- •Політична економія підручник
- •Капіталістичний спосіб виробництва
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 1. Суспільне виробництво і його роль у розвитку людського суспільства
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. З, с. 25.
- •2. Співвідношення між виробництвом, розподілом, обміном і споживанням
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 679—680.
- •§ 3. Критика буржуазних і ревізіоністських спотворень поняття «економічні відносини»
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 19, с. 22.
- •§ 4. Діалектична єдність продуктивних сил і виробничих відносин. Суспільно-економічна формація
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 669.
- •§ 5. Метод політичної економії
- •§ 6. Економічні категорії і економічні закони
- •§ 7. Класовий і партійний характер політичної економії
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 38.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 19#
- •§ 2. Рабовласницький спосіб виробництва
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с. 336,
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 21, с. 390.
- •§ 1. Загальний характер товарного виробництва при капіталізмі
- •§ 2. Товар і його властивості
- •1 Маркс /с.; Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 50.
- •§ 3. Форма вартості. Виникнення грошей
- •§ 4. Суть грошей та їхні функції
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 145.
- •§ 5. Закон вартості
- •§ 6. Товарний фетишизм
- •§ 7. Критика буржуазних теорій вартості і грошей
- •§ 1. Перетворення грошей у капітал
- •§ 2. Робоча сила як товар
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. Ш..
- •§ 3. Виробництво додаткової вартості
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 192.
- •§ 4. Суть капіталу*. Постійний і змінний капітал
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 168.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с 349.
- •§ 5. Два способи підвищення ступеня експлуатації робітничого класу
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 479.
- •§ 7. Капіталістичне машинне виробництво і посилення експлуатації робітників
- •§ 8. Єдність і відмінність абсолютної і відносної додаткової вартості
- •§ 9. Основна економічна суперечність капіталізму. Основний економічний закон капіталізму
- •§ 1. Суть заробітної плати в капіталістичному суспільстві
- •§ 2. Основні форми і системи заробітної плати
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 525.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 2, с. 502.
- •§ 3. Еволюція форм і систем заробітної плати
- •§ 4. Диференціація і дискримінація я оплаті робочої сили
- •§ 6. Критика буржуазних теорій заробітної плати
- •§ 1. Капіталістичне відтворення
- •1 Ленін в. І, Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •2 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 543,
- •§ 2. Технічний прогрес і нагромадження капіталу
- •1 Маркс /0, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 602.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 292.
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 595.
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 177—178.
- •1 Маркс к-, Енгельс ф, Твори, т. 23, с. 594.
- •§ 3. Процес капіталістичного нагромадження і утворення резервно! армії праці
- •§ 4. Загальний закон капіталістичного нагромадження. Відносне й абсолютне погіршення становища робітничого класу
- •§ 5. Пролетаризація трудящих і зміни в структурі робітничого класу в умовах сучасного капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 416.
- •§ 1. Кругооборот капіталу і його три стадії
- •§ 2. Оборот капіталу. Основний капітал і оборотний капітал
- •§ 3. Оборот змінного капіталу і його вплив на річну масу і річну норму додаткової вартості
- •§ 1. Перетворення додаткової вартості в прибуток
- •§ 2 Норма прибутку і фактори, що її визначають
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. С. 265.
- •§ 3. Утворення середньої норми прибутку і перетворення вартості товару в ціну виробництва
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 94.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 2, с. 299.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 162.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 202.
- •§ 4. Закон тенденції норми прибутку до зниження
- •§ 1. Суть торгового капіталу і торгового прибутку
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 289. * Див.: там же, с. 291.
- •§ 2. Форми капіталістичної торгівлі
- •§ 3. Позичковий капітал і позичковий процент
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. І, с. 389.
- •§ 4. Капіталістичний кредит
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 306.
- •§ 6. Роль кредиту в розвитку капіталізму і загостренні його суперечностей
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 445.
- •§ 7. Грошовий обіг у капіталістичному суспільстві
- •§ 1. Капіталістична земельна рента
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 104.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 99.
- •§ 3. Абсолютна рента
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 34.
- •§ 4. Ціна землі як капіталізована рента
- •§ 5. Розвиток капіталізму в сільському господарстві
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 181.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 365.
- •2 Ленін в. L Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •§ 1. Сукупний суспільний продукт і його складові частини
- •§ 2. Просте і розширене відтворення суспільного капіталу
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. З, с. 54.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 535.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 1, с. 76.
- •3 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 152—153.
- •2 Див.: Ленинскнй сборник XXXVIII. М., 1975, с. 86—94.
- •§ 4. Національний доход капіталістичного суспільства. Його виробництво і розподіл
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 71.
- •§ 5.Антагоністичні суперечності капіталістичного відтворення. Економічні кризи надвиробництва
- •§ 6. Циклічний карактер капіталістичного відтворення
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с, 59.
- •§ 7. Критика аитимарксистських теорій криз
- •§ 1. Закономірності виникнення і суть імперіалізму
- •1 Ленін в. І. Повн, зібр. Творів, т. 27, с. 296,
- •1 Маркс /с. Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 161.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 362.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 304.
- •I 3. Концентрація і централізація банківського капіталу. Банківські монополії і нова роль банків
- •§ 4. Фінансовий капітал і фінансова олігаркія
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 323. 3 Див.: там же.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 329.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 337,
- •§ 1. Вивіз капіталу
- •§ 2. Економічний поділ світу союзами капіталістів
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 349.
- •§ 3. Територіальний поділ світу великими державами і боротьба за його переділ. Міжнародна політика імперіалістичних держав
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 365.
- •§ 4. Система світового капіталістичного господарства
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 363.
- •§ 2. Імперіалізм — монополістичний капіталізм
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 30, с. 154.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 65.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. Зо, с. 155.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 271.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с 267.
- •§ 5. Закон нерівномірності економічного і політичного розвитку капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 554.
- •1 Ленін в. 1. Повн. Зібр. Творів, т. 37, с. 111.
- •§ 6. Критика антипенінських теорій Імперіалізму
- •§ 1. Суть і найважливіші риси загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Етапи загальної крюм капіталізму
- •1 Брежнєв л. /.Ленінським курсом, т. 6, с. 56ft»
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партії. Документи і матеріали, с. 268.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали» с. 268.
- •§ 2. Основні форми державно-монополістичного капіталізму
- •§ 1. Крах колоніальної системи як прояв загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Неоколоніалізм
- •3. Два шляхи розвитку молодих національних держав. Соціально-економічні перетворення в країнах, що розвиваються
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 14.
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 4. Своєрідність дії закону середньої норми прибутку в умовах сучасного капіталізму
- •§ 3. Боротьба трудящих сільського господарства проти гноблення монополій і великих землевласників у капіталістичних країнах. Аграрні програми комуністичних і робітничих партій
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 41, с. 17і.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 13, с. 119.
- •2 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 278.
- •§ 1. Науково-технічна революція і загострення суперечностей капіталістичного відтворення
- •§ 2. Особливості внутрішнього ринку головних капіталістичних країн на сучасному етапі
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31—32.
- •1 Див.: Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 31.
- •1 За мир, безпеку, співробітництво і соціальний прогрес у Європі. До підсумків Конференції комуністичних і робітничих партій Європи. Берлін, 2у—• зо червня 1976 року, с. 29.
- •§ 1. Загальна характеристика сучасної буржуазної політичної економії
- •1 Хансен 3. Зкономические цикли и национальиьій доход. М., 1959, с. 241,
- •§ 3. Критика теорії «свободи підприємництва»
- •§ 5. Критика теорій «трансформації капіталізму»
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с 32.
- •§ 7. Сучасні реформістські і ревізіоністські економічні теорії
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 18, с. 336.
- •1 Брежнєв л. /. Ленінським курсом, т. Б, с. 577.
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. Зо.
- •1 Ленін в. /. Пови. Зібр. Творів, т. 41, с. 72—73.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 29, с. 229.
1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 14.
Розділ XVIII
ОСОБЛИВОСТІ ДІЇ ЗАКОНУ ДОДАТКОВОЇ ВАРТОСТІ В УМОВАХ СУЧАСНОГО КАПІТАЛІЗМУ
Закон додаткової вартості і в умовах сучасного капіталізму проймає всі сторони капіталістичної економіки і визначає весь хід її розвитку. Водночас у дії цього закону з'явилися нові моменти, які й розглянемо в цьому розділі.
§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
Головні з нових факторів, що впливають на механізм виробництва і привласнення додаткової вартості, такі: а) посилення панування монополій; б) розвиток державно-монополістичних відносин в економіці; в) використання капіталізмом результатів сучасної науково-технічної революції; г) вплив світової системи соціалізму на розвиток капіталізму; д) загострення класової боротьби в капіталістичних країнах.
Використання методів виробництва абсолютної додаткової вартості
Жадоба додаткової праці спонукає капіталістів і в сучасних умовах подовжувати робочий день. З другого боку, боротьба робітничого класу проти зростання експлуатації праці, докорінні зрушення в співвідношенні класових сил на міжнародній арені і посилення нестійкості розвитку капіталістичних країн на сучасному етапі загальної кризи капіталізму змушують буржуазію йти на поступки, скорочувати робочий час.
Для сучасного капіталізму характерне активне втручання буржуазної держави в трудові відносини. Головне завдання цього втручання полягає в посиленні експлуатації, придушенні робітничого руху, всілякому обмеженні можливостей боротьби робітничого класу за поліпшення умов праці. Водночас побоювання зростання революційних настроїв змушує державу здійснювати часткові вимоги робітничого класу, щоб пом'якшити гостроту класових суперечностей, запобігти переростанню економічної боротьби пролетаріату в політичну і тим самим забезпечити збереження і посилення панування монополій. Однією з форм соціального маневрування буржуазної держави є закони, що нормують тривалість робочого часу. Зовні все має такий вигляд, ніби ці закони покликані захищати інтереси робітників. Насправді законодавство дозволяє капіталістам значно подовжувати робочий день.
У США за законом 1938 р. на підприємствах і в установах федерального значення було .введено 40-годинннй робочий тиждень, але передбачені різні винятки. Так, для сезонних галузей промисловості збережена можливість доведення робочого дня до 12 годин без оплати понадурочних. На сільське господарство, рибну промисловість, роздрібну торгівлю цей закон не поширювався взагалі.
У ряді капіталістичних країн дозволено подовжувати робочий день у формі використання понадурочної праці. Хоч звичайно понадурочні години оплачуються в підвищеному розмірі, ця надбавка не може компенсувати того, що в понадурочний час робоча сила витрачається значно більшою мірою, ніж у межах робочого дня нормальної тривалості. І в умовах сучасного капіталізму значна частина пролетаріату страждає від надто тривалого робочого дня.
Таким чином, у сучасних умовах зростання додаткової вартості певною мірою досягають прямим подовженням робочого дня. Проте переважне значення мають нині інші методи збагачення капіталістів.
Відносна додаткова вартість у сучасних умовах
В умовах монополістичного капіталізму норма додаткової вартості значно підвищилася. Протягом XX ст. вона зросла в 2—3 рази. Оскільки робочий день за цей період в цілому дещо скоротився, очевидно, що в системі методів збагачення буржуазії дедалі більшу роль відіграє виробництво відносної додаткової вартості.
У сучасних умовах відносну додаткову вартість, як і раніше, одержують, скорочуючи частку необхідного і збільшуючи частку додаткового часу в загальній тривалості робочого дня.
Науково-технічну революцію в країнах розвинутого капіталізму монополістична буржуазія використовує для посилення експлуатації пролетаріату.
Кожне широке технічне переоснащення підприємств приносить відповідній монополістичній корпорації нову масу надлишкової додаткової вартості. Кінець кінцем сукупний суспільний капітал одержує відносну додаткову вартість. Оскільки левова частка цього капіталу належить монополіям, то саме вони й привласнюють основну масу відносної додаткової вартості.
Цей процес відбувається в специфічно суперечливій формі. Є фактори, що впливають на вартість робочої сили не тільки в бік її зниження, а й у бік її підвищення. До останніх належать: а) зростання потреб робітничого класу, яке зумовлюється зрештою розвитком продуктивних сил і супроводиться розширенням кола продуктів, що їх звичайно споживають робітники. Ці зміни відбуваються завдяки успіхам боротьби пролетаріату проти капіталістів. Успіхи боротьби вирішальною мірою зумовлені існуванням соціалістичних країн; б) інтенсифікація праці, в результаті якої потрібно більше засобів існування для відновлення робочої сили; в) зростання середнього рівня кваліфікації робітників, пов'язане із застосуванням у виробництві найновішої техніки. Проте притаманна капіталізму тенденція до зростання відносної додаткової вартості зберігається і в сучасних умовах.
Величезні розміри нагромадженого капіталу і сучасна науково-технічна революція дають монополіям небачені раніше можливості для впровадження нової техніки у виробництво. Традиційні стимули, що спонукають капіталістів взагалі, монополії особливо, застосовувати нову техніку, а саме гонитва за надлишковою додатковою вартістю і конкуренція, зберегли своє значення. З'явилися й нові фактори, які змушують монополістичний капітал оновлювати техніку виробництва. Це насамперед економічне змагання між соціалістичною і капіталістичною системами. Намагаючись відстояти свої позиції в цьому змаганні, монополістична держава стимулюючими заходами заінтересовує приватні монополії впроваджувати нову техніку. Водночас монопольні ціни, обмежена місткість внутрішнього ринку, недовантаження підприємств та інші такі моменти, створювані самою природою монополій, визначають неповне застосування сучасних досягнень науки і техніки в капіталістичному виробництві. Хоча монополістичні підприємства технічно переоснащуються з великим розмахом, розрив між потенціальним рівнем техніки і рівнем її реального застосування на капіталістичних підприємствах тепер ще більший, ніж на початку цього століття і перед другою світовою війною. Величезну кількість патентів монополії тримають під спудом і не реалізують, побоюючись знецінення основного капіталу і зниження монопольних цін.
Оскільки поглиблюються суперечності, що заважають використовувати повною мірою найновіші досягнення науки і техніки для одержання відносної додаткової вартості, капіталісти намагаються підвищувати норму додаткової вартості, всіляко посилюючи напруженість праці робітників.
Роль інтенсифікації праці у виробництві додаткової вартості
Для капіталістів епохи панування вільної конкуренції головними засобами інтенсифікації праці були нагляд і контроль за працею робітників, відрядна оплата праці, збільшення кількості машин, що їх обслуговував один робітник, підвищення швидкості руху машин. Ці методи й тепер доступні кожному капіталістичному підприємцю. Ллє в умовах сучасного капіталізму монополістичний капітал має значно ширші засоби підвищення інтенсивності праці робітників. Прискорюється рух конвейєра, що змушує робітників підвищувати темп роботи. При конвейєрній системі операції, що їх виконує один робітник, тісно пов'язані з роботою інших; і якщо хтось знизить ступінь напруженості своєї праці — це спричинить деребої в усьому виробничому процесі.
Широко використовуються види механізації і автоматизації виробництва, які дають змогу добитися найбільшої інтенсивності праці.
Застосовується хронометраж трудових операцій з урахуванням часу, потрібного для кожного руху робітника. Запроваджуються системи заздалегідь розроблених норм рухів, наприклад .обов'язкові для робітників схеми рухів правої і лівої руки.
Запроваджуються складні «преміальні» форми заробітної плати і системи так званої аналітичної оцінки видів робіт, де кожний показник класифікації роботи оцінюється відповідним балом, а робітник повинен напружувати всі сили, щоб добитися такої суми оцінних балів, яка б забезпечувала йому хоча б мінімальний заробіток.
Організовується суперництво між робітниками і бригадами робітників для прискорення темпів роботи. На підприємствах насаджується атмосфера так званих «людських відносин». За цим благозвучним терміном криються різноманітні демагогічні прийоми, розраховані на залучення самих робітників до розробки і здійснення різних методів інтенсифікації праці.
Оскільки підвищення інтенсивності праці веде до зменшення частки необхідної і до зростання частки додаткової праці в усій масі праці, яку затрачають протягом робочого дня, то виходить такий самий результат, що й при виробництві відносної додаткової вартості. Проте як форма прихованого подовження робочого дня інтенсифікація праці понад її нормальний рівень означає виробництво абсолютної додаткової вартості.
Монополісти, удосконалюючи організацію виробництва і праці, керуються насамперед гонитвою за максимумом додаткової вартості.