної роботи і обсяг роботи, яку треба виконувати.

Особлива увага приділяється незавершеним роботам з рятування людей із завалених захисних споруд. Уточнюється загроза розповсюд­ження пожеж, вибухонебезпека, загазованість і можливість затоплення. Доводяться заходи безпеки і порядок використання техніки. Командир формування, що зміняється, повідомляє місце знаходження старшого начальника і порядок підтримки з ним зв'язку. Після уточнення обста­новки командир змінного формування на місцевості видає завдання ко­мандирам своїх підрозділів.

Після передачі ділянок робіт особовий склад формування збирається у встановленому місці, командири перевіряють наявність людей, машин та інструменту. Після цього формування йде в район збору, з нього - на пункт спеціальної обробки, а потім - в район розташування на відпочинок. Після виводу формування з осередку ураження відновлюється його готовність до подальших дій, проводиться заміна та ремонт засобів індивідуального за­хисту, приладів, технічне обслуговування машин, доповнюються витрачені засоби матеріально-технічного та медичного забезпечення. За особовим складом формувань, виведених з осередку ураження, встановлюється ме­дичний нагляд. Формування готуються до виконання наступних завдань.

З метою досягнення максимальних результатів РіІНР в осередку комбінованого ураження організовують і безперервно здійснюють всі види розвідки. До визначення виду застосованих біологічних засобів всі заходи організовуються в режимі захисту від особливо небезпечних ін­фекційних хвороб. Дані розвідки негайно використовують для найбільш ефективного застосування наявних сил і засобів та проведення режим­них заходів щодо ізоляції осередку комбінованого ураження від оточую­чих районів. Проводять термінову профілактику особового складу фор­мувань і уражених; евакуюють все населення із зон хімічного ураження на незаражену територію, яка знаходиться в межах зони карантину; про­водять дегазацію, дезинфекцію, а при необхідності і дезактивацію шля­хів евакуації, важливих ділянок території, споруд і транспорту; організо­вують і проводять санітарну обробку від усіх видів зараження.

При організації проведення РіІНР і визначенні їх обсягу врахову­ються особливості, характерні лише для осередку комбінованого ура­ження. Особовий склад формувань обов'язково повинен використовува­ти засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри, а також ма­ти запас протигазів.