Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
моя робота соцопрос (Автосохраненный).doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
218.62 Кб
Скачать

Формування робочих гіпотез дослідження

Можна припустити,що:

- більшість молоді вважає модою саме те, що носять в даний момент.

- модою більше цікавляться дівчата, ніж хлопці.

- більшість дівчат намагаються виглядати красиво, модно одягатися,але не ставлять собі за мету надмірно слідувати моді.

- хлопці не дивляться покази мод та не стежать за нею.

- для хлопців основним критерієм одягу є зручність та комфорт.

- ставлення молоді до моди займає нейтральне положення, оскільки має свої переваги та недоліки.

Розділ 2.Методична частина

Визначення досліджуваної сукупності, розробка вибірки дослідження.

Для дослідження було взято 60 осіб, з них 30 дівчат і 30 хлопців.

Це студенти IV курсу Сум ДУ та Сум ДПУ. Для дослідження була взята саме ця частина суспільства, оскільки проблема моди найбільш актуальна саме для молоді. Адже саме молодь підтримує моду, прагнучи виглядати

якнайкраще. Щоб там не говорили, а перше враження про людину складається за її зовнішнім виглядом. Кожному з нас хочеться вдягатись елегантно і вишукано. Майже всім подобаються красиві люди, які доглянуто і гарно виглядають. Беручи до уваги результати дослідження

48 % дівчат на запитання « як має виглядати ідеал молодого чоловіка »,

Відповіли – високий, спортивної статури. Найбільша кількість опитуваних серед представників чоловічої статі також хоче бачити поряд з собою високу та струнку дівчину. Активна участь студентства у моді пояснюється її соціалістичною функцією, тобто прилученням індивіда до соціального та культурного досвіду. Адже це найбільш інтенсивний період освоєння соціальних ролей, норм і цінностей. Інтерес до моди у студентів є пошук своєї ідентичності. Важливо не тільки зміст власне модних стандартів, але і сам факт відповідності якимсь нормативним зразкам, участь у соціальному житті.

Робочий план дослідження

1.Складання анкети.

2. Розробка вибірки дослідження.

3. Проведення опитування.

4. Обробка результатів дослідження.

5. Висновки.

Методи збирання інформації

Визначення досліджуваної сукупності, розробка вибірки дослідження.

Для збирання первинної соціологічної інформації в цьому дослідженні, ми застосували вид опосередкованого опитування – анкетування.

Анкетування – це збирання інформації письмовим заповненням заздалегідь розроблених анкет. Відповідно, анкета – це тиражований, упорядкований за формою та змістом набір запитань у формі опитувального листка. Анкетування має суттєву перевагу: опитування максимально формалізується, й таким чином забезпечується висока порівняльність відомостей та їх машинне опрацювання; анкетування забирає часу менше, ніж інтерв’ю, не потребує залучення великої кількості осіб, які його здійснюють, анкети можна роздавати через представників адміністрації чи вислати поштою; витримується вимога анонімності відповідей, що підвищує їхню достовірність. Анкетування – найбільш поширений і ефективний метод збору первинної інформації.

При розробці анкет необхідно дотримуватися таких правил: - зміст запитань повинен відповідати темі та завданням дослідження; - форма запитань має відповідати портретові передбачуваного респондента; - запитання повинні бути короткими, зрозумілими, доступними для опитуваних; - анкета має бути охайно оформленою;

- бажано її складати так, щоб вона надалі була придатною для комп’ютерного опрацювання. Для нашого дослідження ми використовували очне анкетування.

Очне анкетування передбачає одержання анкети безпосередньо з рук соціолога. Цей вид анкетування найнадійніший, гарантує добросовісне заповнення анкет, майже стовідсоткове їх повернення, але багато в чому залежить і від уміння соціолога встановити психологічний контакт з респондентами, створити сприятливу атмосферу при опитуванні.

Сутність обробки первинної інформації полягає в її узагальненні. Результати узагальнення називають соціологічною інформацією.

Наша анкета включає запитання, які безпосередньо висвітлюють думку молоді стосовно моди, модних тенденцій, цінностей та ідеалів.