
- •1. Охорона праці як суспільний чинник і галузь науки.
- •2. Основні етапи розвитку охорони праці.
- •3. Основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визначення. Предмет, структура, зміст, мета курсу. Загальні положення.
- •4. Повітря робочої зони. Основні показники. Нормування. Захист від шкідливої дії речовин.
- •5. Вентиляція виробничих приміщень. Основні вимоги.
- •6. Освітлення. Нормування освітлення.
- •7. Вібрація. Шум, ультразвук та інфразвук. Нормування. Захист.
- •9. Іонізуючі випромінювання. Нормування. Захист.
- •10. Електромагнітні хвилі та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону. Випромінювання оптичного діапазону. Нормування. Захист.
- •11. Гігієнічна класифікація умов праці. Класифікація виробничих факторів за природою їх дії.
- •12. Травматизм та професійні захворювання. Методи аналізу. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження.
- •13. Розслідування та облік нещасних випадків. Розслідування та облік профзахворювань та отруєнь. Розслідування та облік аварій.
- •14. Загальні вимоги до технологічного обладнання та процесів.
- •15. Безпека при експлуатації систем під тиском.
- •16. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті.
- •18. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом. Система засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок. Система електрозахисних засобів.
- •19. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •20. Пожежна безпека. Основні поняття та значення пожежної безпеки.
- •21. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин.
- •22. Система протипожежного захисту. Система організаційно-технічних заходів.
- •23. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •24. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок (пуе).
- •25. Основні напрямки системи попередження пожеж.
- •26. Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів.
- •27. Основні законодавчі акти про охорону праці.
- •28. Основні положення Закону України «Про охорону праці».
- •29. Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці. Тривалість робочого часу працівників.
- •30. Відшкодування роботодавцем шкоди працівникові у разі ушкодження їх здоров’я чи нанесення моральної шкоди.
- •32. Державні нормативні акти про охорону праці.
- •31. Охорона праці жінок та неповнолітніх. Гарантії охорони праці жінок. Права неповнолітніх та жінок у трудових правовідносинах.
- •33. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства.
- •34. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •35. Органи державного управління охороною праці, їх компетенції і повноваження. Система управління охороною праці. Основні функції та завдання управління охороною праці.
- •36. Служба охорони праці підприємства. Основні функції служби охорони праці підприємства.
- •38. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права.
- •37. Комісія з питань охорони праці підприємства. Завдання та права комісії з питань охорони праці підприємства.
- •39. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.
- •40. Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці
- •41. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, їх основні обов'язки та права.
- •42. Навчання з питань охорони праці. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи.
- •43. Інструктажі з питань охорони праці. Стажування та допуск працівників до роботи.
- •44. Охорона праці як економічний чинник.
- •45.. Економічне стимулювання охорони праці
- •46. Фінансування охорони праці.
- •47. Економічна ефективність заходів щодо покращення умов та охорони праці. Витрати на заходи щодо покращення умов та охорони праці.
- •48. Безпека життєдіяльності як категорія. Небезпека. Ризик як оцінка небезпеки.
- •49. Природні небезпеки.
- •52. Вплив техногенних небезпек на природне середовище та на системи забезпечення життєдіяльності людини. Вплив діяльності людини на навколишнє середовище.
- •50. Техногенні небезпеки.
- •51. Техногенні джерела іонізуючого, електромагнітного та віброакустичного випромінювання.
- •53. Поняття соціально-політичні і воєнні небезпеки.
- •54. Дезінформація, як джерело небезпеки.
- •55. Небезпека економічної діяльності
- •56. Соціальні небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем
- •57. Поняття "конфлікт". Форми перебігу. Конфліктні ситуації. Неадекватність самооцінки та інші причини виникнення конфліктів.
- •58. Політичні небезпеки.
- •59. Війна. Наслідки війни.
- •60. Комбіновані небезпеки. Небезпеки у сучасному урбанізованому середовищі.
- •61. Організація та управління безпекою життєдіяльності.
- •62. Правові нормативні та організаційні безпеки життєдіяльності.
- •63. Організація життєзабезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій.
- •64. Комплекс заходів спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров’я, працездатності людини.
- •65. Евакуація. Організація. Евакооргани. Заміська зона. Життєзабезпечення населення.
- •66. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.
- •67. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності.
- •68. Методи та засоби забезпечення безпеки життєдіяльності. Загальні відомості про управління безпекою життєдіяльності.
- •69. Організаційно-методична основа системи управління безпекою життєдіяльності.
- •70. Інформаційне забезпечення системи управління, прогнозування та планування заходів безпеки.
- •71. Система державних органів по управлінню та нагляду за безпекою життєдіяльності населення.
- •72.Служба охорони громадського порядку.
- •73. Захисні споруди (сховища, укриття).
- •74. Засоби індивідуального захисту в екстремальній ситуації (органи дихання, захист шкіри). Засоби індивідуального захисту людини у повсякденному житті.
- •76. Здоровя людини, як медико-біологічна та соціальна категорія.
- •77. Захворювання, які викликані факторами оточуючого середовища.
- •78. Нервова система - природна система захисту життєдіяльності організму людини від небезпеки.
- •79. Людина-оператор як ланка обробки інформації.
- •80. Біоритми та їх роль в забезпеченні життєдіяльності людини.
- •81. Психічні характеристики особистості.
- •82. Психофізичний стан людини та вплив на нього наркотичних, лікарських та інших речовин.
- •83. Індивідуальне захисне спорядження та засоби індивідуального захисту.
- •84. Раціональні умови життєдіяльності людини. Середовище життєдіяльності людини, його характеристика, оптимальні параметри з точки зору забезпечення життєдіяльності людського організму.
- •85. Психологічні причини свідомого порушення людьми вимог безпеки.
- •86. Психологічні особливості людини та безпека життєдіяльності. Властивості, атрибути риси якості людини. Емоційні якості людини.
- •86(2). Проблема психологічного захисту людини.
- •87. Основні положення ергономіки, медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я. Основні визначення здоров’я. Фактори зниження життєдіяльності.
- •88. Здоровий спосіб життя та його вплив на професійну діяльність людини.
- •91. Вимоги до системи оповіщення, зв’язку, медичного, санітарно-епідемічного нагляду людей.
- •89. Заходи щодо забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.
- •90. Специфікація поведінки людей при виникненні надзвичайних ситуацій. Психологічний стрес. Значення темпераменту і складу характеру людини і надзвичайна ситуація.
- •92. Проведення рятувальних робіт.
- •93. Захист продуктів харчування.
- •96. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
- •98. Ліквідація наслідків впливу на людину радіоактивних речовин, основні заходи.
- •99. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин.
- •100. Класифікація токсичних речовин.
- •101. Хімічна зброя.
- •102. Отрутохімікати у сільському господарстві, лікарські препарати, хімічні речовини у побуті.
- •103. Біологічні фактори небезпеки.
- •104. Наркотичні рослини. Отруйні тварини. Патогенні організми.
- •105. Біологічна зброя. Дезинфекція. Ліквідація наслідків впливу на людину біологічних речовин, основні заходи.
- •107. Надання першої допомоги та взаємодопомога у разі уражень і травм.
- •108. Класифікація надзвичайних ситуацій, які мають місто в Україні.
- •109. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •110. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.
- •111. Законодавче та нормативно-правове забезпечення функціонування єдс.
- •113. Стійкість та безперервність управління виробництвом
- •114.Надійність захисту робітників та службовців.
- •116. Організація інженерного забезпечення при ліквідації наслідків надзвичайної ситуації ( в місті , районі, на об’єкті господарчої діяльності)
- •117. Діяльність організацій щодо захисту персоналу підприємства
- •121. Визначення потенційно небезпечних виробництв.
- •118..Заходи щодо захисту населення та оточуючих територій у разі погрози та винекнення надзвичайних ситуацій різного характеру
- •119. Основні положення концепції цз населення і територій.
- •120. Сили цивільної оборони.
- •122. Визначення меж і рівня технологічного ризику
- •123. Підвищення стійкості роботи об’єктів господарської діяльності.
- •124. Положення про об’єктову комісію з техногенно –екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
- •125. Організація роботи штабу цивільної оборони.
- •129. Проведення відновлюваних робіт
- •126. Проведення заходів по відселенню та евакуації населення із зони надзвичайної ситуації.
- •127. Рятувальні роботи.
- •128. Локалізація осередку надзвичайної ситуації.
- •130. Дії персоналу та населення у надзвичайних ситуаціях.
- •131. Надання медичноъ допомоги при травматичних ушкодженнях та ураженні сильнодіючими отруйними речовинами.
82. Психофізичний стан людини та вплив на нього наркотичних, лікарських та інших речовин.
Загальнотоксичні хімічні речовини (вуглеводи, спирт, анілін, синильна кислота та її солі, солі ртуті, оксид вуглецю й інше) викликають подразнення нервової системи, м'язові судороги, порушують структуру ферментів, впливають на кровотворні органи, взаємодіють з гемоглобіном.
Подразнюючі речовини (хлор, аміак, діоксид сірки, тумани кислот, оксиди азоту й ін.) впливають на слизову оболонку, верхні і глибокі шляхи дихання.
Сенсибілізуючі речовини (органічні азобарвники, діметиламіно-азбенол та інші антибіотики) підвищують чутливість організму до хімічних речовин, а у виробничих умовах призводять до алергійних захворювань.
Канцерогенні речовини (бензпірен, азбест, ароматичні аміни й інше) викликають розвиток всіх видів ракових пухлин. Цей процес може бути віддалений від часу дії речовини на роки і навіть на десятиріччя.
Мутагенні речовини (етиленамін, хлоровані вуглеводи, з'єднання свинцю, ртуті та ін.) здійснюють вплив на нестатеві клітини, що входять до складу всіх органів і тканин людини. Під час дії на статеві клітини, мутагенний вплив виявляється у наступних поколінь, іноді навіть в дуже віддалений термін.
Хімічні речовини, що впливають на репродуктивну функцію людини (борна кислота, аміак, та інші речовини у великих кількостях), викликають виникнення природжених вад розвитку і відхилень від нормальної структури у наступного покоління, впливають на розвиток плоду і післяродовий розвиток та здоров'я нащадків.
Біологічний вплив хімічних речовин на організм людини змінює його гомеостаз (відносну сталість складу і властивостей внутрішнього середовища і стійкість основних фізіологічних функцій організму) тобто здатність організму до авторегуляції під час змін навколишнього середовища. Авторегуляцію біологічної системи слід роздивлятись як регуляцію динамічного стану відкритої системи, що схильна до біологічного ритму. Характеристикою гомеостазу є не тільки динамічна сталість біологічного об'єму, але і стійкість його основних біологічних функцій.
83. Індивідуальне захисне спорядження та засоби індивідуального захисту.
Засоби індивідуального захисту (313) людини призначені для захисту її шкіри, обличчя, очей та органів дихання від дії радіоактивних, отруйних речовин і біологічних засобів (РР, ОР і БЗ), а також для профілактики та зниження тяжкості ураження організму.
Відповідно до цього, засоби індивідуального захисту класифікують за призначенням на засоби захисту шкіри, очей, органів дихання та медичні засоби захисту.
Залежно від принципу дії, усі 313 поділяють на ізолюючі, що цілком ізолюють людину від факторів навколишнього середовища, й фільтруючі, які поглинають з повітря шкідливі домішки. За способами виготовлення 313 поділяють на промислові (виготовлені заздалегідь) і підручні (виготовлені населенням з підручних матеріалів).
До засобів захисту органів дихання належать фільтруючі засоби:
—протигази цивільні (ГП-5, ГП-7), загальновійськові РШ-4, ПМГ-2, ПМК), дитячі (ДП-6, ДП-6М, ПДФ-Ш);
—респіратори для дорослих Р-2, для дітей Р-2Д, промислові РПГ-67, РУ-бОм, «Лепесток».
— найпростіші засоби захисту — ватно-марлеві пов'язки, про-типилові тканинні маски.
Ізолюючими засобами захисту є ИП-4, ИП-5, КИП-5, КИП-7 та ін.
Засоби захисту шкіри призначені для захисту відкритих ділянок тіла, одягу, взуття від зараження РР, ОР і БЗ.
Фільтруючий засіб захисту шкіри — це захисний фільтруючий одяг — ЗФО-58 — бавовняний комбінезон, просякнутим хемосор-бованими хімічними речовинами.
З цією самою метою можуть застосовуватися підручні засоби — звичайний повсякденний одяг (спортивні костюми, плащі, рукавиці, чоботи). Щоб підвищити захисні властивості одягу, його заздалегідь просочують мильно-олійною емульсією (для приготування емульсії беруть брусок господарського мила, подрібнюють його на тертці й розчиняють у 0,5 л теплої рослинної олії).
Як ізолюючі засоби захисту шкіри застосовують загальновійськовий захисний комплект ОЗК і легкий ізолюючий костюм Л-1, які виготовляються з прогумованої тканини. Ними оснащують формування, що ліквідують наслідки НС.