Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Паламарчук В.В. ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
5.08 Mб
Скачать

1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 304.

I 3. Концентрація і централізація банківського капіталу. Банківські монополії і нова роль банків

Утворення і основні форми банківських монополій

Традиційними функціями банків завжди були посередництво в одержанні кредиту і виконанні платежів, перетворення грошо­вих заощаджень і вільних коштів у капі­тал, створення кредитних засобів обігу. Концентрація виробни­цтва сприяла дедалі більшій концентрації банківського капіта­лу. На початку XX ст. концентрація банківського капіталу в ряді промислово розвинутих капіталістичних країн досягла нового рівня, при якому виникли банківські монополії і утвердилося неподільне панування їх у сфері капіталістичного кредиту.

Вже в 1913 р. 9 найбільших берлінських банків зосередили 51% усіх вкладів у банки Німеччини і разом з прилеглими до них банками розпоря­джалися 83% всієї суми німецького банківського капіталу. У США в цей час лише два гігантських банки — Моргана і Рокфеллера — займали панівне ста­новище у сфері кредиту.

Виникнення банківських монополій було об'єктивним резуль­татом високого ступеня концентрації і централізації капіталу, який діє у сфері кредиту.

Матеріальною основою монополізації банківського капіталу є концентрація і монополізація промислового виробництва. Ве­ликі промислові підприємства потребували великих і, як прави­ло, довгострокових кредитів. Дрібні банки не здатні були спра­витися з такою роллю, що прискорило об'єднання багатьох бан­ків, централізацію їхнього капіталу і виникнення банківських монополій.

Банківські монополії це об'єднання банків, або банки-гіганти, що панують у банківській справі і привласнюють моно­польно високий прибуток. Основними формами банківських мо­нополістичних об'єднань є банківські картелі, банківські синди­кати, або консорціуми, банківські трести і банківські концерни.

Банківські картелі — угоди між великими банками, спрямо­вані на усунення конкуренції між ними через проведення єдиної дивідендної політики, встановлення єдиних процентних ставок за надані кредити тощо.

Банківські синдикати, або консорціуми,— угоди між банка­ми про спільне проведення великих вигідних фінансових опера­цій, випуск і реалізацію цінних паперів, надання особливо вели­ких кредитів тощо.

Банківські трести — монополії, які виникли через об'єднання власності кількох великих банків.

Банківські концерни — об'єднання формально незалежних банків під фінансовим контролем одного великого банку, що володіє контрольними пакетами акцій решти банків концерну. Різновидом банківських концернів є так звані «банківські групи» — сукупність банків, які контролює одна акціонерна компанія, спе­ціально створена для скуповування контрольних пакетів акцій банків. Такі держательські компанії в банківській справі (банківські холдінгкомпані) дуже поширились у США.

Виникнення банківських монополій призвело до істотної змі­ни відносин між банками і промисловими монополіями. Банків­ські монополії зосередили в своїх руках основну масу вільних -коштів суспільства. Тим самим вони дістали можливість, полег­шуючи або утруднюючи надання кредитів промисловим монопо­ліям, не тільки впливати на діяльність останніх, а й часто визна­чати їхню долю. Не обмежуючись кредитуванням промислових монополій, банківські монополії безпосередньо укорінюються в промисловість і стають співвласниками промислових підпри­ємств. Розкривши цю нову роль банків, В. 1. Ленін показав ко­рінні причини зрощування монополістичного банківського капі­талу з монополістичним промисловим капіталом.

Зрощування промислових і банківських монополій

Монополізація кредиту небагатьма банками змушувала промислові монополії зміцню­вати зв'язки з великими банками через ку­півлю їхніх акцій і придбання таким спосо­бом місць у правліннях и директоратах останніх. Промислові капіталісти почали проникати в «чужу» для них сферу кредиту і кредитних монополій, вміщувати туди частину своїх капіталів і брати участь у визначенні політики найбільших банків, Водночас відбувається й зворотний процес — проникнення капіталу банківських монополій у промислові моно­полії. Надаючи останнім величезні кошти, банківські монополії прагнуть застрахувати себе від можливих втрат через безпосе­редній вплив на господарську і фінансову діяльність промисло­вих корпорацій. Але банківські монополії йдуть ще далі: з метою привласнення частини монопольно високого промислового при­бутку вони скуповують акції промислових монополій і стають їхніми співвласниками. Це дає банкам можливість брати безпо­середню участь у керівних органах промислових монополій. Крім того, великі банки-монополісти здійснюють для промислових монополій емісію нових акцій і реалізацію їх на грошовому рин­ку, одержуючи від цього значні прибутки. Нарешті, великі банки беруть активну участь в організації нових промислових корпо­рацій, привласнюючу собі високі засновницькі прибутки.

Отже, з одного боку, банківські монополісти перетворились у співвласників підприємств промислових монополій; з друго­го,— промислові монополісти стали учасниками банківських мо­нополій. Інтереси магнатів банківського і промислового капіта­лів переплітаються. Так зароджувалось взаємопроникнення, зро­щування капіталів промислових і банківських монополій. Виник новий вид капіталу, що проникнув у всі сфери господарського підприємництва і підпорядкував своїм інтересам всю економічну діяльність,— фінансовий капітал.