- •Політична економія підручник
- •Капіталістичний спосіб виробництва
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 1. Суспільне виробництво і його роль у розвитку людського суспільства
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. З, с. 25.
- •2. Співвідношення між виробництвом, розподілом, обміном і споживанням
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 679—680.
- •§ 3. Критика буржуазних і ревізіоністських спотворень поняття «економічні відносини»
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 19, с. 22.
- •§ 4. Діалектична єдність продуктивних сил і виробничих відносин. Суспільно-економічна формація
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 669.
- •§ 5. Метод політичної економії
- •§ 6. Економічні категорії і економічні закони
- •§ 7. Класовий і партійний характер політичної економії
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 38.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 19#
- •§ 2. Рабовласницький спосіб виробництва
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с. 336,
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 21, с. 390.
- •§ 1. Загальний характер товарного виробництва при капіталізмі
- •§ 2. Товар і його властивості
- •1 Маркс /с.; Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 50.
- •§ 3. Форма вартості. Виникнення грошей
- •§ 4. Суть грошей та їхні функції
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 145.
- •§ 5. Закон вартості
- •§ 6. Товарний фетишизм
- •§ 7. Критика буржуазних теорій вартості і грошей
- •§ 1. Перетворення грошей у капітал
- •§ 2. Робоча сила як товар
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. Ш..
- •§ 3. Виробництво додаткової вартості
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 192.
- •§ 4. Суть капіталу*. Постійний і змінний капітал
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 168.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с 349.
- •§ 5. Два способи підвищення ступеня експлуатації робітничого класу
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 479.
- •§ 7. Капіталістичне машинне виробництво і посилення експлуатації робітників
- •§ 8. Єдність і відмінність абсолютної і відносної додаткової вартості
- •§ 9. Основна економічна суперечність капіталізму. Основний економічний закон капіталізму
- •§ 1. Суть заробітної плати в капіталістичному суспільстві
- •§ 2. Основні форми і системи заробітної плати
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 525.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 2, с. 502.
- •§ 3. Еволюція форм і систем заробітної плати
- •§ 4. Диференціація і дискримінація я оплаті робочої сили
- •§ 6. Критика буржуазних теорій заробітної плати
- •§ 1. Капіталістичне відтворення
- •1 Ленін в. І, Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •2 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 543,
- •§ 2. Технічний прогрес і нагромадження капіталу
- •1 Маркс /0, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 602.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 292.
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 595.
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 177—178.
- •1 Маркс к-, Енгельс ф, Твори, т. 23, с. 594.
- •§ 3. Процес капіталістичного нагромадження і утворення резервно! армії праці
- •§ 4. Загальний закон капіталістичного нагромадження. Відносне й абсолютне погіршення становища робітничого класу
- •§ 5. Пролетаризація трудящих і зміни в структурі робітничого класу в умовах сучасного капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 416.
- •§ 1. Кругооборот капіталу і його три стадії
- •§ 2. Оборот капіталу. Основний капітал і оборотний капітал
- •§ 3. Оборот змінного капіталу і його вплив на річну масу і річну норму додаткової вартості
- •§ 1. Перетворення додаткової вартості в прибуток
- •§ 2 Норма прибутку і фактори, що її визначають
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. С. 265.
- •§ 3. Утворення середньої норми прибутку і перетворення вартості товару в ціну виробництва
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 94.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 2, с. 299.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 162.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 202.
- •§ 4. Закон тенденції норми прибутку до зниження
- •§ 1. Суть торгового капіталу і торгового прибутку
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 289. * Див.: там же, с. 291.
- •§ 2. Форми капіталістичної торгівлі
- •§ 3. Позичковий капітал і позичковий процент
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. І, с. 389.
- •§ 4. Капіталістичний кредит
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 306.
- •§ 6. Роль кредиту в розвитку капіталізму і загостренні його суперечностей
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 445.
- •§ 7. Грошовий обіг у капіталістичному суспільстві
- •§ 1. Капіталістична земельна рента
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 104.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 99.
- •§ 3. Абсолютна рента
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 34.
- •§ 4. Ціна землі як капіталізована рента
- •§ 5. Розвиток капіталізму в сільському господарстві
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 181.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 365.
- •2 Ленін в. L Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •§ 1. Сукупний суспільний продукт і його складові частини
- •§ 2. Просте і розширене відтворення суспільного капіталу
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. З, с. 54.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 535.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 1, с. 76.
- •3 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 152—153.
- •2 Див.: Ленинскнй сборник XXXVIII. М., 1975, с. 86—94.
- •§ 4. Національний доход капіталістичного суспільства. Його виробництво і розподіл
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 71.
- •§ 5.Антагоністичні суперечності капіталістичного відтворення. Економічні кризи надвиробництва
- •§ 6. Циклічний карактер капіталістичного відтворення
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с, 59.
- •§ 7. Критика аитимарксистських теорій криз
- •§ 1. Закономірності виникнення і суть імперіалізму
- •1 Ленін в. І. Повн, зібр. Творів, т. 27, с. 296,
- •1 Маркс /с. Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 161.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 362.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 304.
- •I 3. Концентрація і централізація банківського капіталу. Банківські монополії і нова роль банків
- •§ 4. Фінансовий капітал і фінансова олігаркія
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 323. 3 Див.: там же.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 329.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 337,
- •§ 1. Вивіз капіталу
- •§ 2. Економічний поділ світу союзами капіталістів
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 349.
- •§ 3. Територіальний поділ світу великими державами і боротьба за його переділ. Міжнародна політика імперіалістичних держав
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 365.
- •§ 4. Система світового капіталістичного господарства
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 363.
- •§ 2. Імперіалізм — монополістичний капіталізм
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 30, с. 154.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 65.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. Зо, с. 155.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 271.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с 267.
- •§ 5. Закон нерівномірності економічного і політичного розвитку капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 554.
- •1 Ленін в. 1. Повн. Зібр. Творів, т. 37, с. 111.
- •§ 6. Критика антипенінських теорій Імперіалізму
- •§ 1. Суть і найважливіші риси загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Етапи загальної крюм капіталізму
- •1 Брежнєв л. /.Ленінським курсом, т. 6, с. 56ft»
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партії. Документи і матеріали, с. 268.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали» с. 268.
- •§ 2. Основні форми державно-монополістичного капіталізму
- •§ 1. Крах колоніальної системи як прояв загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Неоколоніалізм
- •3. Два шляхи розвитку молодих національних держав. Соціально-економічні перетворення в країнах, що розвиваються
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 14.
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 4. Своєрідність дії закону середньої норми прибутку в умовах сучасного капіталізму
- •§ 3. Боротьба трудящих сільського господарства проти гноблення монополій і великих землевласників у капіталістичних країнах. Аграрні програми комуністичних і робітничих партій
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 41, с. 17і.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 13, с. 119.
- •2 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 278.
- •§ 1. Науково-технічна революція і загострення суперечностей капіталістичного відтворення
- •§ 2. Особливості внутрішнього ринку головних капіталістичних країн на сучасному етапі
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31—32.
- •1 Див.: Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 31.
- •1 За мир, безпеку, співробітництво і соціальний прогрес у Європі. До підсумків Конференції комуністичних і робітничих партій Європи. Берлін, 2у—• зо червня 1976 року, с. 29.
- •§ 1. Загальна характеристика сучасної буржуазної політичної економії
- •1 Хансен 3. Зкономические цикли и национальиьій доход. М., 1959, с. 241,
- •§ 3. Критика теорії «свободи підприємництва»
- •§ 5. Критика теорій «трансформації капіталізму»
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с 32.
- •§ 7. Сучасні реформістські і ревізіоністські економічні теорії
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 18, с. 336.
- •1 Брежнєв л. /. Ленінським курсом, т. Б, с. 577.
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. Зо.
- •1 Ленін в. /. Пови. Зібр. Творів, т. 41, с. 72—73.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 29, с. 229.
§ 2. Економічний поділ світу союзами капіталістів
Причини і форми поділу світових ринків
На початок XX ст. концентрація капіталу і виробництва досягла такого високого ступеня, що значна частина світового виробництва найважливіших видів товарів у ряді галузей промисловості опинилась у руках невеликої групи найбільших монополій.
Наприклад, були два основні постачальники електротехнічних виробів на світовий ринок: Загальна електрична компанія (сДженерал електрик компаній) у СІІІА і Загальне електричне товариство (сАльгемейне електрнсітетсге-зельшафт») у Німеччині. На нафтовому ринку панували також дві групи: нафтовий трест Рокфеллера («Стандарт ойл») і, за висловленням В. І. Леніна, «хазяї бакинської нафти» — Ротшільд і Нобель.
Міжнародні за сферою діяльності монополії можна поділити на дві групи. До першої групи входять монополії, яким належить капітал тієї чи іншої країни; до другої групи — монополії, що належать великому капіталу двох або більше країн,— міжнародні союзи монополістів.
Імперіалізм зробив неминучою боротьбу інтернаціональних трестів, міжнародних союзів монополістів за ринки збуту товарів, джерела сировини, сфери застосування капіталів. Імперіалістичні держави поглинають переважну частину світового виробництва сировини, але більшість з них не має власних значних її родовищ. Вивіз капіталу, створення за кордоном своїх філіалів, або дочірніх підприємств, було і буде основним засобом проникнення монополій в інші країни. Прагнучи одержати найбільший прибуток, вони укладають між собою угоди про поділ світових ринків. Поділ світових ринків, або економічний поділ світу, стає найважливішою рисою імперіалізму.
У 1897 р. було 40 міжнародних угод про поділ світових ринків, у 1910 p.— 100, на початку 30-х років загальна кількість їх зросла до 320. За даними СЮН,.у 70-х роках 300 найбільших міжнародних монополій зосередили близько 22% сумарного виробництва валового національного продукту розвинутих капіталістичних країн.
Міжнародні союзи капіталістів, писав В. І. Ленін, існували й до імперіалізму: «...всяке акціонерне товариство з участю капіталістів різних країн є «міжнародно-організований союз капіталістів».
Для імперіалізму характерним є інше, чого раніше, до XX сторіччя, не було, а саме: поділ світу економічний між інтернаціональними трестами, поділ ними країн за договором, як сфер збуту» 1 Угоду про поділ світових ринків цими міжнародними за сферою своєї діяльності монополіями, тобто утворення ними нової, ще потужнішої монополії, В. І. Ленін назвав надмонополією.
1 Ленін В. /. Повн. зібр. творів, т. 34, с. 350—351.
НадмонополіІ звичайно поділяють світовий або регіональний ринок того чи іншого товару. Найбільш поширена форма договорів про поділ світових ринків — угоди картельного типу. Часто вони мають прихований характер, укладаються у вигляді «джентльменських угод».
Різновидом угод про поділ світових ринків є патентні картелі, тобто договори кількох, звичайно небагатьох міжнародних трестів про взаємний обмін патентами і технічними вдосконаленнями у виробництві того чи іншого товару. Патентний картель практично закриває доступ «стороннім» у монополізовану картелем сферу діяльності і дає можливість надзвичайно роздувати ціни.
Головна мета надмонополій — одержання монопольно високих прибутків. Коли надмонополія виступає як продавець того чн Іншого товару, основним способом досягнення монопольно високих прибутків є регулювання розмірів виробництва і обмеження конкуренції, що створює штучний голод на монополізований товар і забезпечує значне підвищення цін. Якщо надмонополія виступає як «організатор» постачання учасників угоди сировиною, її методи протилежні: вона прагне посилити конкурентну боротьбу між країнами або підприємствами, які постачають сировину, щоб збільшити виробництво сировинних матеріалів і знизити ціни на ці матеріали.
Особливості поділу світових ринків після другої світової війни
Утворення і зміцнення світової соціалістичної системи, поглиблення загальної кризи капіталізму Істотно змінили сприятливі в минулому умови поділу світових ринків між-народними монополіями. Зрозуміло, ці монополії, як і раніше, укладають угоди про поділ ринків збуїгу, але .реалізувати їх стає дедалі складніше.
Специфічною формою існування надмоиополій після другої світової війни стали угоди про поділ світових ринків між імперіалістичними державами. До них належать «Європейське об'єднання вугілля і сталі» (ЄОВС), «Європейське економічне товариство» (ЄЕТ), «Європейська асоціація вільної торгівлі» (ЄАВТ) та ін.
За допомогою міжнародних угод про поділ світових ринків капіталістичні монополії прагнуть розв'язати суперечність між інтернаціональним характером розвитку продуктивних сил, що посилюється, і вузькими національними межами монополістичного капіталу.
Високі темпи капіталістичного нагромадження після другої світової війни призвели до утворення у монополій величезних мас капіталів і необхідності прибуткового застосування їх всередині імперіалістичних країн та за їхніми кордонами. Науково-технічна революція сприяла створенню таких можливостей. Для нових галузей економіки, нових видів виробництва й обслуговування, радикальної модернізації старих галузей, задоволення прагнення ряду країн до створення своєї національної економіки потрібні були великі капіталовкладення. На цьому грунті виросли й посіли значне місце в економіці капіталістичного світу так звані транснаціональні монополії.
Транснаціональним монополіям властиві важливі риси, що відрізняють їх від раніше відомих міжнародних монополій.
На відміну від «надмоиополій», що були угодами між великими монополіями окремих імперіалістичних країн, транснаціональні монополії виникли з розширення діяльності монополій однієї країни і, отже, не зв'язані такими угодами і не формуються на їхньому грунті.
На відміну від міжнародних монополій, типових для початку століття, які укладали угоди з іншими такими самими монополіями про умови експорту і реалізації свого конкретного товару на світовому ринку, транснаціональні монополії, по-перше, мають за кордоном власну, широко розгалужену мережу з виробництва товарів та їхньої реалізації; по-друге, виробництво за кордоном, а не експорт стало для транснаціональних монополій основою зовнішньоекономічної експансії; по-третє, транснаціональні монополії вкладають капітали у виробництво не одного якого-небудь товару, а в різні галузі виробництва і сфери господарства; по-четверте, в цілому діяльність транснаціональних монополій відбувається значною мірою, а іноді і в основному за межами своєї країни. Ці монополії контролюють майже 3/s світової торгівлі. Це своєрідні приватномонополістичні імперії. Зростання транснаціональних монополій відображує об'єктивний процес інтернаціоналізації капіталістичного виробництва і господарства і спричинює загострення всіх внутрішніх і міжнародних суперечностей.
Транснаціональні і міжнаціональні монополістичні організації тепер відіграють велику роль у капіталістичній економіці. Вони більш маневрені, мають можливість зайняти значно вигідніші позиції в конкурентній боротьбі, організовувати спеціалізацію і кооперацію виробництва у великому міжнародному масштабі, здобувати додаткові прибутки з різних міжнародних операцій (на валютному ринку), монополізувати технічні нововведення, значною мірою впливати на політику капіталістичних держав. Вони переносять діяльність своїх підприємств в країни, де заробітна плата нижча, і в цілому посилюють гноблення народних мас. За деякими даними, міжнародні монополії на початку 70-х років контролювали майже половину промислового виробництва капіталістичних країн, 90% прямих зарубіжних інвестицій.
Агресивна роль міжнародних монополій
Швидке зростання міжнародних угод про поділ світових ринків теоретик II Інтернаціоналу К- Каутський тлумачив так, нібито капіталізм вступив у період мирного розв'язання своїх економічних суперечностей шляхом «полюбовного» поділу світових ринків. З часом, говорив К. Каутський, імперіалізм переросте в «ультраімперіалізм», конкурентна боротьба між імперіалістичними монополіями закінчиться і настане епоха міцного миру.
«Теорія ультраімперіалізму» К. Каутського є перекрученням марксизму; вона суперечить дійсності. Історія довела повну абсурдність тези про можливість настання при імперіалізмі періоду, коли поділ світових ринків буде остаточно завершений і настане мирний розвиток капіталізму. Припинити боротьбу за ринки неможливо з ряду причин. По-перше, нерівномірність розвитку монополій, поява нових великих виробників певного товару призводить до необхідності нового переділу ринку. По-друге, розвиток науки і виникнення нових галузей виробництва також виключає можливість завершення поділу світових ринків. Поява нових товарів зумовлює нові угоди про поділ світових ринків. По-третє, відкриття нових або виснаження старих джерел сировини змінює співвідношення сил монополій, які займаються її добуванням, і є причиною періодичного переділу ринків сировини.
Таким чином, поділ світових ринків монополіями є процес, що супроводить всю історію імперіалізму. Думка, що він може бути завершений «полюбовно» поділом світу інтернаціонально організованим капіталом, «теоретично цілком безглузда, а практично є софізм і спосіб нечесного захисту найгіршого опортунізму» 1. Отже, неправильне й твердження апологетів імперіалізму про можливість припинення боротьби між найбільшими монополіями за гегемонію в експлуатації капіталістичного світу.