- •Політична економія підручник
- •Капіталістичний спосіб виробництва
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 1. Суспільне виробництво і його роль у розвитку людського суспільства
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. З, с. 25.
- •2. Співвідношення між виробництвом, розподілом, обміном і споживанням
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 679—680.
- •§ 3. Критика буржуазних і ревізіоністських спотворень поняття «економічні відносини»
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 19, с. 22.
- •§ 4. Діалектична єдність продуктивних сил і виробничих відносин. Суспільно-економічна формація
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 669.
- •§ 5. Метод політичної економії
- •§ 6. Економічні категорії і економічні закони
- •§ 7. Класовий і партійний характер політичної економії
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 38.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 19#
- •§ 2. Рабовласницький спосіб виробництва
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с. 336,
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 21, с. 390.
- •§ 1. Загальний характер товарного виробництва при капіталізмі
- •§ 2. Товар і його властивості
- •1 Маркс /с.; Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 50.
- •§ 3. Форма вартості. Виникнення грошей
- •§ 4. Суть грошей та їхні функції
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 145.
- •§ 5. Закон вартості
- •§ 6. Товарний фетишизм
- •§ 7. Критика буржуазних теорій вартості і грошей
- •§ 1. Перетворення грошей у капітал
- •§ 2. Робоча сила як товар
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. Ш..
- •§ 3. Виробництво додаткової вартості
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 192.
- •§ 4. Суть капіталу*. Постійний і змінний капітал
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 168.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с 349.
- •§ 5. Два способи підвищення ступеня експлуатації робітничого класу
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 479.
- •§ 7. Капіталістичне машинне виробництво і посилення експлуатації робітників
- •§ 8. Єдність і відмінність абсолютної і відносної додаткової вартості
- •§ 9. Основна економічна суперечність капіталізму. Основний економічний закон капіталізму
- •§ 1. Суть заробітної плати в капіталістичному суспільстві
- •§ 2. Основні форми і системи заробітної плати
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 525.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 2, с. 502.
- •§ 3. Еволюція форм і систем заробітної плати
- •§ 4. Диференціація і дискримінація я оплаті робочої сили
- •§ 6. Критика буржуазних теорій заробітної плати
- •§ 1. Капіталістичне відтворення
- •1 Ленін в. І, Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •2 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 543,
- •§ 2. Технічний прогрес і нагромадження капіталу
- •1 Маркс /0, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 602.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 292.
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 595.
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 177—178.
- •1 Маркс к-, Енгельс ф, Твори, т. 23, с. 594.
- •§ 3. Процес капіталістичного нагромадження і утворення резервно! армії праці
- •§ 4. Загальний закон капіталістичного нагромадження. Відносне й абсолютне погіршення становища робітничого класу
- •§ 5. Пролетаризація трудящих і зміни в структурі робітничого класу в умовах сучасного капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 416.
- •§ 1. Кругооборот капіталу і його три стадії
- •§ 2. Оборот капіталу. Основний капітал і оборотний капітал
- •§ 3. Оборот змінного капіталу і його вплив на річну масу і річну норму додаткової вартості
- •§ 1. Перетворення додаткової вартості в прибуток
- •§ 2 Норма прибутку і фактори, що її визначають
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. С. 265.
- •§ 3. Утворення середньої норми прибутку і перетворення вартості товару в ціну виробництва
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 94.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 2, с. 299.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 162.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 202.
- •§ 4. Закон тенденції норми прибутку до зниження
- •§ 1. Суть торгового капіталу і торгового прибутку
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 289. * Див.: там же, с. 291.
- •§ 2. Форми капіталістичної торгівлі
- •§ 3. Позичковий капітал і позичковий процент
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. І, с. 389.
- •§ 4. Капіталістичний кредит
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 306.
- •§ 6. Роль кредиту в розвитку капіталізму і загостренні його суперечностей
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 445.
- •§ 7. Грошовий обіг у капіталістичному суспільстві
- •§ 1. Капіталістична земельна рента
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 104.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 99.
- •§ 3. Абсолютна рента
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 34.
- •§ 4. Ціна землі як капіталізована рента
- •§ 5. Розвиток капіталізму в сільському господарстві
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 181.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 365.
- •2 Ленін в. L Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •§ 1. Сукупний суспільний продукт і його складові частини
- •§ 2. Просте і розширене відтворення суспільного капіталу
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. З, с. 54.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 535.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 1, с. 76.
- •3 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 152—153.
- •2 Див.: Ленинскнй сборник XXXVIII. М., 1975, с. 86—94.
- •§ 4. Національний доход капіталістичного суспільства. Його виробництво і розподіл
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 71.
- •§ 5.Антагоністичні суперечності капіталістичного відтворення. Економічні кризи надвиробництва
- •§ 6. Циклічний карактер капіталістичного відтворення
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с, 59.
- •§ 7. Критика аитимарксистських теорій криз
- •§ 1. Закономірності виникнення і суть імперіалізму
- •1 Ленін в. І. Повн, зібр. Творів, т. 27, с. 296,
- •1 Маркс /с. Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 161.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 362.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 304.
- •I 3. Концентрація і централізація банківського капіталу. Банківські монополії і нова роль банків
- •§ 4. Фінансовий капітал і фінансова олігаркія
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 323. 3 Див.: там же.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 329.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 337,
- •§ 1. Вивіз капіталу
- •§ 2. Економічний поділ світу союзами капіталістів
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 349.
- •§ 3. Територіальний поділ світу великими державами і боротьба за його переділ. Міжнародна політика імперіалістичних держав
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 365.
- •§ 4. Система світового капіталістичного господарства
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 363.
- •§ 2. Імперіалізм — монополістичний капіталізм
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 30, с. 154.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 65.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. Зо, с. 155.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 271.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с 267.
- •§ 5. Закон нерівномірності економічного і політичного розвитку капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 554.
- •1 Ленін в. 1. Повн. Зібр. Творів, т. 37, с. 111.
- •§ 6. Критика антипенінських теорій Імперіалізму
- •§ 1. Суть і найважливіші риси загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Етапи загальної крюм капіталізму
- •1 Брежнєв л. /.Ленінським курсом, т. 6, с. 56ft»
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партії. Документи і матеріали, с. 268.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали» с. 268.
- •§ 2. Основні форми державно-монополістичного капіталізму
- •§ 1. Крах колоніальної системи як прояв загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Неоколоніалізм
- •3. Два шляхи розвитку молодих національних держав. Соціально-економічні перетворення в країнах, що розвиваються
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 14.
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 4. Своєрідність дії закону середньої норми прибутку в умовах сучасного капіталізму
- •§ 3. Боротьба трудящих сільського господарства проти гноблення монополій і великих землевласників у капіталістичних країнах. Аграрні програми комуністичних і робітничих партій
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 41, с. 17і.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 13, с. 119.
- •2 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 278.
- •§ 1. Науково-технічна революція і загострення суперечностей капіталістичного відтворення
- •§ 2. Особливості внутрішнього ринку головних капіталістичних країн на сучасному етапі
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31—32.
- •1 Див.: Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 31.
- •1 За мир, безпеку, співробітництво і соціальний прогрес у Європі. До підсумків Конференції комуністичних і робітничих партій Європи. Берлін, 2у—• зо червня 1976 року, с. 29.
- •§ 1. Загальна характеристика сучасної буржуазної політичної економії
- •1 Хансен 3. Зкономические цикли и национальиьій доход. М., 1959, с. 241,
- •§ 3. Критика теорії «свободи підприємництва»
- •§ 5. Критика теорій «трансформації капіталізму»
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с 32.
- •§ 7. Сучасні реформістські і ревізіоністські економічні теорії
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 18, с. 336.
- •1 Брежнєв л. /. Ленінським курсом, т. Б, с. 577.
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. Зо.
- •1 Ленін в. /. Пови. Зібр. Творів, т. 41, с. 72—73.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 29, с. 229.
§ 6. Економічні категорії і економічні закони
Економічні категорії
Політична економія вивчає виробничі, або економічні, відносини в їхньому історичному русі, розвитку, в їхньому нерозривному взаємозв'язку як з продуктивними силами, так і з породженою економічним базисом надбудовою. Виробничі відносини відтворюються постійно і в масовому масштабі, в найрізноманітніших формах і поєднаннях. Марксистсько-ленінська політична економія при вивченні виробничих відносин ставить своїм завданням проникнення в глибину, в сутність предмета, що вивчається. За допомогою абстрактного мислення крок за кроком розкривається суть економічних явищ. В процесі їхнього аналізу і синтезу формуються логічні поняття, які більш або менш повно відображують реальну економічну дійсність в її розвитку й зміні. Логічні поняття, які відображують в узагальненому вигляді умови економічного життя суспільства, називаються категоріями політичної економії. «...Категорії виражають,— писав К. Маркс,— форми буття, умови існування, часто тільки окремі сторони цього певного суспільства...» х Категорії політичної економії не довільні. Вони істинні остільки, оскільки існують в дійсності ті відносини, абстракціями (загальними поняттями) яких вони є.
1 Маркс /(., Енгехьс Ф. Твори, т. 12, с. 689.
Економічні категорії історичні. Правда, в політичній економії є й такі категорії, які виражають риси, властиві всім економічним формаціям. До них належить, наприклад, категорія виробництва взагалі, хоч таке в дійсності й не існує, бо воно завжди виступає в тій чи іншій суспільній формі. Виробництво взагалі, писав К. Маркс, абстракція, але абстракція розумна, оскільки вона підкреслює загальне і позбавляє нас необхідності повторень.
Розрізняти історичні економічні категорії дуже істотно. Додаткова вартість, капітал являють собою категорії політичної економії капіталізму, які відображують те, чим він відрізняється від інших соціально-економічиих формацій. Такі категорії, наприклад, як суспільна власність на засоби виробництва, планомірність, соціалістичний додатковий продукт, народногосподарський план, соціалістичне змагання, господарський розрахунок, основні й оборотні фонди, відображують економічні процеси, характерні лише для соціалізму.
В політекономії капіталізму і в політекономії соціалізму деякі економічні категорії однакові за своїми назвами. До них, зокрема, належить категорія заробітної плати. Але в соціалістичному суспільстві ця категорія виражає не відносини капіталіста і найманого робітника, а відносини спільних власників вирішальних засобів виробництва, що вступають між собою в товариське співробітництво і взаємодопомогу. Крім того, деякі старі категорії зберігаються в нових соціально-економічних умовах, зрозуміло, зазнаючи при цьому певних змін. Так, поняття товару зберігається і при соціалізмі. Однак ця категорія в умовах соціалізму принципово відрізняється від тієї самої категорії в умовах капіталізму, бо виробництво товарів при соціалізмі не має загального характеру, основними товаровиробниками виступають об'єднані виробники, які спільно володіють засобами виробництва, а не приватні власники, тощо.
Економічні закони і їхній об'єктивний характер
Політична економія з'ясовує істотне, постійне в економічних відносинах і характеризує їх у цілісності, єдності, розвитку. Це означає, що політична економія досліджує найважливіші причинні зв'язки і взаємозалежності, які розкривають характер розвитку виробничих відносин. Істотні об'єктивні взаємозалежності і причинно-наслідкові зв'язки, без яких неможливі економічні процеси і явища, більш того, певні виробничі відносини в їхній цілісності і розвитку, називаються економічними законами.
Вивчення законів економічного розвитку суспільства — найважливіше наукове завдання політичної економії. Об'єктивним законам підпорядковані всі сторони економічних відносин у суспільстві. Ф. Енгельс писав, що політична економія «є наука про закони, що управляють виробництвом і обміном матеріальних життєвих благ у людському суспільстві» 1.
Економічні закони — закони розвитку відносин виробництва, розподілу, обміну і споживання. Економічні закони виникають у процесі виробничої діяльності людей і тому діяти поза відносинами людей ие можуть. У цьому їхня головна відмінність від законів природи, які діють без участі людини. У зв'язку з цим виникає питання: залежать чи не залежать закони економіки від свідомості і волі людей, або, іншими словами, який вони мають характер? Питання про характер економічних законів — основне методологічне питання політичної економії.
Марксистсько-ленінська теорія вчить, що економічні закони так само об'єктивні, як об'єктивні і виробничі відносини, тобто не залежать від свідомості і волі людей.
Сучасні буржуазні економісти, а слідом за ними реформісти і ревізіоністи заперечують об'єктивний характер економічних законів. Щоправда, вони іноді застосовують слово «об'єктивний», але, як правило, зміст об'єктивності зводять до стихійності.
Буржуазні економісти твердять, що економічні закони визначаються незмінною природою людини, а отже, є вічними. Апологетична суть таких тверджень полягає в прагненні обгрунтувати вічність законів капіталістичного суспільства. Вони відображують кризу буржуазної політичної економії, прагнення затушувати неминучість загибелі капіталістичного способу виробництва.
Вбачаючи об'єктивність економічних законів у стихійності, буржуазні економісти твердять також, що оскільки економічні закони соціалізму стихійно не діють, то вони є не закони, а нібито «нікому не потрібні узагальнення», які не мають економічного значення. Тим самим питання про характер економічних законів підмінюється питанням про форми їхнього прояву. Насправді економічні закони проявляюі'ься в одних умовах стихійно, а в інших не стихійно — через свідомо організовану в масштабі всього суспільства економічну діяльність людей, які пізнали об'єктивну необхідність своїх дій.
Специфічні І загальні економічні закони
Економічні закони кожного способу виробництва не можуть бути незмінними, як не може бути незмінним той чи інший тип виробничих відносин; вони виникли разом з виникненням певного способу виробництва і змінюються з його розвитком. Одні закони виникають, інші зникають залежно від виникнення або зникнення тих відносин, суть яких вони виражають. Відмічаючи це, Ф. Енгельс писав: «Хто захотів би підвести під одні й ті самі закони політичну економію Вогняної Землі і політичну економію сучасної Англії,— той, очевидно, не дав би нічого, крім якнайбанальніших загальників»2.
1 Маркс /С, Енгельс Ф. Твори, т. 20, с. 140.
2 Там же, с. 140—І41.
Кожному суспільному ладу виробництва властива своя система особливих, або специфічних, економічних законів. Суть певних виробничих відносин в їхній цілісності виражає основний економічний закон цього суспільного ладу. Істотне в змісті тих чи інших окремих сторін виробничих відносин виражається особливими (специфічними) законами. Останні в реальному житті діють не ізольовано один від одного, а перебувають у системі. Вони тісно взаємопов'язані і впливають один на одного, тим самим глибше і повніше виражають суть певних виробничих відносин в їхньому розвитку.
Система законів політичної економії кожного ступеня розвитку суспільства відповідає системі економічних відносин. Наприклад, у капіталістичному суспільстві, основним економічним законом якого є закон виробництва додаткової вартості, з необхідністю виникають закон капіталістичної конкуренції та анархії суспільного виробництва, загальний закон капіталістичного на-, громадження, закон середньої норми прибутку, закон ціни виробництва та інші закони капіталістичної економіки. У соціалістичному суспільстві, де панує суспільна власність на засоби виробництва, разом з виникненням його основного економічного закону виникають закон планомірного, пропорційного розвитку народного господарства, закон розподілу за працею тощо.
Крім особливих (специфічних) законів того чи іншого ступеня розвитку виробничих відносин існують також закони єдині, загальні для всіх ступенів економічного розвитку суспільства. Це пояснюється тим, що в суспільно-виробничих відносинах є такі істотні, постійні, необхідні зв'язки і взаємозалежності, що не залежать від специфічного характеру цих відносин, а отже, властиві їм на всіх ступенях розвитку суспільства. До загальних економічних законів належить насамперед закон відповідності виробничих відносин характеру і рівню розвитку продуктивних сил. Він розкриває об'єктивну основу функціонування кожного певного типу виробничих відносин і необхідність переходу їх до другого, більш зрілого типу в результаті виникнення невідповідності між продуктивними силами і виробничими відносинами. До загальних економічних законів належить також закон економії праці, хоч у різних соціально-економічних формаціях він проявляється в різних історичних формах.
Крім особливих (специфічних) і загальних економічних законів існують закони, які властиві лише певним ступеням розвитку суспільного виробництва. До таких законів належить, наприклад, закон вартості, який діє тільки там, де є виробництво товарів.
Кожна формація розвивається як за особливими (специфічними), так і за загальними економічними законами. Вони тісно пов'язані між собою. Особливі (специфічні) закони діють на тих чи Інших ступенях економічного розвитку і визначають його аж до переходу на новий ступінь. Загальні закони пов'язують розвиток формацій у єдиний процес.
Хоч економічні закони не залежать від свідомості і волі людей, проте люди не безсилі перед ними. Люди можуть за певних умов використовувати ці закони в своїх інтересах. Особливого значення суб'єктивний фактор набуває в соціалістичному суспільстві; планомірне використання законів в інтересах усього суспільства є обов'язковою умовою його економічного функціонування і розвитку. Свідоме, узгоджене господарювання неможливе без пізнання економічних законів і відповідного використання їх.
Усе сказане вище дає змогу повніше визначити предмет політичної економії. Політична економія вивчає виробничі відносини (як форму розвитку продуктивних сил, а отже, у тісному взаємозв'язку з ними) і властиві їм економічні закони, тобто закони функціонування виробництва, розподілу, обміну і споживання на різних ступенях розвитку людського суспільства.
Для глибокого вивчення політичної економії потрібно спочатку оволодіти знанням ряду суміжних наук. «...Політичну економію,— писав В. І. Ленін,— не можна вивчати так собі... без будь-яких попередніх знань, без ознайомлення з дуже багатьма і дуже важливими питаннями історії, статистики та ін.»х