47. Економічна ефективність заходів щодо покращення умов та охорони праці. Витрати на заходи щодо покращення умов та охорони праці.

Впровадження ринкових відносин в економіку України та комерціалізація всіх сторін життя суспільства не сприяють підвищенню рівня безпеки промислового виробництва, в тому числі в деревообробній галузі. Проте відомо, що покращання умов праці, підтримання на належному рівні шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, зниження показників виробничого травматизму та професійної захворюваності супроводжується не лише соціальним, але й економічним ефектом/Зростає період професійної активності працюючих, зростає продуктивність праці, скорочуються видатки, пов'язані з виробничим травматизмом та професійною захворюваністю, скорочуються видатки на пільги та компенсації. ^Наукові дослідження доводять, що раціональний комплекс заходів, скерованих на покращання умов праці, може забезпечити приріст продуктивності праці на 15... 20 % і більше. Дослідження доводять, що великий вплив має освітленість робочих місць. Так, природне освітлення збільшує продуктивність праці на 10%, а раціональне штучне освітлення -на 6... 13 %. Правильна організація робочого місця збільшує продуктивність праці на 21 %, функціональна музика - до 12 %, раціонально пофарбоване приміщення та обладнання - на 25 % тощо.

Продуктивність праці різко знижується при високій температурі повітря робочої зони і складає при 26.. .30 °С всього 20.. .50% від його рівня при 18 °С.

Покращання умов праці, впровадження заходів щодо забезпечення безпеки праці супроводжується зниженням показників виробничого травматизму та професійної захворюваності. Зростає ефективний фонд робочого часу, що зумовлює економічний ефект.

Ще одним резервом економії матеріальних ресурсів, пов'язаних з покращанням умов праці, є скорочення витрат на пільги та компенсації працюючим за роботу у шкідливих умовах.

Для розрахунку економічної ефективності від впровадження заходів щодо покращання умов і охорони праці існує методика визначення суми госпрозрахункового і соціального ефектів у грошовій формі.

Річний економічний ефект від здійснення заходів з покращання умов та охорони праці визначається за формулами:

Е_р = Р-3, або Е_р = Р-(С + Е_нК),

де Р- отриманий економічний результат, грн.;

З - приведені до річної співрозмірності поточні і капітальні затрати на заходи з покращання умов та охорони праці, грн./рік;

С - річні експлуатаційні витрати на заходи з покращання умов та охорони праці, грн.;

Е_н = 0,08 - нормативний коефіцієнт економічної ефективності для капіталовкладень на здійснення заходів з покращання умов та охорони праці;

К- капіталовкладення на заходи, спрямовані для покращання умов та охорони праці.

Порівняння варіантів заходів різної спрямованості в галузі покращання умов та охорони праці і вибір кращого з них слід проводити за максимумом річного економічного ефекту.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність капітальних вкладень в заходи з покращання умов та охорони праці визначається як відношення отриманого результату до приведених затрат.

Е_з = Р/З.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність капітальних вкладень в заходи з покращання умов та охорони праці визначається за необхідності з виразу:

Е_к=(Р-С)/К.

Показник (коефіцієнт) ефективності капітальних вкладень слід порівняти з нормативним (Е_н=0,08). Якщо Е_к> Е_н, то капіталовкладення можна вважати ефективними.

Величина, обернена до коефіцієнта ефективності і що характеризує термін окупності капітальних вкладень, розраховується за формулою:

Т = КІ(Р-С) = 1/Е_к.

Отриманий термін окупності капітальних вкладень слід порівнювати з нормативним (Т_н = 12,5 років), якщо він менший за нормативний, то капіталовкладення вважаються ефективними.