Висновки до розділу 3
Розділ присвячений проблемі готовності педагогів загальноосвітніх закладів до реалізації інклюзивної освіти дітей з обмеженими можливостями здоров'я в умовах масової школи. Готовність вчителя є одним з головних питань, які потребують розробки програм підвищення кваліфікації та психологічного супроводу учасників інклюзивного процесу. У розділі представлені дані, що ілюструють основні параметри професійної та психологічної готовності вчителів до включення «особливого» дитини в загальноосвітній процес. Описуються основні професійні труднощі педагога, пов'язані з емоційним прийняттям і знаннями особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
Первинним і найважливішим етапом підготовки системи освіти до реалізації процесу інклюзії є етап психологічних і ціннісних змін і рівня професійної компетентності її фахівців. Вже на перших етапах розвитку інклюзивноїо освіти гостро встає проблема неготовності учителів ДНЗ (професійною, психологічною і методичною) до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, виявляється недолік професійних компетенцій учителів до роботи в інклюзивному середовищі, наявність психологічних бар'єрів і професійних стереотипів педагогів. Але за результатами проведеного дослідження було виявлено, що більшість педагогів вважають необхідним введення інклюзії в дошкільні навчальні заклади. Основна кількість педагогів мають труднощі у введенні інклюзії, через недостатню комепентність в даному питанні.
Виходячи з аналізу результатів опитування педагогічних працівників про стан готовності педагогічних працівників ДНЗ щодо впровадження інклюзивного навчання для дітей з особливими потребами, отримано наступні результати:
1. Кількість дітей з психофізичними порушеннями в Україні щороку збільшується.
2. Якісна середня освіта, на думку педагогів, частково доступна для всіх громадян України.
3.Більша частина педагогів ознайомлені з поняттям «Інклюзія», проте не всі диференціюють його з поняттям «Інтеграція».
4. Педагоги частково володіють інформацією з питань впровадження інклюзивного навчання в навчальних закладах.
5.Педагоги є прихильниками інклюзивної форми навчання для дітей з особливими потребами.
6.Залучення дитини з особливими потребами в загальноосвітній навчальний заклад сприяє загальній соціалізації та розвитку комунікативних функцій (ДНЗ).
7. В результаті інклюзивного навчання здорові діти накопичують позитивний досвід взаємодії, взаємодопомоги та співжиття, стають добрішими .
8. Педагоги ДНЗ оцінюють рівень науково-методичного забезпечення навчального закладу щодо запровадження інклюзії закладу як відсутній.
9. Серед інформації з проблеми інклюзії, педагоги хотіли б отримати знання, в першу чергу про організацію навчання дітей з особливими потребами, поняттєву та термінологічну сутність інклюзивної освіти, нормативно – правову базу з інклюзії в Україні, вимоги до створення інклюзивного середовища.
10. Вчителям ДНЗ для роботи в системі інклюзивної освіти потрібно буде підвищувати обізнаність у сфері спеціалізованих педагогічних знань під час навчання у ВНЗ, «повинен бути додатковий диплом ВНЗ за спеціальністю «Дефектологія». Та ін.
Нами було підприйнято створення спеціального курсу підвищення кваліфікації «Освітні можливості дітей з особливими потребами». Мета курсу: ознайомити педагогів з особливостями розвитку, навчання і виховання дітей з особливими потребами, з основними категоріями аномальних дітей.