32. Державні нормативні акти про охорону праці.

В Україні затверджено положення про створення державних нор­мативних актів з охорони праці - ДНАОП. Це норми, інструкції, вказів­ки та інші види державних нормативних актів з охорони праці, обов'яз­кові для виконання і дотримання усіма підприємствами і установами.

ДНАОП можуть бути міжгалузевими і галузевими. Розробляють­ся під керівництвом і за участі фахівців Держнаглядохоронпраці різни­ми установами і організаціями (за дорученням). Методичне керівниц­тво і координацію виконання цієї роботи здійснює Національний нау­ково-дослідний інститут охорони праці. Затверджені державні норма­тивні акти ДНАОП вносяться до Державного Реєстру, який видає Дер­жнаглядохоронпраці. В ньому наводиться інформація про ДНАОП.

Державні нормативні акти з охорони праці кодуються. Промисло­вість України кодується згідно з класифікатором по галузям і підгалузям чотиризначним кодом.

Реєстр нормативних актів, що діють в Україні, виданий Держ­наглядохоронпраці в 1997році і постійно поповнюється.

ГОСТи, Системи стандартов безопас-ности труда (ССБТ) (рос), які розроблені ще за часів СРСР. Вони містять вимоги, норми і правила, спрямовані на забезпечення без­пеки, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Діючі ГОСТи, що належать до ССБТ, мають шифр системи 12 і поділяються на 5 кваліфікаційних груп, яким надано такий шифр (шифр підсистеми):

1. Організаційно-методичні стандарти - 0.

2. Стандарти вимог і норм за видами небезпечних і шкідливих виробничих чинників - 1.

3. Стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання - 2.

4. Стандарти вимог безпеки до виробничих процесів - 3.

5. Стандарти вимог до засобів захисту працюючих - 4.

Крім ДСТУ, ГОСТ і ДНАОП в Україні діють: санітарні норми (СН), в яких наведені вимоги стосовно виробничої санітарії та гігієни праці; будівельні норми і правила (СНиП - строительные нормы и правила - застосовується російська абревіатура), де ви­кладені вимоги до будівель та споруд залежно від їх призначення і пожежної небезпеки. При розгляді питань пожежної безпеки мо­жуть зустрічатися посилання на ОНТП - отраслевые нормы техно­логического проектирования (рос.) або ISO - міжнародні норми, які діють в Україні згідно з Угодою про міжнародне співробітництво держав СНД в питаннях охорони праці. Промисловість України кодується згідно з розробленими кодами.

31. Охорона праці жінок та неповнолітніх. Гарантії охорони праці жінок. Права неповнолітніх та жінок у трудових правовідносинах.

У статті 24 Конституції України зазначено: "Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних прав з чоловіками можливостей у громадсько-політичний і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створення умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям".

Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками затверджується Міністерством охорони здоров'я за погодженням з Державним Комітетом України з нагляду за охороною праці.

Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітніх дітей, регулюється чинним законодавством.

Надзвичайно важливе значення мають нормативи, які враховують материнську функцію жінок: переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 178); не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176); жінкам надаються відпустки по вагітності і родах тривалістю сімдесят календарних днів до родів і п'ятдесят шість календарних днів після родів (ст. 179), перерви для годування дитини (ст. 183).

Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років.

Основна мета нашої держави - це соціальний захист працюючої молоді. Неповнолітні (особи, що не досягли вісімнадцяти років) у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України (ст. 187).

Законом України "Про охорону праці" (ст. 196) забороняється застосування праці неповнолітніх, тобто осіб, віком до вісімнадцяти років, на важких роботах і роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Забороняється також залучати неповнолітніх дітей до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Перелік важких робіт і робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей не­повнолітніми затверджується Міністерством охорони здоров'я за погод­женням з Держнаглядохоронпраці.

Усі особи, молодші вісімнадцяти років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному огляду (ст. 191). За згодою одного із батьків або особи, що його заміняє, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років (ст. 188).

Ст. 192 Кодексу забороняється залучати працівників, молодше вісімнадцяти років, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні. А статтею 51 передбачено тривалість робочого часу для працівників віком від 16 до 18 років -36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років - 24 години на тиждень.

Щорічні відпустки працівникам, молодше вісімнадцяти років, (стаття 75 Кодексу), надаються в літній час або, на їх бажання, в будь-яку іншу пору року тривалістю один календарний місяць.

Категорії робіт для жінок і неповнолітніх затверджуються Мініс­терством охорони здоров'я України за погодженням з Державним комітетом України з нагляду за охороною праці.