
- •1. Охорона праці як суспільний чинник і галузь науки.
- •2. Основні етапи розвитку охорони праці.
- •3. Основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визначення. Предмет, структура, зміст, мета курсу. Загальні положення.
- •4. Повітря робочої зони. Основні показники. Нормування. Захист від шкідливої дії речовин.
- •5. Вентиляція виробничих приміщень. Основні вимоги.
- •6. Освітлення. Нормування освітлення.
- •7. Вібрація. Шум, ультразвук та інфразвук. Нормування. Захист.
- •9. Іонізуючі випромінювання. Нормування. Захист.
- •10. Електромагнітні хвилі та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону. Випромінювання оптичного діапазону. Нормування. Захист.
- •11. Гігієнічна класифікація умов праці. Класифікація виробничих факторів за природою їх дії.
- •12. Травматизм та професійні захворювання. Методи аналізу. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження.
- •13. Розслідування та облік нещасних випадків. Розслідування та облік профзахворювань та отруєнь. Розслідування та облік аварій.
- •14. Загальні вимоги до технологічного обладнання та процесів.
- •15. Безпека при експлуатації систем під тиском.
- •16. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті.
- •18. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом. Система засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок. Система електрозахисних засобів.
- •19. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •20. Пожежна безпека. Основні поняття та значення пожежної безпеки.
- •21. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин.
- •22. Система протипожежного захисту. Система організаційно-технічних заходів.
- •23. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •24. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок (пуе).
- •25. Основні напрямки системи попередження пожеж.
- •26. Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів.
- •27. Основні законодавчі акти про охорону праці.
- •28. Основні положення Закону України «Про охорону праці».
- •29. Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці. Тривалість робочого часу працівників.
- •30. Відшкодування роботодавцем шкоди працівникові у разі ушкодження їх здоров’я чи нанесення моральної шкоди.
- •32. Державні нормативні акти про охорону праці.
- •31. Охорона праці жінок та неповнолітніх. Гарантії охорони праці жінок. Права неповнолітніх та жінок у трудових правовідносинах.
- •33. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства.
- •34. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •35. Органи державного управління охороною праці, їх компетенції і повноваження. Система управління охороною праці. Основні функції та завдання управління охороною праці.
- •36. Служба охорони праці підприємства. Основні функції служби охорони праці підприємства.
- •38. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права.
- •37. Комісія з питань охорони праці підприємства. Завдання та права комісії з питань охорони праці підприємства.
- •39. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.
- •40. Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці
- •41. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, їх основні обов'язки та права.
- •42. Навчання з питань охорони праці. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи.
- •43. Інструктажі з питань охорони праці. Стажування та допуск працівників до роботи.
- •44. Охорона праці як економічний чинник.
- •45.. Економічне стимулювання охорони праці
- •46. Фінансування охорони праці.
- •47. Економічна ефективність заходів щодо покращення умов та охорони праці. Витрати на заходи щодо покращення умов та охорони праці.
- •48. Безпека життєдіяльності як категорія. Небезпека. Ризик як оцінка небезпеки.
- •49. Природні небезпеки.
- •52. Вплив техногенних небезпек на природне середовище та на системи забезпечення життєдіяльності людини. Вплив діяльності людини на навколишнє середовище.
- •50. Техногенні небезпеки.
- •51. Техногенні джерела іонізуючого, електромагнітного та віброакустичного випромінювання.
- •53. Поняття соціально-політичні і воєнні небезпеки.
- •54. Дезінформація, як джерело небезпеки.
- •55. Небезпека економічної діяльності
- •56. Соціальні небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем
- •57. Поняття "конфлікт". Форми перебігу. Конфліктні ситуації. Неадекватність самооцінки та інші причини виникнення конфліктів.
- •58. Політичні небезпеки.
- •59. Війна. Наслідки війни.
- •60. Комбіновані небезпеки. Небезпеки у сучасному урбанізованому середовищі.
- •61. Організація та управління безпекою життєдіяльності.
- •62. Правові нормативні та організаційні безпеки життєдіяльності.
- •63. Організація життєзабезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій.
- •64. Комплекс заходів спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров’я, працездатності людини.
- •65. Евакуація. Організація. Евакооргани. Заміська зона. Життєзабезпечення населення.
- •66. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •67. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності.
- •68. Методи та засоби забезпечення безпеки життєдіяльності. Загальні відомості про управління безпекою життєдіяльності.
- •69. Організаційно-методична основа системи управління безпекою життєдіяльності.
- •70. Інформаційне забезпечення системи управління, прогнозування та планування заходів безпеки.
- •71. Система державних органів по управлінню та нагляду за безпекою життєдіяльності населення.
- •72.Служба охорони громадського порядку.
- •73. Захисні споруди (сховища, укриття).
- •74. Засоби індивідуального захисту в екстремальній ситуації (органи дихання, захист шкіри). Засоби індивідуального захисту людини у повсякденному житті.
- •76. Здоровя людини, як медико-біологічна та соціальна категорія.
- •77. Захворювання, які викликані факторами оточуючого середовища.
- •78. Нервова система - природна система захисту життєдіяльності організму людини від небезпеки.
- •79. Людина-оператор як ланка обробки інформації.
- •80. Біоритми та їх роль в забезпеченні життєдіяльності людини.
- •81. Психічні характеристики особистості.
- •82. Психофізичний стан людини та вплив на нього наркотичних, лікарських та інших речовин.
- •83. Індивідуальне захисне спорядження та засоби індивідуального захисту.
- •84. Раціональні умови життєдіяльності людини. Середовище життєдіяльності людини, його характеристика, оптимальні параметри з точки зору забезпечення життєдіяльності людського організму.
- •85. Психологічні причини свідомого порушення людьми вимог безпеки.
- •86. Психологічні особливості людини та безпека життєдіяльності. Властивості, атрибути риси якості людини. Емоційні якості людини.
- •86(2). Проблема психологічного захисту людини.
- •87. Основні положення ергономіки, медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я. Основні визначення здоров’я. Фактори зниження життєдіяльності.
- •88. Здоровий спосіб життя та його вплив на професійну діяльність людини.
- •91. Вимоги до системи оповіщення, зв’язку, медичного, санітарно-епідемічного нагляду людей.
- •89. Заходи щодо забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.
- •90. Специфікація поведінки людей при виникненні надзвичайних ситуацій. Психологічний стрес. Значення темпераменту і складу характеру людини і надзвичайна ситуація.
- •92. Проведення рятувальних робіт.
- •93. Захист продуктів харчування.
- •96. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
- •98. Ліквідація наслідків впливу на людину радіоактивних речовин, основні заходи.
- •99. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин.
- •100. Класифікація токсичних речовин.
- •101. Хімічна зброя.
- •102. Отрутохімікати у сільському господарстві, лікарські препарати, хімічні речовини у побуті.
- •103. Біологічні фактори небезпеки.
- •104. Наркотичні рослини. Отруйні тварини. Патогенні організми.
- •105. Біологічна зброя. Дезинфекція. Ліквідація наслідків впливу на людину біологічних речовин, основні заходи.
- •107. Надання першої допомоги та взаємодопомога у разі уражень і травм.
- •108. Класифікація надзвичайних ситуацій, які мають місто в Україні.
- •109. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •110. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.
- •111. Законодавче та нормативно-правове забезпечення функціонування єдс.
- •113. Стійкість та безперервність управління виробництвом
- •114.Надійність захисту робітників та службовців.
- •116. Організація інженерного забезпечення при ліквідації наслідків надзвичайної ситуації ( в місті , районі, на об’єкті господарчої діяльності)
- •117. Діяльність організацій щодо захисту персоналу підприємства
- •121. Визначення потенційно небезпечних виробництв.
- •118..Заходи щодо захисту населення та оточуючих територій у разі погрози та винекнення надзвичайних ситуацій різного характеру
- •119. Основні положення концепції цз населення і територій.
- •120. Сили цивільної оборони.
- •122. Визначення меж і рівня технологічного ризику
- •123. Підвищення стійкості роботи об’єктів господарської діяльності.
- •124. Положення про об’єктову комісію з техногенно –екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
- •125. Організація роботи штабу цивільної оборони.
- •129. Проведення відновлюваних робіт
- •126. Проведення заходів по відселенню та евакуації населення із зони надзвичайної ситуації.
- •127. Рятувальні роботи.
- •128. Локалізація осередку надзвичайної ситуації.
- •130. Дії персоналу та населення у надзвичайних ситуаціях.
- •131. Надання медичноъ допомоги при травматичних ушкодженнях та ураженні сильнодіючими отруйними речовинами.
101. Хімічна зброя.
Хімічна зброя (ХЗ) — це отруйні речовини й засоби їх застосування. Отруйними речовинами (ОР) називають токсичні хімічні сполуки, призначені для того, щоб завдати масових уражень людям під час їх бойового застосування. Основу хімічної зброї становлять отруйні речовини.
За характером впливу на організм людини ОР поділяють на нервово-паралітичні, шкірнонаривні, загальноотрутні, задушливі, психохімічні й дратівні. За швидкістю уражаючої дії ОР поділяють на смертельні та такі, що тимчасово та короткочасно спричиняють непрацездатність людей.
Під час бойового застосування смертельні ОР викликають тяжкі (смертельні) ураження людей. До цієї групи входять ОР нервово-паралітичної, шкірнонаривної, загальноотруйної та задушливої дії, ботулінічний токсин (речовина XR).
До тимчасової втрати працездатності призводять (від декількох годин до кількох діб) ОР психохімічної дії та стафілококовий токсин PG. Уражаюча дія ОР дратівної дії виявляється під час контакту з ними й триває декілька годин.
Під час бойового застосування ОР можуть перебувати в пароподібному, аерозольному й крапельно-рідкому стані. У пароподібний і дрібнодисперсний аерозольний стан (дим, туман) переходять ОР, що призначені для зараження приземного шару повітря. Хмару пари й аерозолів, утворену в мить застосування хімічних боєприпасів, називають первинною хмарою зараженого повітря (ЗП). Хмару пари, що утворюється за рахунок випару або вторинного пилоутворення ОР, що випали на грунт, називають вторинною. ОР у вигляді пари й дрібнодисперсних аерозолів переносяться вітром та уражають людей не тільки в районі застосування, а й на значній відстані. Глибина поширення ЗП над пересіченою й лісистою місцевістю порівняно з відкритою менша в 1,5—3 рази. Виярки, яри, лісові й чагарникові масиви можуть бути причиною застою ОР й зміни напрямку їх поширення.
Для зараження місцевості, поверхонь різних об'єктів, одягу й шкірних покривів людей застосовуються ОР у вигляді грубо дисперсних аерозолів і крапель.
Заражена місцевість, техніка й інші об'єкти є джерелом ураження людей. З огляду на це, необхідно тривалий час, обумовлений стійкістю ОР, перебувати в захисних укриттях. Стійкість ОР на місцевості — це час від їх застосування до миті, коли людина може перетинати заражену ділянку чи знаходитися на ній без засобів захисту.
ОР можуть проникати в організм через органи дихання (інгаляційно), поранені поверхні (мікстово), слизові оболонки й шкірні покриви (шкірнорезорбційно), а також під час споживання зараженої їжі та пиття води (перорально). Більшість ОР має кумулятивну здатність, тобто нагромаджує токсичний ефект.
102. Отрутохімікати у сільському господарстві, лікарські препарати, хімічні речовини у побуті.
Сильнодіючими отруйними речовинами називаються хімічні сполуки, які в певних кількостях, що перевищують ГДК, негативно впливають на людей, сільськогосподарських тварин, рослини та викликають у них ураження різного ступеня.
Сильнодіючі отруйні речовини можуть бути елементами технологічного процесу (аміак, хлор, сірчана й азотна кислоти, фтористий водень та інші) і можуть утворюватись при пожежах на об'єктах народного господарства (чадний газ, оксиди азоту та сірки, хлористий водень).
Надмірне застосування в сільському господарстві мінеральних добрив, отрутохімікатів погіршило склад грунту через накопичення хімічних речовин, що в свою чергу прризвело до забруднення сільськогосподарської продукції та продуктів харчування нітратами, фосфатами, та іншими токсичними речовинами. Накопичення стійких хімічних речовин в продуктах харчування найчастіше пов'язано з порушенням правил і регламенту їх використання, підвищеною дозою препарату відносно рекомендованої, недотримання термінів останнього обробітку рослин перед збором врожаю та ін.
Зміст хлорорганічних пестицидів у продуктах тваринного походження може бути пов'язано із обробкою ними забійної і молочної худоби з метою боротьби з ектопаразитами.
Зловживання пестицидами вже в найближчому часі здатне спровокувати вибух ракових захворювань і мутацій. Ці генетичні зміни незворотні. Пестициди негативно впливають на нервову і серцево-судинну системи.
Отруйні хімічні речовини є складовою частиною багатьох лікарських препаратів. Це і наркотичні препарати, броміди, похідні спиртів, алкалоїди та інші. Неправильний прийом або передозування лікарських препаратів , призводить до отруєння організму та тяжких наслідків.
Особливу небезпеку в побуті становить вода , забруднена солями ртуті свинцю міді та інших важких металів. Користування синтетичними миючими засобами в побуті, визиває алергічні реакції різного ступеня тяжкості.