- •Політична економія підручник
- •Капіталістичний спосіб виробництва
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 1. Суспільне виробництво і його роль у розвитку людського суспільства
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. З, с. 25.
- •2. Співвідношення між виробництвом, розподілом, обміном і споживанням
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 679—680.
- •§ 3. Критика буржуазних і ревізіоністських спотворень поняття «економічні відносини»
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 19, с. 22.
- •§ 4. Діалектична єдність продуктивних сил і виробничих відносин. Суспільно-економічна формація
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 669.
- •§ 5. Метод політичної економії
- •§ 6. Економічні категорії і економічні закони
- •§ 7. Класовий і партійний характер політичної економії
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 38.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 19#
- •§ 2. Рабовласницький спосіб виробництва
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с. 336,
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 21, с. 390.
- •§ 1. Загальний характер товарного виробництва при капіталізмі
- •§ 2. Товар і його властивості
- •1 Маркс /с.; Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 50.
- •§ 3. Форма вартості. Виникнення грошей
- •§ 4. Суть грошей та їхні функції
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 145.
- •§ 5. Закон вартості
- •§ 6. Товарний фетишизм
- •§ 7. Критика буржуазних теорій вартості і грошей
- •§ 1. Перетворення грошей у капітал
- •§ 2. Робоча сила як товар
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. Ш..
- •§ 3. Виробництво додаткової вартості
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 192.
- •§ 4. Суть капіталу*. Постійний і змінний капітал
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 168.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с 349.
- •§ 5. Два способи підвищення ступеня експлуатації робітничого класу
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 479.
- •§ 7. Капіталістичне машинне виробництво і посилення експлуатації робітників
- •§ 8. Єдність і відмінність абсолютної і відносної додаткової вартості
- •§ 9. Основна економічна суперечність капіталізму. Основний економічний закон капіталізму
- •§ 1. Суть заробітної плати в капіталістичному суспільстві
- •§ 2. Основні форми і системи заробітної плати
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 525.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 2, с. 502.
- •§ 3. Еволюція форм і систем заробітної плати
- •§ 4. Диференціація і дискримінація я оплаті робочої сили
- •§ 6. Критика буржуазних теорій заробітної плати
- •§ 1. Капіталістичне відтворення
- •1 Ленін в. І, Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •2 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 543,
- •§ 2. Технічний прогрес і нагромадження капіталу
- •1 Маркс /0, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 602.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 292.
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 595.
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 177—178.
- •1 Маркс к-, Енгельс ф, Твори, т. 23, с. 594.
- •§ 3. Процес капіталістичного нагромадження і утворення резервно! армії праці
- •§ 4. Загальний закон капіталістичного нагромадження. Відносне й абсолютне погіршення становища робітничого класу
- •§ 5. Пролетаризація трудящих і зміни в структурі робітничого класу в умовах сучасного капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 416.
- •§ 1. Кругооборот капіталу і його три стадії
- •§ 2. Оборот капіталу. Основний капітал і оборотний капітал
- •§ 3. Оборот змінного капіталу і його вплив на річну масу і річну норму додаткової вартості
- •§ 1. Перетворення додаткової вартості в прибуток
- •§ 2 Норма прибутку і фактори, що її визначають
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. С. 265.
- •§ 3. Утворення середньої норми прибутку і перетворення вартості товару в ціну виробництва
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 94.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 2, с. 299.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 162.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 202.
- •§ 4. Закон тенденції норми прибутку до зниження
- •§ 1. Суть торгового капіталу і торгового прибутку
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 289. * Див.: там же, с. 291.
- •§ 2. Форми капіталістичної торгівлі
- •§ 3. Позичковий капітал і позичковий процент
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. І, с. 389.
- •§ 4. Капіталістичний кредит
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 306.
- •§ 6. Роль кредиту в розвитку капіталізму і загостренні його суперечностей
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 445.
- •§ 7. Грошовий обіг у капіталістичному суспільстві
- •§ 1. Капіталістична земельна рента
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 104.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 99.
- •§ 3. Абсолютна рента
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 34.
- •§ 4. Ціна землі як капіталізована рента
- •§ 5. Розвиток капіталізму в сільському господарстві
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 181.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 365.
- •2 Ленін в. L Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •§ 1. Сукупний суспільний продукт і його складові частини
- •§ 2. Просте і розширене відтворення суспільного капіталу
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. З, с. 54.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 535.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 1, с. 76.
- •3 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 152—153.
- •2 Див.: Ленинскнй сборник XXXVIII. М., 1975, с. 86—94.
- •§ 4. Національний доход капіталістичного суспільства. Його виробництво і розподіл
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 71.
- •§ 5.Антагоністичні суперечності капіталістичного відтворення. Економічні кризи надвиробництва
- •§ 6. Циклічний карактер капіталістичного відтворення
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с, 59.
- •§ 7. Критика аитимарксистських теорій криз
- •§ 1. Закономірності виникнення і суть імперіалізму
- •1 Ленін в. І. Повн, зібр. Творів, т. 27, с. 296,
- •1 Маркс /с. Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 161.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 362.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 304.
- •I 3. Концентрація і централізація банківського капіталу. Банківські монополії і нова роль банків
- •§ 4. Фінансовий капітал і фінансова олігаркія
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 323. 3 Див.: там же.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 329.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 337,
- •§ 1. Вивіз капіталу
- •§ 2. Економічний поділ світу союзами капіталістів
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 349.
- •§ 3. Територіальний поділ світу великими державами і боротьба за його переділ. Міжнародна політика імперіалістичних держав
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 365.
- •§ 4. Система світового капіталістичного господарства
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 363.
- •§ 2. Імперіалізм — монополістичний капіталізм
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 30, с. 154.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 65.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. Зо, с. 155.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 271.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с 267.
- •§ 5. Закон нерівномірності економічного і політичного розвитку капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 554.
- •1 Ленін в. 1. Повн. Зібр. Творів, т. 37, с. 111.
- •§ 6. Критика антипенінських теорій Імперіалізму
- •§ 1. Суть і найважливіші риси загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Етапи загальної крюм капіталізму
- •1 Брежнєв л. /.Ленінським курсом, т. 6, с. 56ft»
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партії. Документи і матеріали, с. 268.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали» с. 268.
- •§ 2. Основні форми державно-монополістичного капіталізму
- •§ 1. Крах колоніальної системи як прояв загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Неоколоніалізм
- •3. Два шляхи розвитку молодих національних держав. Соціально-економічні перетворення в країнах, що розвиваються
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 14.
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 4. Своєрідність дії закону середньої норми прибутку в умовах сучасного капіталізму
- •§ 3. Боротьба трудящих сільського господарства проти гноблення монополій і великих землевласників у капіталістичних країнах. Аграрні програми комуністичних і робітничих партій
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 41, с. 17і.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 13, с. 119.
- •2 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 278.
- •§ 1. Науково-технічна революція і загострення суперечностей капіталістичного відтворення
- •§ 2. Особливості внутрішнього ринку головних капіталістичних країн на сучасному етапі
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31—32.
- •1 Див.: Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 31.
- •1 За мир, безпеку, співробітництво і соціальний прогрес у Європі. До підсумків Конференції комуністичних і робітничих партій Європи. Берлін, 2у—• зо червня 1976 року, с. 29.
- •§ 1. Загальна характеристика сучасної буржуазної політичної економії
- •1 Хансен 3. Зкономические цикли и национальиьій доход. М., 1959, с. 241,
- •§ 3. Критика теорії «свободи підприємництва»
- •§ 5. Критика теорій «трансформації капіталізму»
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с 32.
- •§ 7. Сучасні реформістські і ревізіоністські економічні теорії
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 18, с. 336.
- •1 Брежнєв л. /. Ленінським курсом, т. Б, с. 577.
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. Зо.
- •1 Ленін в. /. Пови. Зібр. Творів, т. 41, с. 72—73.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 29, с. 229.
§ 6. Критика антипенінських теорій Імперіалізму
Буржуазні трактування Імперіалізму
Ленінська теорія імперіалізму виникла в боротьбі з буржуазними, реформістськими і ревізіоністськими концепціями. До першої світової війни в буржуазній літературі, присвяченій питанням імперіалізму, визначилося два напрями. Представники першого напряму (Шульне-Геверніц, Ліфман, Ріссер та іи.) розвивали буржуазно-апологетичні погляди на імперіалізм. Вони вихваляли «організуючу» роль монополій у капіталістичній економіці, прославляли імперіалізм (особливо імперіалізм своїх країн), затушовували глибокі і гострі його суперечності, ігнорували посилення анархії і диспропорційності капіталістичного виробництва, поглиблення економічних криз, зростання безробіття тощо.
Представники другого напряму (Гобсои, Агад, Лансбург та ін.) займали критичну позицію щодо імперіалізму, показували деякі суперечності монополістичного капіталізму. Але, критикуючи імперіалізм, вони повністю підтримували капіталістичний спосіб виробництва. Закликаючи до повернення від монополістичного капіталізму до капіталізму вільної конкуренції, вони вимагали «очистити" капіталізм від його негативних рис. Це була дрібнобуржуазна критика імперіалізму.
В. І. Ленін показав теоретичну неспроможність і політичну реакційність поглядів буржуазних економістів.
Реформістські теорії імперіалізму
Два напрями поглядів на імперіалізм визначалися і в середовищі правих соціал-демократів. Одні з них (Бернштейн, Давід, Ку-нов та ін.) відкрито перейшли в табір апологетів імперіалізму, прославляли імперіалізм, радили робітничому класові підтримувати капіталістичний лад. Це були найбільш цинічні і відверті захисники імперіалізму.
Представники другого напряму в середовищі правих соціал-демократів на чолі з лідером II Інтернаціоналу К- Каутським удавали з себе противників імперіалізму, закликали навіть до боротьби з ним, а насправді захищали капіталізм. В. І. Ленін глибоко і різко розкритикував каутськіанські йогляди з питань імперіалізму, оскільки вони становили велику небезпеку для робітничого руху.
Каутський затушовував і спотворював справжню суть імперіалізму. Він твердив, що імперіалізм є продукт високорозвине-ного промислового капіталізму і суть його нібито зводиться тільки до загарбання якомога більшої кількості аграрних областей і країн. Імперіалізм, говорив Каутський,— це лише особливий бид політики, не зв'язаний безпосередньо з імперіалістичною економікою — пануванням монополій і фінансового капіталу.
Відриваючи політику імперіалізму від його економіки, Каутський фактично став на позиції примирення з імперіалізмом, тому, що боротьба з політикою агресії монополій, яка не зачіпає основ їхнього економічного панування, є, як відмічав В. І. Ленін, пустою фразою. Каутське визначення імперіалізму стало основою опортуністичної політики партій II Інтернаціоналу.
В. І. Ленін піддав нищівній критиці й іншу реформістську теорію Каутського — теорію «ультраімперіалізму». Каутський твердив, ніби розвиток капіталізму призведе до об'єднання національних капіталів і злиття всіх трестів в один всеосяжний трест, з виникненням якого припиниться боротьба між імперіалістами різних країн, усім світом керуватиме інтернаціонально об єднаний капітал, настане фаза «надімперіалізму», «ультраімперіалізму».
В. І. Ленін підкреслював, що думка про те, ніби міжнародні картелі дають можливість сподіватися на мир між державами при капіталізмі, теоретично цілком безглузда, а практично означає захист імперіалізму, затуманювання класової свідомості пролетаріату Корінна хиба каутськіанської теорії «ультраімперіалізму» полягає в ігноруванні закону нерівномірного розвитку капіталізму, дія якого призводить до гострих міжнародних конфліктів.
Теорії "чистого імперіалізму" і «організованого капіталізму»
Різновидом антиленінських теорій була й теорія «чистого імперіалізму», яку прагнув протягти в Програму РКП(б) Бухарін. Суть цієї теорії полягала в тому, що монополії нібито повністю перебудували все суспільне господарство і тим самим ліквідували при імперіалізмі суперечності товарного виробництва і анархію виробництва. В. І. Ленін різко критикував ці твердження, вказуючи, що монополістичний капіталізм є «надбудовою» над старим капіталізмом, що «чистий імперіалізм» без основної бази капіталізму ніколи не існував і не існуватиме. Навіть у розвинутих капіталістичних країнах і нині поряд з найбільшими монополіями існують десятки й сотні тисяч дрібних і середніх капіталістичних підприємств, а також мільйони ремісників і дрібних селянських господарств.
З теорії «чистого імперіалізму» випливали глибоко помилкові політичні висновки щодо питань класової боротьби в перехідний період від капіталізму до соціалізму, ставлення пролетаріату до дрібнотоварних виробників, насамперед до середнього селянства. Тому В. І. Ленін піддав рішучій критиці й погляди Буха-ріна.
У середині 20-х років виникла теорія «організованого капіталізму», яку висунув Р. Гільфердінг. Вона була офіційно схвалена на партійному з'їзді німецьких соціал-демократів у 1927 р. Використовуючи обстановку часткової стабілізації капіталізму в той період, прихильники цієї теорії твердили, що монополії забезпечують безперервний розвиток економіки без криз і потрясінь, що настала епоха вічного процвітання капіталізму. Проте дійсність досить швидко спростувала цю апологетичну теорію правих соціалістів: у 1929 р. розпочалася найглибша і найруйнівніша світова економічна криза в історії капіталізму.
Сучасні буржуазні економісти під імперіалізмом розуміють завойовницьку політику. Вони повністю відривають політику від економіки і прагнуть довести, що немає відмінності між сучасною загарбницькою політикою імперіалістичної буржуазії і зовнішньою політикою держав минулих історичних часів. Імперіалізм нібито виник разом з людським суспільством і існував завжди. Такої позиції дотримуються й теоретики правих соціалістів. Так, теоретик лейборизму Д. Стречі в книжці «Кінець імперії» твердить, що «імперіалізм — це багатовіковий інститут панування одного народу над іншим, який існує в людей і досі був нерозривно зв'язаний з самою цивілізацією». Він пише про ассірійський, римський, іспанський, британський, японський та інші імперіалізми. Таким чином, сучасні соціал-демократи називають імперіалізмом будь-яку загарбницьку політику. Більше того, реформісти слідом за буржуазними економістами заявляють, що тепер імперіалізм «самоліквідуеться», імперіалістичні держави нібито добровільно надають колоніям незалежність. Класовий зміст їх очевидний — обілити і захистити сучасний імперіалізм. У науковому відношенні вони абсолютно неспроможні.
Буржуазні і реформістські теорії ігнорують економічну суть імперіалізму. Імперіалізм — це монополістичний капіталізм. Його не можна зводити тільки до загарбницької політики, до завоювання колоній. До речі, і колоніалізм як такий ще не зійшов з історичної арени, набравши форми неоколоніалізму. Крах колоніальної системи відбувається не в порядку «самоліквідації» імперіалізму, як твердять буржуазні ідеологи, а внаслідок наполегливої національно-визвольної боротьби.
Оскільки багато сучасних антиленінських теорій імперіалізму виникли в зв'язку з розвитком загальної кризи капіталізму, критичний аналіз їх подано в наступних розділах.
Б. КРИЗА СВІТОВОГО КАПІТАЛІЗМУ
Розділ XV
СУТЬ ЗАГАЛЬНОЇ КРИЗИ КАПІТАЛІЗМУ.
РОЗКОЛ СВІТУ НА ДВІ СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ І БОРОТЬБА МІЖ НИМИ
Вчення про загальну кризу імперіалізму є складовою частиною ленінської теорії імперіалізму, її продовженням і розвитком в умовах, коли розпочався безпосередній крах капіталізму, виник і утвердився в ряді країн соціалізм. У працях В. І. Леніна обгрунтовано положення про настання нової епохи всесвітньої історії після Великої Жовтневої соціалістичної революції. У них визначено суть загальної кризи капіталізму, названо його деякі найважливіші риси. З ленінської теорії соціалістичної революції, з висновків про можливість перемоги соціалізму спочатку в одній або кількох країнах випливало, що криза світового капіталізму триватиме певний історичний період. Протягом цього періоду через відпадання від капіталізму однієї країни за одною відбуватиметься перехід від капіталізму до соціалізму у всесвітньому масштабі.
Вчення про загальну кризу капіталізму далі розроблено в програмних документах і рішеннях КПРС, інших комуністичних і робітничих партій, їхніх міжнародних нарад. Всебічно проаналізовано поглиблення загальної кризи капіталізму в сучасний період у звітах ЦК КПРС XXIV і XXV з'їздам партії, у доповіді Генерального секретаря Комуністичної партії Радянського Союзу Л. І. Брежнєва на урочистому засіданні, присвяченому 60-річчю Великої Жовтневої соціалістичної революції.
Глибокі соціальні зміни, які визначають становище в світі за останні шістдесят років,— переконливе підтвердження того, що капіталізм дедалі наочніше проявляє себе як суспільство без майбутнього.