- •Політична економія підручник
- •Капіталістичний спосіб виробництва
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 1. Суспільне виробництво і його роль у розвитку людського суспільства
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. З, с. 25.
- •2. Співвідношення між виробництвом, розподілом, обміном і споживанням
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 679—680.
- •§ 3. Критика буржуазних і ревізіоністських спотворень поняття «економічні відносини»
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 19, с. 22.
- •§ 4. Діалектична єдність продуктивних сил і виробничих відносин. Суспільно-економічна формація
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 669.
- •§ 5. Метод політичної економії
- •§ 6. Економічні категорії і економічні закони
- •§ 7. Класовий і партійний характер політичної економії
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 38.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 19#
- •§ 2. Рабовласницький спосіб виробництва
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с. 336,
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 21, с. 390.
- •§ 1. Загальний характер товарного виробництва при капіталізмі
- •§ 2. Товар і його властивості
- •1 Маркс /с.; Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 50.
- •§ 3. Форма вартості. Виникнення грошей
- •§ 4. Суть грошей та їхні функції
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 145.
- •§ 5. Закон вартості
- •§ 6. Товарний фетишизм
- •§ 7. Критика буржуазних теорій вартості і грошей
- •§ 1. Перетворення грошей у капітал
- •§ 2. Робоча сила як товар
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. Ш..
- •§ 3. Виробництво додаткової вартості
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 192.
- •§ 4. Суть капіталу*. Постійний і змінний капітал
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 168.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с 349.
- •§ 5. Два способи підвищення ступеня експлуатації робітничого класу
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 479.
- •§ 7. Капіталістичне машинне виробництво і посилення експлуатації робітників
- •§ 8. Єдність і відмінність абсолютної і відносної додаткової вартості
- •§ 9. Основна економічна суперечність капіталізму. Основний економічний закон капіталізму
- •§ 1. Суть заробітної плати в капіталістичному суспільстві
- •§ 2. Основні форми і системи заробітної плати
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 525.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 2, с. 502.
- •§ 3. Еволюція форм і систем заробітної плати
- •§ 4. Диференціація і дискримінація я оплаті робочої сили
- •§ 6. Критика буржуазних теорій заробітної плати
- •§ 1. Капіталістичне відтворення
- •1 Ленін в. І, Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •2 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 543,
- •§ 2. Технічний прогрес і нагромадження капіталу
- •1 Маркс /0, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 602.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 292.
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 595.
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 177—178.
- •1 Маркс к-, Енгельс ф, Твори, т. 23, с. 594.
- •§ 3. Процес капіталістичного нагромадження і утворення резервно! армії праці
- •§ 4. Загальний закон капіталістичного нагромадження. Відносне й абсолютне погіршення становища робітничого класу
- •§ 5. Пролетаризація трудящих і зміни в структурі робітничого класу в умовах сучасного капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 416.
- •§ 1. Кругооборот капіталу і його три стадії
- •§ 2. Оборот капіталу. Основний капітал і оборотний капітал
- •§ 3. Оборот змінного капіталу і його вплив на річну масу і річну норму додаткової вартості
- •§ 1. Перетворення додаткової вартості в прибуток
- •§ 2 Норма прибутку і фактори, що її визначають
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. С. 265.
- •§ 3. Утворення середньої норми прибутку і перетворення вартості товару в ціну виробництва
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 94.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 2, с. 299.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 162.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 202.
- •§ 4. Закон тенденції норми прибутку до зниження
- •§ 1. Суть торгового капіталу і торгового прибутку
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 289. * Див.: там же, с. 291.
- •§ 2. Форми капіталістичної торгівлі
- •§ 3. Позичковий капітал і позичковий процент
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. І, с. 389.
- •§ 4. Капіталістичний кредит
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 306.
- •§ 6. Роль кредиту в розвитку капіталізму і загостренні його суперечностей
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 445.
- •§ 7. Грошовий обіг у капіталістичному суспільстві
- •§ 1. Капіталістична земельна рента
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 104.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 99.
- •§ 3. Абсолютна рента
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 34.
- •§ 4. Ціна землі як капіталізована рента
- •§ 5. Розвиток капіталізму в сільському господарстві
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 181.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 365.
- •2 Ленін в. L Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •§ 1. Сукупний суспільний продукт і його складові частини
- •§ 2. Просте і розширене відтворення суспільного капіталу
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. З, с. 54.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 535.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 1, с. 76.
- •3 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 152—153.
- •2 Див.: Ленинскнй сборник XXXVIII. М., 1975, с. 86—94.
- •§ 4. Національний доход капіталістичного суспільства. Його виробництво і розподіл
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 71.
- •§ 5.Антагоністичні суперечності капіталістичного відтворення. Економічні кризи надвиробництва
- •§ 6. Циклічний карактер капіталістичного відтворення
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с, 59.
- •§ 7. Критика аитимарксистських теорій криз
- •§ 1. Закономірності виникнення і суть імперіалізму
- •1 Ленін в. І. Повн, зібр. Творів, т. 27, с. 296,
- •1 Маркс /с. Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 161.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 362.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 304.
- •I 3. Концентрація і централізація банківського капіталу. Банківські монополії і нова роль банків
- •§ 4. Фінансовий капітал і фінансова олігаркія
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 323. 3 Див.: там же.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 329.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 337,
- •§ 1. Вивіз капіталу
- •§ 2. Економічний поділ світу союзами капіталістів
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 349.
- •§ 3. Територіальний поділ світу великими державами і боротьба за його переділ. Міжнародна політика імперіалістичних держав
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 365.
- •§ 4. Система світового капіталістичного господарства
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 363.
- •§ 2. Імперіалізм — монополістичний капіталізм
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 30, с. 154.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 65.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. Зо, с. 155.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 271.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с 267.
- •§ 5. Закон нерівномірності економічного і політичного розвитку капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 554.
- •1 Ленін в. 1. Повн. Зібр. Творів, т. 37, с. 111.
- •§ 6. Критика антипенінських теорій Імперіалізму
- •§ 1. Суть і найважливіші риси загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Етапи загальної крюм капіталізму
- •1 Брежнєв л. /.Ленінським курсом, т. 6, с. 56ft»
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партії. Документи і матеріали, с. 268.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали» с. 268.
- •§ 2. Основні форми державно-монополістичного капіталізму
- •§ 1. Крах колоніальної системи як прояв загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Неоколоніалізм
- •3. Два шляхи розвитку молодих національних держав. Соціально-економічні перетворення в країнах, що розвиваються
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 14.
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 4. Своєрідність дії закону середньої норми прибутку в умовах сучасного капіталізму
- •§ 3. Боротьба трудящих сільського господарства проти гноблення монополій і великих землевласників у капіталістичних країнах. Аграрні програми комуністичних і робітничих партій
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 41, с. 17і.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 13, с. 119.
- •2 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 278.
- •§ 1. Науково-технічна революція і загострення суперечностей капіталістичного відтворення
- •§ 2. Особливості внутрішнього ринку головних капіталістичних країн на сучасному етапі
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31—32.
- •1 Див.: Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 31.
- •1 За мир, безпеку, співробітництво і соціальний прогрес у Європі. До підсумків Конференції комуністичних і робітничих партій Європи. Берлін, 2у—• зо червня 1976 року, с. 29.
- •§ 1. Загальна характеристика сучасної буржуазної політичної економії
- •1 Хансен 3. Зкономические цикли и национальиьій доход. М., 1959, с. 241,
- •§ 3. Критика теорії «свободи підприємництва»
- •§ 5. Критика теорій «трансформації капіталізму»
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с 32.
- •§ 7. Сучасні реформістські і ревізіоністські економічні теорії
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 18, с. 336.
- •1 Брежнєв л. /. Ленінським курсом, т. Б, с. 577.
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. Зо.
- •1 Ленін в. /. Пови. Зібр. Творів, т. 41, с. 72—73.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 29, с. 229.
§ 1. Суть торгового капіталу і торгового прибутку
Торговий капітал виник задовго до капіталістичного способу виробництва і історично передував промисловому капіталу. Його поява пов'язана з другим і третім великим суспільним поділом праці (див. розділ II).
У докапіталістичних формаціях торговий капітал виступав як основна, самостійна форма капіталу. Сфера виробництва і сфера обігу за тих умов були економічно неоднорідні. Головною ареною діяльності торгового капіталу була зовнішня торгівля. Джерелом торгового прибутку була частина вартості, створюваної працею дрібних товаровиробників — селян і ремісників, а також частина додаткової праці рабів або кріпаків. Основним методом її здобування був нееквівалентний обмін, тобто купівля товарів по цінах, нижчих від вартості, і продаж їх по цінах, які перевищували вартість. При цьому широко використовувалися відмінності в рівнях цін у різних країнах і на окремих місцевих ринках.
У період розкладу феодалізму торговий капітал активно сприяв становленню капіталістичного способу виробництва. Він концентрував у руках приватних власників грошовий капітал, необхідний для організації великих промислових підприємств, чим прискорював розорення дрібних товаровиробників і перетворення їх у найманих робітників, втягував натуральне господарство феодалів у ринкові відносини, дедалі більше підпорядковував його цілям наживи і збагачення, перетворюючи в товарне виробництво. Торговому капіталу належала важлива роль у розвитку економічних зв'язків між різними районами і країнами, а отже, у формуванні національних і світового ринків.
Торговий капітал як частина промислового капіталу, що відособилась
При капіталізмі сфера виробництва і сфера обігу набирають адекватної економічної основи. Товарне виробництво стає абсолютно переважаючою формою виробництва матеріальних благ, причому товари і виробляються, і продаються на ринку в основному як продукти капіталу. За цих умов «...купецький капітал від свого колишнього самостійного існування спускається до такої ролі, коли він стає лише особливим моментом застосування капіталу взагалі... Він функціонує вже тільки як агент продуктивного капіталу» 1.
1 Маркс К, Енгельс Ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 335.
Як відомо, у процесі кругообороту промисловий капітал не тільки послідовно проходить три стадії, а й одночасно перебу-в:є в трьох функціональних формах: продуктивній, товарній і грошовій. На ранньому ступені розвитку капіталізму ці форми промислового капіталу не були відособлені одна від одної і зосереджувалися в одних руках. При невеликих розмірах виробництва промислові капіталісти могли самі займатися і організацією виробничого процесу, і реалізацією товарів безпосередньо споживачам, і купівлею нових елементів продуктивного капіталу — засобів виробництва і робочої сили. Проте із збільшенням масштабів виробництва, розширенням ринку і зростанням труднощів збуту поєднання функцій управління промисловими підприємствами і реалізації товарів дедалі більш утруднювалось і було економічно невигідним. Тим більше, що ці функції за своїм характером далеко не ідентичні. Просування товарів на віддалені ринки і утруднення їхньої реалізації подовжують час перебування капіталу в сфері обігу, тобто час відвернення його від виробничих функцій. Це сповільнює оборот промислового капіталу в цілому і знижує норму прибутку. Виникає необхідність в особливій групі капіталістів, які б спеціалізувалися лише на обслуговуванні процесу обігу капіталу.
І таке відокремлення відбувається: всередині класу капіталістів виділяється торгова буржуазія, яка вже займається тільки реалізацією товарів. Торгові капіталісти купують товари в промисловців оптом (великими партіями). Для промислового капіталіста цей акт означає реалізацію товару або перетворення товарного капіталу в грошовий T'—Г' який він може тепер набагато швидше перетворити знову у продуктивний, тобто направити на збільшення виробництва додаткової вартості. Однак процес реалізації товару і додаткової вартості, яка міститься в ньому, завершується тільки тоді, коли товар перейде із сфери обігу в сферу особистого або продуктивного споживання. В останньому випадку торговий капіталіст обслуговує і першу стадію кругообороту промислового капіталу (Г—Т). Для завершення процесу реалізації товару торговець авансує свій капітал, який здійснює особливий, відмінний від кругообороту промислового капіталу, кругооборот за формулою Г—Т—Г'.
Торговий капітал функціонує тільки в двох формах — товарнім і грошовій; проходить у своєму обігу дві стадії — купівлю товарів Г—Т і продаж Т—Г'. Ця специфічна форма руху торгового капіталу створює видимість, що при капіталізмі, як і у формаціях, які передували йому, він являє собою самостійну, незалежну від виробництва форму капіталу, що джерело зростання його вартості полягає в самій сфері обігу. Таку зовнішню видимість буржуазні економісти намагаються видати за дійсність.
К. Маркс вперше довів, що в кругообороті торгового капіталу (Г—Т—Г') не створюється, а тільки реалізується додаткова вартість, створена в сфері виробництва. Торговий капітал є похідною і в цьому розумінні підлеглою формою промислового капіталу. Отже, торговий капітал в докапіталістичну епоху і торговий капітал при капіталізмі — це різні економічні категорії. У першому випадку це самостійна форма капіталу. У розвинутому ж капіталістичному суспільстві торговий капітал — це відокремлена частина промислового капіталу, яку застосовує окрема група капіталістів тільки в сфері обігу, його специфічна функція — обслуговувати процес реалізації товарів і додаткової вартості, яка міститься в них.
Відособлення товарної форми промислового капіталу, перетворення її у функціонуючий торговий капітал побічно сприяє підвищенню продуктивності промислового, а отже, всього суспільного капіталу, тобто збільшенню маси вироблюваної додаткової вартості і зростанню загальної норми прибутку.
Це зумовлюється рядом обставин. Відособлення торгового капіталу сприяє дальшому розвитку суспільного поділу праці, спеціалізації виробництва й обігу, їхній концентрації і розширенню ринку для промисловості. Це веде до зниження затрат капіталу на одиницю продукції і підвищення норми прибутку. Торговий капітал обслуговує реалізацію продуктів не одного, а багатьох промислових капіталів, зайнятих у різних галузях виробництва. Він більш динамічний і за час одного обороту промислового капіталу може здійснити кілька оборотів. Тому відособлений торговий капітал завжди менший за суму тих додаткових капіталів, які повинні були б авансувати промислові капіталісти, якби займалися реалізацією товарів самі. Зменшення частки капіталів обігу (товарного і грошового) і збільшення частки продуктивного капіталу сприяють розширенню виробництва, а отже, і збільшенню маси та норми прибутку. Функціонування торгового капіталу набагато прискорює стадії T'—Г' і Г—Т кругообороту окремих промислових капіталів, значно скорочує час їхнього обороту, що веде до збільшення змінного капіталу, який застосовується протягом року, а отже, і до зростання річної маси додаткової вартості. Крім того, торгові капіталісти завдяки своїй спеціалізації, різнобічним комерційним зв'язкам і кращій орієнтації в кон'юнктурі ринку, яка швидко змінюється, забезпечують реалізацію товарів споживачам швидше, ніж могли б це робити самі промислові капіталісти. Це прискорює оборот всього суспільного капіталу, а також підвищує загальну норму прибутку. Нарешті, зосередження торгівлі в руках особливої групи капіталістів скорочує або принаймні стримує зростання чистих витрат обігу і, отже, зменшує відрахування з сукупної маси додаткової вартості, створюваної найманими робітниками у сфері матеріального виробництва.
Водночас відособлене функціонування торгового капіталу загострює суперечності капіталізму. Під його впливом посилюється насамперед суперечність між виробництвом і споживанням, яка є однією з форм виявлення основної суперечності капіталістичного способу виробництва і однією з причин періодичних криз надвиробництва. У періоди промислових піднесень, коли ціни на товари зростають, торговці, широко користуючись кредитом, прагнуть закупити товарів якомога більше, з тим щоб через певний час продати їх дорожче і на різниці цій здобути додатковий прибуток. Орієнтуючись на цей спекулятивний попит, промислові капіталісти, не зв'язані безпосередньо з споживачами, дедалі більше розширюють виробництво. Останнє дедалі більше відривається від справжнього платоспроможного попиту населення. Так торговий капітал сприяє збільшенню надвиробництва товарів, маскує початок економічних криз, робить їх більш глибокими і руйнівними. Відособлення торгового капіталу посилює анархічний характер суспільного виробництва, диспропорційність економіки, загострює * конкурентну боротьбу на національних і світовому ринках.
Торгові капіталісти не просто реалізують товари; у сфері обігу вони додатково експлуатують трудящих як споживачів. У гонитві за найбільшим прибутком торговці всіма засобами роздувають ціни, спекулюють на різних труднощах, широко обдурюють і обраховують покупців, продають недоброякісні і фальсифіковані товари. Вони безпосередньо експлуатують робітників і службовців, зайнятих у торгівлі, чисельність яких у зв'язку із зростанням труднощів реалізації неухильно збільшується. Усе це загострює суперечність між працею і капіталом, соціальні антагонізми буржуазного суспільства.
Торговий прибуток як перетворена форма додаткової вартості
Оборот торгового капіталу (Г—Т—Г') передбачає не тільки відшкодування авансованого капіталу з виручки від продажу товарів, а й одержання прибутку на цей капітал. В умовах вільної конкуренції норма торгового прибутку, як правило, не може бути нижчою від середньої в певному суспільстві, інакше торгові капіталісти вилучили б свій капітал з сфери обігу і перевели його в будь-яку іншу сферу економіки, що забезпечує їм одержання середнього прибутку.
Як відомо, у процесі обігу вартість не створюється. Тому функціонування торгового капіталу «...не створює ні вартості, ні додаткової вартості, а тільки опосереднює їх реалізацію...»1. Що ж таке торговий прибуток і яке джерело його утворення? На поверхні буржуазних відносин він виступає як надбавка до ціни товару. Насправді ж торговий прибуток є перетворена форма додаткової вартості, створюваної робітничим класом у сфері матеріального виробництва. Це—частина додаткової вартості, яку промислові капіталісти віддають торговим капіталістам за те, що вони реалізують товари.