Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Паламарчук В.В. ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
5.08 Mб
Скачать

1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с 267.

* Там же, с. 271.

§ 5. Закон нерівномірності економічного і політичного розвитку капіталізму

На основі глибокого аналізу монополістичної стадії капіта­лізму В. І. Ленін відкрив закон нерівномірності економічного і політичного розвитку капіталістичних країн в епоху імперіа­лізму.

Нерівномірність економічного розвитку властива капіталізму на всіх стадіях його розвитку. «...Всяке капіталістичне виробни­цтво було б взагалі неможливим, коли б воно мусило розвива­тись у всіх сферах одночасно і рівномірно» 1. Нерівномірність економічного розвитку капіталізму означає неоднаковість темпів розвитку як окремих підприємств і галузей, так і суспільного виробництва в цілому в різних країнах. Причина нерівномірності економічного розвитку зумовлена характером виробничих від­носин капіталізму, приватною власністю на засоби виробництва. Безпосередньо нерівномірність економічного розвитку спричи­нюється погонею капіталістів за найвищим прибутком, конку­ренцією, анархією виробництва.

Імперіалізм не тільки спричинив посилення нерівномірності розвитку капіталізму, а й призвів до істотної зміни характеру цієї нерівномірності. Замість порівняно плавної, еволюційної течії нерівномірність розвитку капіталізму набрала стрибкопо­дібного характеру, що породило гострі конфлікти і нові супереч­ності між імперіалістичними державами. Змінилися значення і наслідки дії цього закону для долі капіталізму. Нерівномірність розвитку капіталізму в епоху імперіалізму стала об'єктивною основою можливості прориву ланцюга імперіалізму в одній із слабких її ланок і перемоги соціалістичної революції спочатку в небагатьох або навіть в одній країні.

Вирішальний вплив на зміну характеру дії закону нерівно­мірності економічного і політичного розвитку спричинило пере­ростання капіталізму вільної конкуренції в монополістичний ка­піталізм, що призвело до панування монополій і фінансового капіталу, загострення конкурентної боротьби, вивозу капіталу і дальшого розвитку капіталізму вшир і вглиб.

Внаслідок великих технічних зрушень, що сталися у вироб­ництві головних капіталістичних країн, скоротився величезний розрив у рівні техніко-економічного розвитку цих країн, який був раніше. Швидкий розвиток техніки призвів до того, що краї­ни, які пізніше вступили на шлях капіталізму, використовуючи вже готові результати технічного прогресу, змогли швидко на­здоганяти і переганяти раніше могутні капіталістичні держави. Отже, нерівномірність розвитку набула стрибкоподібного ха­рактеру.

Ще в 60-ті роки XIX ст. Англія за розмірами промислового виробництва була далеко попереду від інших капіталістичних країн, Франція — на другому місці, США—на третьому, Німеччина —на четвертому. Але вже в 80—90-ті роки, тобто в період становлення імперіалізму, на перше місце в світовому промисловому виробництві вийшли США, на друге — Англія, на трете — Німеч­чина, а Францію було відтиснуто на четверте місце. За 1890—1913 pp. спів­відношення економічних сил імперіалістичних держав ще більше змінилося. Перше місце зберегли США, Німеччина обігнала Англію, відтіснивши її на третє місце, четверте місце зайняла Франція, п'яте місце — царська Росія.