- •Політична економія підручник
- •Капіталістичний спосіб виробництва
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 1. Суспільне виробництво і його роль у розвитку людського суспільства
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. З, с. 25.
- •2. Співвідношення між виробництвом, розподілом, обміном і споживанням
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 679—680.
- •§ 3. Критика буржуазних і ревізіоністських спотворень поняття «економічні відносини»
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 19, с. 22.
- •§ 4. Діалектична єдність продуктивних сил і виробничих відносин. Суспільно-економічна формація
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 669.
- •§ 5. Метод політичної економії
- •§ 6. Економічні категорії і економічні закони
- •§ 7. Класовий і партійний характер політичної економії
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 38.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 19#
- •§ 2. Рабовласницький спосіб виробництва
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с. 336,
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 21, с. 390.
- •§ 1. Загальний характер товарного виробництва при капіталізмі
- •§ 2. Товар і його властивості
- •1 Маркс /с.; Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 50.
- •§ 3. Форма вартості. Виникнення грошей
- •§ 4. Суть грошей та їхні функції
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 145.
- •§ 5. Закон вартості
- •§ 6. Товарний фетишизм
- •§ 7. Критика буржуазних теорій вартості і грошей
- •§ 1. Перетворення грошей у капітал
- •§ 2. Робоча сила як товар
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. Ш..
- •§ 3. Виробництво додаткової вартості
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 192.
- •§ 4. Суть капіталу*. Постійний і змінний капітал
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 168.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с 349.
- •§ 5. Два способи підвищення ступеня експлуатації робітничого класу
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 479.
- •§ 7. Капіталістичне машинне виробництво і посилення експлуатації робітників
- •§ 8. Єдність і відмінність абсолютної і відносної додаткової вартості
- •§ 9. Основна економічна суперечність капіталізму. Основний економічний закон капіталізму
- •§ 1. Суть заробітної плати в капіталістичному суспільстві
- •§ 2. Основні форми і системи заробітної плати
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 525.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 2, с. 502.
- •§ 3. Еволюція форм і систем заробітної плати
- •§ 4. Диференціація і дискримінація я оплаті робочої сили
- •§ 6. Критика буржуазних теорій заробітної плати
- •§ 1. Капіталістичне відтворення
- •1 Ленін в. І, Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •2 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 543,
- •§ 2. Технічний прогрес і нагромадження капіталу
- •1 Маркс /0, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 602.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 292.
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 595.
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 177—178.
- •1 Маркс к-, Енгельс ф, Твори, т. 23, с. 594.
- •§ 3. Процес капіталістичного нагромадження і утворення резервно! армії праці
- •§ 4. Загальний закон капіталістичного нагромадження. Відносне й абсолютне погіршення становища робітничого класу
- •§ 5. Пролетаризація трудящих і зміни в структурі робітничого класу в умовах сучасного капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 416.
- •§ 1. Кругооборот капіталу і його три стадії
- •§ 2. Оборот капіталу. Основний капітал і оборотний капітал
- •§ 3. Оборот змінного капіталу і його вплив на річну масу і річну норму додаткової вартості
- •§ 1. Перетворення додаткової вартості в прибуток
- •§ 2 Норма прибутку і фактори, що її визначають
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. С. 265.
- •§ 3. Утворення середньої норми прибутку і перетворення вартості товару в ціну виробництва
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 94.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 2, с. 299.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 162.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 202.
- •§ 4. Закон тенденції норми прибутку до зниження
- •§ 1. Суть торгового капіталу і торгового прибутку
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 289. * Див.: там же, с. 291.
- •§ 2. Форми капіталістичної торгівлі
- •§ 3. Позичковий капітал і позичковий процент
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. І, с. 389.
- •§ 4. Капіталістичний кредит
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 306.
- •§ 6. Роль кредиту в розвитку капіталізму і загостренні його суперечностей
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 445.
- •§ 7. Грошовий обіг у капіталістичному суспільстві
- •§ 1. Капіталістична земельна рента
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 104.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 99.
- •§ 3. Абсолютна рента
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 34.
- •§ 4. Ціна землі як капіталізована рента
- •§ 5. Розвиток капіталізму в сільському господарстві
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 181.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 365.
- •2 Ленін в. L Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •§ 1. Сукупний суспільний продукт і його складові частини
- •§ 2. Просте і розширене відтворення суспільного капіталу
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. З, с. 54.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 535.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 1, с. 76.
- •3 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 152—153.
- •2 Див.: Ленинскнй сборник XXXVIII. М., 1975, с. 86—94.
- •§ 4. Національний доход капіталістичного суспільства. Його виробництво і розподіл
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 71.
- •§ 5.Антагоністичні суперечності капіталістичного відтворення. Економічні кризи надвиробництва
- •§ 6. Циклічний карактер капіталістичного відтворення
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с, 59.
- •§ 7. Критика аитимарксистських теорій криз
- •§ 1. Закономірності виникнення і суть імперіалізму
- •1 Ленін в. І. Повн, зібр. Творів, т. 27, с. 296,
- •1 Маркс /с. Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 161.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 362.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 304.
- •I 3. Концентрація і централізація банківського капіталу. Банківські монополії і нова роль банків
- •§ 4. Фінансовий капітал і фінансова олігаркія
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 323. 3 Див.: там же.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 329.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 337,
- •§ 1. Вивіз капіталу
- •§ 2. Економічний поділ світу союзами капіталістів
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 349.
- •§ 3. Територіальний поділ світу великими державами і боротьба за його переділ. Міжнародна політика імперіалістичних держав
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 365.
- •§ 4. Система світового капіталістичного господарства
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 363.
- •§ 2. Імперіалізм — монополістичний капіталізм
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 30, с. 154.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 65.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. Зо, с. 155.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 271.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с 267.
- •§ 5. Закон нерівномірності економічного і політичного розвитку капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 554.
- •1 Ленін в. 1. Повн. Зібр. Творів, т. 37, с. 111.
- •§ 6. Критика антипенінських теорій Імперіалізму
- •§ 1. Суть і найважливіші риси загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Етапи загальної крюм капіталізму
- •1 Брежнєв л. /.Ленінським курсом, т. 6, с. 56ft»
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партії. Документи і матеріали, с. 268.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали» с. 268.
- •§ 2. Основні форми державно-монополістичного капіталізму
- •§ 1. Крах колоніальної системи як прояв загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Неоколоніалізм
- •3. Два шляхи розвитку молодих національних держав. Соціально-економічні перетворення в країнах, що розвиваються
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 14.
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 4. Своєрідність дії закону середньої норми прибутку в умовах сучасного капіталізму
- •§ 3. Боротьба трудящих сільського господарства проти гноблення монополій і великих землевласників у капіталістичних країнах. Аграрні програми комуністичних і робітничих партій
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 41, с. 17і.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 13, с. 119.
- •2 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 278.
- •§ 1. Науково-технічна революція і загострення суперечностей капіталістичного відтворення
- •§ 2. Особливості внутрішнього ринку головних капіталістичних країн на сучасному етапі
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31—32.
- •1 Див.: Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 31.
- •1 За мир, безпеку, співробітництво і соціальний прогрес у Європі. До підсумків Конференції комуністичних і робітничих партій Європи. Берлін, 2у—• зо червня 1976 року, с. 29.
- •§ 1. Загальна характеристика сучасної буржуазної політичної економії
- •1 Хансен 3. Зкономические цикли и национальиьій доход. М., 1959, с. 241,
- •§ 3. Критика теорії «свободи підприємництва»
- •§ 5. Критика теорій «трансформації капіталізму»
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с 32.
- •§ 7. Сучасні реформістські і ревізіоністські економічні теорії
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 18, с. 336.
- •1 Брежнєв л. /. Ленінським курсом, т. Б, с. 577.
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. Зо.
- •1 Ленін в. /. Пови. Зібр. Творів, т. 41, с. 72—73.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 29, с. 229.
1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 19, с. 22.
Апологети капіталізму розривають єдність сторін економічних відносин і протиставляють «економічні» відносини «виробничим». Ототожнюючи виробничі відносини з технологічними процесами, вони вважають економічними відносинами лише ринкові.
Окремі буржуазні автори твердять, що зміст термінів «економічні» і «суспільно-виробничі» відносини зовсім різний, що змістовий бік слова «економія» рівнозначний поняттю бережливості **. Тому, на їхню думку, критерієм економічності може бути' лише бережливе ставлення до обмежених порівняно з потребами людини благ, економія праці. Причому ця бережливість виявляється начебто в процесі виробництва і поза ним, у суспільстві і поза суспільством, виражаючи не суспільні взаємовідносини людей, а ставлення людини до природи. Суспільні відносини встановлюються між людьми нібито в процесі будь-якої діяльності; ці відносини різноманітні і не включають поняття бережливості. Звідси суспільно-виробничі відносини оголошуються не економічними і твердиться, що предметом політичної економії може бути лише ставлення людей до природи, а не суспільно-виробничі відносини. Об'єктивний зміст таких екскурсів у поняття слова «економія» полягає в прагненні виключити з політичної економії вивчення основи основ господарської діяльності людей — відносин власності і відповідних їм відносин обміну діяльністю і відносин розподілу.
** До речі, зазначимо, що слово «економія», або «економіка», означає не тільки бережливість, а й основу господарства і управління ним. Саме в такому розумінні цей термін вживали в момент його виникнення. Так, Арісто-тель писав, що до економіки мають належати обидві функції — основа господарства і управління ним.
Буржуазні економісти і ревізіоністи розривають єдність ланок виробничих відносин, відривають процес обігу від процесу виробництва, що визначає його, затушовують основоположне значення відносин власності в системі виробничих відносин і тим самим спотворюють дійсність. Антагонізми, які виникають у капіталістичному способі виробництва, приховуються, внаслідок чого об'єктивна картина розвитку буржуазного суспільства спотворюється.
Визначення предмета політичної економії, що їх дають вульгарні буржуазні економісти і ревізіоністи, довільні, лженаукові, спрямовані на захист капіталістичної власності на засоби виробництва і тому заважають пізнати справжні тенденції його розвитку.
§ 4. Діалектична єдність продуктивних сил і виробничих відносин. Суспільно-економічна формація
Єдність продуктивних сил І виробничих відносин
К. Маркс відмічав, що «політична економія — не технологія» 1. У праці «Розвиток капіталізму в Росії» В. І. Ленін писав: «Політична економія займається зовсім не «виробництвом», а суспільними відносинами людей по виробництву, суспільним ладом виробництва»2. Водночас класики марксизму-ленінізму приділяли велику увагу продуктивним силам, найважливішою складовою частиною яких є трудящі.
1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 669.
2 Ленін B.J. Повн. зібр. творів, т. З, с. 51.
Виробничі відносини є суспільною формою розвитку продуктивних сил. Тому політична економія вивчає виробничі відносини у взаємозв'язку з продуктивними силами. Форма завжди нерозривно пов'язана із змістом, залежить від нього.
Продуктивні сили, характер і рівень їхнього розвитку визначають економічні взаємовідносини людей — форму власності на засоби виробництва, а тим самим усі наступні ланки виробничих відносин. Останні справляють на продуктивні сили величезний зворотний вплив. Вони або забезпечують могутній поступальний рух продуктивних сил вперед, або сповільнюють, гальмують його, а за певних умов навіть прирікають продуктивні сили на руйнування. Забуття активної ролі, яку виробничі відносини відіграють у розвитку продуктивних сил, призводить до великих теоретичних помилок. Такою помилкою є, наприклад, теорія стихійності і самопливу, яку пропагували свого часу бухарінці, що виступали проти колективізації, за надання селянським господарствам можливості рухатися до колективного господарювання стихійно, самопливом.
Політична економія вивчає, як за даних виробничих відносин використовуються продуктивні сили. Разом з тим продуктивні сили суспільства — це об'єктивні умови, без конкретного врахування яких неможливо вивчати виробничі відносини. Застосування людьми засобів виробництва, зумовлене відносинами власності на них, стає саме собою економічним відношенням і як таке входить у предмет політичної економії. Цей момент з усією певністю підкреслював К. Маркс. «Машина,— писав він,— так само мало є економічною категорією, як і віл, що тягне плуга. Сучасне застосування машин є одним з відношень нашого сучасного економічного ладу, але спосіб експлуатації машин — це зовсім не те, що самі машини» К
Політична економія вивчає, як за певних виробничих відносин використовуються продуктивні сили (або, інакше кажучи, суспільний спосіб використання засобів виробництва). Враховуючи напрями і тенденції технічного прогресу, політична економія вивчає вплив виробничих відносин на цей прогрес та його соціально-економічиі наслідки. Таким чином, виробничі відносини досліджуються в їхній єдності з продуктивними силами.
Виробничі відносини і соціальна структура суспільства
Виробничі відносини визначають соціальну структуру суспільства. Приватна власність на засоби виробництва зумовлює поділ суспільства на протилежні класи. Глибоке наукове визначення класів дав В. І. Ленін. «Класами,— писав він,— називаються великі групи людей, які розрізняються за їх місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, за їх відношенням (здебільшого закріпленим і оформленим у законах) до засобів виробництва, за їх роллю в суспільній організації праці, а значить, за способами одержання і розмірами тієї частки суспільного багатства, яка є в їх розпорядженні. Класи, це такі групи людей, з яких одна може собі привласнювати працю другої, внаслідок відмінності їх місця в певному укладі суспільного господарства»2.
1 Маркс /0. Енгельс Ф. Твори, т. 27, с. 391.
8 Ленін В. !. Повн. зібр. творів, т. 39, с. 14—15.
Результати праці класу експлуатованих завжди привласнює клас експлуататорів. Безпосередні виробники — експлуатовані трудящі — одержують із створеного ними багатства лише частину, що виділяється для підтримання їхньої працездатності. Причому ця частина не завжди достатня навіть для підтримання нормальних умов життя трудівника і його сім'ї.
Проте класи — не вічне явище. Людське суспільство почало свій шлях з безкласової соціальної структури. Не знатиме класів і комуністичне суспільство. При комунізмі залишки класових відмінностей зникнуть.
Політична економія і вивчення економічної ролі держави
Економічні відносини людей у класовому суспільстві політична економія неминуче вивчає насамперед як відносини між класами. Тому вона не може не досліджувати і таку форму класових відносин, як держава. «...Держава в цілому,— підкреслював Ф. Енгельс,— є лише виразом, у концентрованій формі, економічних потреб класу, що панує у виробництві...»1
1 Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т. 21, с. 296.
У сучасних умовах капітал широко використовує державу з метою захисту капіталістичних виробничих відносин і зміцнення своїх економічних позицій; монополістичний капіталізм дедалі більше перетворюється в державно-монополістичний.
Вплив буржуазної держави на економіку в наш час набув широкого розмаху. Вій здійснюється на вимогу монополістичного капіталу і в його інтересах. Втручання в економічне життя суспільства, розширення державної власності в капіталістичних країнах, поєднання сили монополій з силою буржуазної держави не відміняють, проте, панування капіталу, як це твердять праві соціалісти і ревізіоністи. Для з'ясування характеру державної власності необхідно встановити, які групи людей, які класи відіграють панівну роль у державі. Визначаючи характер буржуазної державної власності, Ф. Енгельс писав, що буржуазна держава як власник засобів виробництва виступає колективним капіталістом, тобто являє клас капіталістів у цілому.
Соціалістична революція і встановлення диктатури пролетаріату створюють принципово новий тип держави, що стає знаряддям влади переважної більшості народу, очолюваного робітничим класом, а потім, з ліквідацією експлуататорських класів,— знаряддям влади всього народу. Чим більше трудящі маси втягуються в управління державою, тим повніше розгортається справжній демократизм. У процесі побудови розвинутого соціалістичного суспільства відбувається переростання держави диктатури пролетаріату у всенародну державу, а на вищій фазі комунізму на зміну цій державі прийде комуністичне суспільне самоврядування.
Державу як основну фррму політичної надбудови * вивчають юридичні та інші науки. Політична економія розглядає державу як породжену базисом дійову економічну силу. Разом з тим дослідження економічних відносин людей можливе лише з урахуванням впливу держави на економічний базис. К. Маркс не раз вказував, що в коло проблем політичної економії входить вплив держави на виробничі відносини.
Історично визначений спосіб виробництва з відповідною йому надбудовою називається соціально-економічною формацією.
* Політична надбудова не вичерпує всієї надбудови над базисом. До надбудови входять сукупність форм суспільної свідомості, ідеологія, політика і відповідні їм політичні та інші установи суспільства.