- •Політична економія підручник
- •Капіталістичний спосіб виробництва
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 1. Суспільне виробництво і його роль у розвитку людського суспільства
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. З, с. 25.
- •2. Співвідношення між виробництвом, розподілом, обміном і споживанням
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 679—680.
- •§ 3. Критика буржуазних і ревізіоністських спотворень поняття «економічні відносини»
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 19, с. 22.
- •§ 4. Діалектична єдність продуктивних сил і виробничих відносин. Суспільно-економічна формація
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 669.
- •§ 5. Метод політичної економії
- •§ 6. Економічні категорії і економічні закони
- •§ 7. Класовий і партійний характер політичної економії
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 38.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 19#
- •§ 2. Рабовласницький спосіб виробництва
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с. 336,
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 21, с. 390.
- •§ 1. Загальний характер товарного виробництва при капіталізмі
- •§ 2. Товар і його властивості
- •1 Маркс /с.; Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 50.
- •§ 3. Форма вартості. Виникнення грошей
- •§ 4. Суть грошей та їхні функції
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 145.
- •§ 5. Закон вартості
- •§ 6. Товарний фетишизм
- •§ 7. Критика буржуазних теорій вартості і грошей
- •§ 1. Перетворення грошей у капітал
- •§ 2. Робоча сила як товар
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. Ш..
- •§ 3. Виробництво додаткової вартості
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 192.
- •§ 4. Суть капіталу*. Постійний і змінний капітал
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 168.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с 349.
- •§ 5. Два способи підвищення ступеня експлуатації робітничого класу
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 479.
- •§ 7. Капіталістичне машинне виробництво і посилення експлуатації робітників
- •§ 8. Єдність і відмінність абсолютної і відносної додаткової вартості
- •§ 9. Основна економічна суперечність капіталізму. Основний економічний закон капіталізму
- •§ 1. Суть заробітної плати в капіталістичному суспільстві
- •§ 2. Основні форми і системи заробітної плати
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 525.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 2, с. 502.
- •§ 3. Еволюція форм і систем заробітної плати
- •§ 4. Диференціація і дискримінація я оплаті робочої сили
- •§ 6. Критика буржуазних теорій заробітної плати
- •§ 1. Капіталістичне відтворення
- •1 Ленін в. І, Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •2 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 543,
- •§ 2. Технічний прогрес і нагромадження капіталу
- •1 Маркс /0, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 602.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 292.
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 595.
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 177—178.
- •1 Маркс к-, Енгельс ф, Твори, т. 23, с. 594.
- •§ 3. Процес капіталістичного нагромадження і утворення резервно! армії праці
- •§ 4. Загальний закон капіталістичного нагромадження. Відносне й абсолютне погіршення становища робітничого класу
- •§ 5. Пролетаризація трудящих і зміни в структурі робітничого класу в умовах сучасного капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 416.
- •§ 1. Кругооборот капіталу і його три стадії
- •§ 2. Оборот капіталу. Основний капітал і оборотний капітал
- •§ 3. Оборот змінного капіталу і його вплив на річну масу і річну норму додаткової вартості
- •§ 1. Перетворення додаткової вартості в прибуток
- •§ 2 Норма прибутку і фактори, що її визначають
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. С. 265.
- •§ 3. Утворення середньої норми прибутку і перетворення вартості товару в ціну виробництва
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 94.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 2, с. 299.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 162.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 202.
- •§ 4. Закон тенденції норми прибутку до зниження
- •§ 1. Суть торгового капіталу і торгового прибутку
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 289. * Див.: там же, с. 291.
- •§ 2. Форми капіталістичної торгівлі
- •§ 3. Позичковий капітал і позичковий процент
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. І, с. 389.
- •§ 4. Капіталістичний кредит
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 306.
- •§ 6. Роль кредиту в розвитку капіталізму і загостренні його суперечностей
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 445.
- •§ 7. Грошовий обіг у капіталістичному суспільстві
- •§ 1. Капіталістична земельна рента
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 104.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 99.
- •§ 3. Абсолютна рента
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 34.
- •§ 4. Ціна землі як капіталізована рента
- •§ 5. Розвиток капіталізму в сільському господарстві
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 181.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 365.
- •2 Ленін в. L Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •§ 1. Сукупний суспільний продукт і його складові частини
- •§ 2. Просте і розширене відтворення суспільного капіталу
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. З, с. 54.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 535.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 1, с. 76.
- •3 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 152—153.
- •2 Див.: Ленинскнй сборник XXXVIII. М., 1975, с. 86—94.
- •§ 4. Національний доход капіталістичного суспільства. Його виробництво і розподіл
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 71.
- •§ 5.Антагоністичні суперечності капіталістичного відтворення. Економічні кризи надвиробництва
- •§ 6. Циклічний карактер капіталістичного відтворення
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с, 59.
- •§ 7. Критика аитимарксистських теорій криз
- •§ 1. Закономірності виникнення і суть імперіалізму
- •1 Ленін в. І. Повн, зібр. Творів, т. 27, с. 296,
- •1 Маркс /с. Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 161.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 362.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 304.
- •I 3. Концентрація і централізація банківського капіталу. Банківські монополії і нова роль банків
- •§ 4. Фінансовий капітал і фінансова олігаркія
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 323. 3 Див.: там же.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 329.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 337,
- •§ 1. Вивіз капіталу
- •§ 2. Економічний поділ світу союзами капіталістів
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 349.
- •§ 3. Територіальний поділ світу великими державами і боротьба за його переділ. Міжнародна політика імперіалістичних держав
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 365.
- •§ 4. Система світового капіталістичного господарства
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 363.
- •§ 2. Імперіалізм — монополістичний капіталізм
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 30, с. 154.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 65.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. Зо, с. 155.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 271.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с 267.
- •§ 5. Закон нерівномірності економічного і політичного розвитку капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 554.
- •1 Ленін в. 1. Повн. Зібр. Творів, т. 37, с. 111.
- •§ 6. Критика антипенінських теорій Імперіалізму
- •§ 1. Суть і найважливіші риси загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Етапи загальної крюм капіталізму
- •1 Брежнєв л. /.Ленінським курсом, т. 6, с. 56ft»
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партії. Документи і матеріали, с. 268.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали» с. 268.
- •§ 2. Основні форми державно-монополістичного капіталізму
- •§ 1. Крах колоніальної системи як прояв загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Неоколоніалізм
- •3. Два шляхи розвитку молодих національних держав. Соціально-економічні перетворення в країнах, що розвиваються
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 14.
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 4. Своєрідність дії закону середньої норми прибутку в умовах сучасного капіталізму
- •§ 3. Боротьба трудящих сільського господарства проти гноблення монополій і великих землевласників у капіталістичних країнах. Аграрні програми комуністичних і робітничих партій
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 41, с. 17і.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 13, с. 119.
- •2 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 278.
- •§ 1. Науково-технічна революція і загострення суперечностей капіталістичного відтворення
- •§ 2. Особливості внутрішнього ринку головних капіталістичних країн на сучасному етапі
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31—32.
- •1 Див.: Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 31.
- •1 За мир, безпеку, співробітництво і соціальний прогрес у Європі. До підсумків Конференції комуністичних і робітничих партій Європи. Берлін, 2у—• зо червня 1976 року, с. 29.
- •§ 1. Загальна характеристика сучасної буржуазної політичної економії
- •1 Хансен 3. Зкономические цикли и национальиьій доход. М., 1959, с. 241,
- •§ 3. Критика теорії «свободи підприємництва»
- •§ 5. Критика теорій «трансформації капіталізму»
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с 32.
- •§ 7. Сучасні реформістські і ревізіоністські економічні теорії
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 18, с. 336.
- •1 Брежнєв л. /. Ленінським курсом, т. Б, с. 577.
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. Зо.
- •1 Ленін в. /. Пови. Зібр. Творів, т. 41, с. 72—73.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 29, с. 229.
§ 5.Антагоністичні суперечності капіталістичного відтворення. Економічні кризи надвиробництва
Капіталістичній економіці властивий циклічний характер розвитку, при якому неминучі періодичні кризи надвиробництва. Проявляються кризи в тому, що маса вироблених у суспільстві товарів перевищує платоспроможний попит і не знаходить збуту. В результаті певна частина виробництва припиняється, зменшується виробництво товарів, період зростання виробництва змінюється його спадом. Цей надлишок товарів над попитом на них у суспільстві виражає надвиробництво капіталу, надлишкове, спричинене гонитвою за прибутком, розширення виробництва порівняно з обсягом можливого за даних умов платоспроможного попиту.
Абстрактна можливість економічних криз у простому товарному виробництві
Абстрактна можливість криз, як показав К. Маркс, закладена вже в простому товарному господарстві і пов'язана з функціями грошей як засобу обігу і засобу платежу. Річ у тім, що процес товарного обігу, який виражається формулою Т — Г — Т, може бути перерваний у часі і просторі і тим самим акт продажу (Т — Г) може не збігатися з актом купівлі (Г—Т). Ніхто не зобов'язаний купувати тільки тому, що він дещо продав.
Далі потенціальна можливість кризи випливає і з функції грошей як засобу платежу. У цій функції гроші спочатку, в момент продажу товару в кредит, виступають як міра вартості і 'виконують зазначену функцію ідеально. Коли ж настає строк платежу, то в наявності мають бути реальні гроші. Але якщо боржник з тих чи інших причин не буде платоспроможним, платіж може не відбутися, що також може викликати кризу.
Проте.в простому товарному господарстві можливість кризи існує лише потенціально. І тільки в розвинутому капіталістичному суспільстві ця можливість перетворюється в дійсність. Справа в тому, що розвиток капіталізму супроводиться дальшим розвитком суспільного характеру виробництва, а разом з тим відтворенням і поглибленням усіх його суперечностей. Суперечність простого товарного господарства — між приватною і суспільною працею — переростає в основну суперечність капіталізму — між суспільним характером виробництва і приватнокапіталістичною формою привласнення, що й зумовлює перетворення абстрактної можливості криз у неминучість їх.
Основна суперечність капіталізму і неминучість економічних криз
Основна суперечність капіталізму — суперечність між суспільним характером виробництва і приватнокапіталістичною формою привласнення ееоловною причиною виникнення економічних криз.
Широкий розвиток суспільного поділу праці перетворює кожне капіталістичне підприємство в одну з ланок складного механізму суспільного виробництва. За цих умов праця кожного виробника об'єктивно виступає як частка праці, затраченої всім суспільством для задоволення своїх виробничих і особистих потреб, тобто має суспільний характер. Крім того, внаслідок концентрації і централізації капіталу відбувається об'єднання праці на великих промислових підприємствах, на яких трудяться тисячі і десятки тисяч найманих робітників. Тим самим виробництво набуває дедалі більш суспільного характеру і об'єктивно повинно служити суспільству в цілому, спрямовуватися і регулюватися ним, задовольняти його потреби. Проте внаслідок панування приватної власності на засоби виробництва суспільне за своєю суттю виробництво при капіталізмі цілком підпорядковане інтересам і волі підприємців, і його результати привласнюють саме ці підприємці, капіталісти.
Єдиною і абсолютною метою капіталіста є виробництво і привласнення додаткової вартості. Саме тому «...розширення або скорочення виробництва визначається не відношенням виробництва до суспільних потреб, до потреб суспільно розвинених людей, а привласненням неоплачеиої праці... визначається прибутком і відношенням цього прибутку до застосовуваного капіталу... Воно припиняється не тоді, коли цього вимагає задоволення потреб, а тоді, коли цього припинення вимагає виробництво і реалізація прибутку»'.
З основної суперечності капіталізму випливає ряд похідних його суперечностей, які безпосередньо підводять економіку буржуазного суспільства до економічних періодичних криз надвиробництва.
Анархія суспільного виробництва
Один з найважливіших проявів основної суперечності капіталізму полягає в протилежності між відносною організацією виробництва на окремих підприємствах і анархією виробництва в усьому суспільстві. Анархія, диспропорційність суспільного виробництва, неможливість планомірного розвитку його — неминучий наслідок приватнокапіталістичної власності на засоби виробництва.
Із розвитком капіталізму анархія виробництва дедалі більше посилюється. Якщо в рамках кожного підприємства або комплексу підприємств, що входять у те або інше акціонерне товариство, є сувора організація виробництва, то планувати виробництво в масштабі всього суспільства в умовах капіталізму неможливо. Йому властива диспропорційність розвитку. Диспропорційність, як уже зазначалось, це звичайний стан капіталізму — прояв його основної суперечності, а пропорційність виступає лише як окремий випадок руху капіталістичного виробництва, як його момент. Різке загострення диспропорційності як вираження загострення основної суперечності капіталізму й характеризує виникнення кризи.
Нині в зв'язку із зростанням державно-монополістичиого регулювання і програмування капіталістичної економіки з'явилося немало буржуазних і ревізіоністських «теорій», згідно з якими капіталізм нібито подолав анархію виробництва і в суспільстві почала панувати планомірність. Проте життя свідчить про те, що ніякі державно-монополістичні заходи не можуть усунути економічних криз.
Суперечність між виробництвом і споживанням
Інший прояв основної суперечності капіталізму виражається суперечністю між виробництвом і споживанням. її суть «...полягає в тому, що виробництво зростає з величезною швидкістю, що конкуренція надає йому тенденції до безмежного розширення, тоді як споживання (особисте), якщо й зростає, то надто слабо; пролетарське становище народних мас не дає можливості швидко зростати особистому споживанню» 2.
1 Маркс /(., Енгельс Ф. Твори, т. 25, ч. J. с. 265.
2 Ленін В. /. Повн. зібр. творів, т. 4, *. 150.
Ненаситна жадоба додаткової вартості, конкурентна боротьба між капіталістами ведуть до розширення виробництва, збільшення затрат на постійний капітал, на нову техніку. В результаті зростає органічна будова капіталу, що, як відомо, супроводиться зростанням відносного перенаселення.
Відносне зменшення частки змінного капіталу визначає недостатнє зростання платоспроможного попиту населення порівняно із зростанням суспільного виробництва в цілому. Це відставання платоспроможного попиту посилюється прагненням класу капіталістів знизити заробітну плату робітників нижче від вартості робочої сили. Зрештою зростання виробництва наштовхується на вузьку базу народного споживання. Вироблені товари не знаходять збуту, реалізація суспільного продукту утруднюється. Скорочується виробництво, настає економічна криза надвиробництва.
Проте треба мати на увазі, що це надвиробництво має не абсолютний, а відносний характер. «Справа не в тому,— писав К. Маркс,— що життєвих засобів виробляється надто багато в порівнянні з існуючим населенням. Навпаки. їх виробляється надто мало для того, щоб маса населення могла жити пристойно, по-людському» 1. Але споживна сила капіталістичного суспільства залежить не від абсолютних потреб суспільства в предметах споживання, а від тієї частки національного доходу, яка може надійти в розпорядження трудящих, тобто від антагоністичних відносин розподілу.
Суперечність між виробництвом і споживанням дуже загострилася в умовах сучасного капіталізму. Про це свідчить наявність у капіталістичному світі, і насамперед у найбільш розвинутих його країнах, величезної армії безробітних і людей, які живуть на межі злиднів.
Анархія виробництва і суперечність між виробництвом та споживанням найтісніше пов'язані одна з одною, і саме вони в своїй єдності безпосередньо призводять до економічних криз надвиробництва.
Суперечність між метою капіталістичного виробництва і розвитком продуктивних сил
Прагнення вилучити дедалі більшу додаткову вартість змушує капіталістів удосконалювати техніку і технологію виробництва, оскільки це забезпечує збільшення маси продукції, яка випускається, зниження індивідуальної вартості одиниці продукції, а отже, й одержання надлишкової додаткової вартості. Проте зростання технічної, а потім і органічної будови капіталу веде в кінцевому підсумку до спаду норми прибутку, що стримує стимули до розширення виробництва, скорочує попит на додаткові засоби виробництва. Зрештою виявляється, що засобів виробництва в суспільстві вироблено більше порівняно з потребами в них з боку капіталу. Проте надвиробництво засобів виробництва, яке виникає, не абсолютне. Воно є надвиробництвом лише остільки, оскільки засоби виробництва функціонують як капітал, який повинен самозростати, приносити дедалі більшу додаткову вартість.
1 Маркс К, Енгельс Ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 254.
Таким чином, виявляється, що «виробництво є тільки виробництво для капіталу, а не навпаки: засоби виробництва ие є просто засобами для постійного розширення життєвого процесу суспільства виробників... Засіб — безмежний розвиток суспільних продуктивних сил — вступає в постійний конфлікт з обмеженою метою — збільшенням вартості існуючого капіталу»1. В цьому яскраво виявляється основна суперечність капіталізму.
Суперечність між пролетаріатом і буржуазією
Суперечність між суспільним характером виробництва і приватнокапіталістичною формою привласнення врешті-решт виявляється як суперечність між пролетаріатом і буржуазією. В результаті концентрації капіталу і виробництва суспільні засоби виробництва дедалі більше зосереджуються в руках класу буржуазії, що розширює фронт експлуатації праці капіталом. Розвиток суспільного характеру капіталістичного виробництва супроводиться дальшою поляризацією буржуазного суспільства на пролетаріат і буржуазію, що виражається в зростанні питомої ваги осіб найманої праці в самодіяльному населенні.
В сучасний період суперечність між пролетаріатом і буржуазією, залишаючись головною класовою суперечністю капіталізму, доповнилася суперечністю між монополістичною буржуазією, що становить незначний процент населення, і всіма немонопо-лістичними верствами нації, які страждають від гноблення монополій. Це є основою зростання соціальних, класових суперечностей у сучасному буржуазному суспільстві.
Такі головні прояви основної суперечності капіталістичного способу виробництва, які неминуче призводять до економічних криз надвиробництва.