Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Паламарчук В.В. ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
5.08 Mб
Скачать

1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 554.

Монополістичному капіталу тих чи Інших країн, що вирва­лися вперед у своєму розвитку, потрібні були нові ринки для вивозу товарів і капіталів, джерела сировини. Проте територі­альний поділ світу на початку XX ст. вже був завершений. За цих умов дія закону нерівномірного розвитку, який постійно змінював співвідношення сил між капіталістичними державами, неминуче призводила до виникнення найгостріших суперечностей між ними, до світових воєн за переділ вже поді­леного світу. Таким чином, дія закону нерівномірності становить економічну основу воєн при імперіалізмі.

Результатом суперечностей була перша світова війна. У під­сумку Німеччину було відтиснуто на третє місце в світовому про­мисловому виробництві. Проте їй вдалося за короткий строк від­новити втрачені позиції. Обсяг промислової продукції Німеччини в 1937 р. майже дорівнював обсягу промислової продукції Англії ГФранції, разом узятих. Гітлерівська Німеччина розв'язала другу світову війну.

В результаті другої світової війни скоротилося промислове виробництво в ряді капіталістичних країн і значно зріс обсяг промислової продукції в США. В перші післявоєнні роки США випускали більше половини промислової продукції капіталістич­ного світу. Англія на той час тільки переступила довоєнний рі­вень, Франція й Італія були приблизно на довоєнному рівні, обсяг промислового виробництва в Західній Німеччині і Японії був приблизно вдвоє менший від довоєнного.

У післявоєнний період співвідношення економічних сил імпе­ріалістичних країн ще більше змінилося.

З переходом до імперіалізму розвиток, капіталізму вшир — зростання торгівлі, вивіз капіталу, економічний і територіальний поділ світу, поглиблення міжнародного капіталістичного поділу праці — втягнув у систему капіталістичних відносин більшість Жраїн світу, і в світовій капіталістичній системі в цілому визріли фб'єктивні передумови для перемоги соціалістичної революції. Р£оте внаслідок дії закону нерівномірності розвитку капіталізму Щі умови визрівають у кожній окремій країні неодночасно.

З нерівномірністю економічного розвитку капіталістичних країн в епоху імперіалізму тісно пов'язана нерівномірність їхньо-політичного розвитку, тобто розвитку політичних суперечностей і революційної боротьби пролетаріату в різних країнах кап­італістичного світу. «...Пролетарська революція,— писав В. І. Ленін,— росте в усіх країнах нерівномірно, тому що всі країни роять в різних умовах політичного життя, і в одній країні надто ослаблений пролетаріат, а в іншій — він сильніший» '.

1 Ленін в. 1. Повн. Зібр. Творів, т. 37, с. 111.

Нерівномірність політичного розвитку означає різночасність рзрівання в різних країнах політичних передумов пролетарської революції. До них належать: гострота класових суперечностей і ступінь розвитку класової боротьби, рівень класової свідомості, політичної організованості і революційної рішучості пролетаріа­ту, згуртованість навколо нього непролетарських верств трудя­щих, вплив марксистсько-ленінської партії — революційного авангарду робітничого класу.

Нерівномірність політичного розвитку не є простим наслідком і відображенням нерівномірності економічного розвитку, а має відносно самостійне значення. Гострота класових суперечностей і розвиток революційного руху пролетаріату аж ніяк не визна­чаються тільки ступенем капіталістичного розвитку тієї чи ін­шої країни. Класові суперечності можуть проявлятися з най­більшою гостротою, організованість і революційна свідомість пролетаріату можуть набути більшого розвитку в капіталістич­ній країні, яка знаходиться не на найвищому рівні економічного розвитку.

Так, наприклад, було в Росії в 1917 p., де суперечності імперіалізму внявнлися найглибшими, а суб'єктивні передумови соціалістичної революції — найбільш зрілими. Перемога соціалістичної революції в Росії — результат прориву ланцюга імперіалізму в його найелабшій ланці.

Нерівномірність економічного розвитку загострює економічні суперечності в тих чи інших ланках світового ланцюга імперіа­лізму. Нерівномірність політичного розвитку перетворює можли­вість перемоги революційної боротьби робітничого класу в дійс­ність у тій слабкій ланці ланцюга світового імперіалізму, де ви­зріли об'єктивні і суб'єктивні передумови революції, виникла революційна ситуація.

К. Маркс і Ф. Енгельс вважали, що соціалізм переможе від­разу в усіх головних капіталістичних країнах. І цей висновок випливав з усієї обстановки епохи домонополістичного капіта­лізму. Продовжуючи дослідження капіталізму в нових історич­них умовах, В. І. Ленін встановив, що виникла можливість перемоги соціалізму спочатку в небагатьох або навіть в одній, окремо взятій капіталістичній країні. Вчення В. І. Леніна про можливість перемоги соціалізму спочатку в одній країні було величезним творчим вкладом у марксистську теорію, неоціненною ідейною зброєю революційної боротьби робітничого класу в епоху імперіалізму.

Ленінська теорія соціалістичної революції має величезне зна­чення для розв'язання революційної ініціативи пролетаріату. Підсилювати натиск на буржуазію своєї власної країни і доби-ватися завоювання політичної влади, а не чекати настання соціа­лістичної революції в світовому масштабі — такий практичний висновок із ленінської теорії соціалістичної революції для робітничого класу кожної країни.