- •Політична економія підручник
- •Капіталістичний спосіб виробництва
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 1. Суспільне виробництво і його роль у розвитку людського суспільства
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. З, с. 25.
- •2. Співвідношення між виробництвом, розподілом, обміном і споживанням
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 679—680.
- •§ 3. Критика буржуазних і ревізіоністських спотворень поняття «економічні відносини»
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 19, с. 22.
- •§ 4. Діалектична єдність продуктивних сил і виробничих відносин. Суспільно-економічна формація
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 12, с. 669.
- •§ 5. Метод політичної економії
- •§ 6. Економічні категорії і економічні закони
- •§ 7. Класовий і партійний характер політичної економії
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 38.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 19#
- •§ 2. Рабовласницький спосіб виробництва
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с. 336,
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 21, с. 390.
- •§ 1. Загальний характер товарного виробництва при капіталізмі
- •§ 2. Товар і його властивості
- •1 Маркс /с.; Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 50.
- •§ 3. Форма вартості. Виникнення грошей
- •§ 4. Суть грошей та їхні функції
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 145.
- •§ 5. Закон вартості
- •§ 6. Товарний фетишизм
- •§ 7. Критика буржуазних теорій вартості і грошей
- •§ 1. Перетворення грошей у капітал
- •§ 2. Робоча сила як товар
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. Ш..
- •§ 3. Виробництво додаткової вартості
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 192.
- •§ 4. Суть капіталу*. Постійний і змінний капітал
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 168.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 2, с 349.
- •§ 5. Два способи підвищення ступеня експлуатації робітничого класу
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 479.
- •§ 7. Капіталістичне машинне виробництво і посилення експлуатації робітників
- •§ 8. Єдність і відмінність абсолютної і відносної додаткової вартості
- •§ 9. Основна економічна суперечність капіталізму. Основний економічний закон капіталізму
- •§ 1. Суть заробітної плати в капіталістичному суспільстві
- •§ 2. Основні форми і системи заробітної плати
- •1 Див.: Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 525.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 2, с. 502.
- •§ 3. Еволюція форм і систем заробітної плати
- •§ 4. Диференціація і дискримінація я оплаті робочої сили
- •§ 6. Критика буржуазних теорій заробітної плати
- •§ 1. Капіталістичне відтворення
- •1 Ленін в. І, Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •2 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 543,
- •§ 2. Технічний прогрес і нагромадження капіталу
- •1 Маркс /0, Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 602.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 292.
- •1 Маркс /(., Енгельс ф. Твори, т. 23, с. 595.
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 177—178.
- •1 Маркс к-, Енгельс ф, Твори, т. 23, с. 594.
- •§ 3. Процес капіталістичного нагромадження і утворення резервно! армії праці
- •§ 4. Загальний закон капіталістичного нагромадження. Відносне й абсолютне погіршення становища робітничого класу
- •§ 5. Пролетаризація трудящих і зміни в структурі робітничого класу в умовах сучасного капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 416.
- •§ 1. Кругооборот капіталу і його три стадії
- •§ 2. Оборот капіталу. Основний капітал і оборотний капітал
- •§ 3. Оборот змінного капіталу і його вплив на річну масу і річну норму додаткової вартості
- •§ 1. Перетворення додаткової вартості в прибуток
- •§ 2 Норма прибутку і фактори, що її визначають
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. С. 265.
- •§ 3. Утворення середньої норми прибутку і перетворення вартості товару в ціну виробництва
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 94.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 2, с. 299.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 162.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 202.
- •§ 4. Закон тенденції норми прибутку до зниження
- •§ 1. Суть торгового капіталу і торгового прибутку
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 289. * Див.: там же, с. 291.
- •§ 2. Форми капіталістичної торгівлі
- •§ 3. Позичковий капітал і позичковий процент
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. І, с. 389.
- •§ 4. Капіталістичний кредит
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 306.
- •§ 6. Роль кредиту в розвитку капіталізму і загостренні його суперечностей
- •1 Маркс /с, Енгельс ф. Твори, т. 25, ч. 1, с. 445.
- •§ 7. Грошовий обіг у капіталістичному суспільстві
- •§ 1. Капіталістична земельна рента
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 104.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 5, с. 99.
- •§ 3. Абсолютна рента
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 34.
- •§ 4. Ціна землі як капіталізована рента
- •§ 5. Розвиток капіталізму в сільському господарстві
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 181.
- •1 Маркс к., Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 365.
- •2 Ленін в. L Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 57.
- •§ 1. Сукупний суспільний продукт і його складові частини
- •§ 2. Просте і розширене відтворення суспільного капіталу
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. З, с. 54.
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 24, с. 535.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 1, с. 76.
- •3 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 152—153.
- •2 Див.: Ленинскнй сборник XXXVIII. М., 1975, с. 86—94.
- •§ 4. Національний доход капіталістичного суспільства. Його виробництво і розподіл
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с. 71.
- •§ 5.Антагоністичні суперечності капіталістичного відтворення. Економічні кризи надвиробництва
- •§ 6. Циклічний карактер капіталістичного відтворення
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 4, с, 59.
- •§ 7. Критика аитимарксистських теорій криз
- •§ 1. Закономірності виникнення і суть імперіалізму
- •1 Ленін в. І. Повн, зібр. Творів, т. 27, с. 296,
- •1 Маркс /с. Енгельс ф. Твори, т. 4, с. 161.
- •2 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 362.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 304.
- •I 3. Концентрація і централізація банківського капіталу. Банківські монополії і нова роль банків
- •§ 4. Фінансовий капітал і фінансова олігаркія
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 323. 3 Див.: там же.
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 329.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 337,
- •§ 1. Вивіз капіталу
- •§ 2. Економічний поділ світу союзами капіталістів
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 349.
- •§ 3. Територіальний поділ світу великими державами і боротьба за його переділ. Міжнародна політика імперіалістичних держав
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 365.
- •§ 4. Система світового капіталістичного господарства
- •1 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 27, с. 363.
- •§ 2. Імперіалізм — монополістичний капіталізм
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 30, с. 154.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 26, с. 65.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. Зо, с. 155.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 271.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с 267.
- •§ 5. Закон нерівномірності економічного і політичного розвитку капіталізму
- •1 Маркс к, Енгельс ф. Твори, т. 26, ч. 2, с. 554.
- •1 Ленін в. 1. Повн. Зібр. Творів, т. 37, с. 111.
- •§ 6. Критика антипенінських теорій Імперіалізму
- •§ 1. Суть і найважливіші риси загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Етапи загальної крюм капіталізму
- •1 Брежнєв л. /.Ленінським курсом, т. 6, с. 56ft»
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партії. Документи і матеріали, с. 268.
- •1 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали» с. 268.
- •§ 2. Основні форми державно-монополістичного капіталізму
- •§ 1. Крах колоніальної системи як прояв загальної кризи капіталізму
- •§ 2. Неоколоніалізм
- •3. Два шляхи розвитку молодих національних держав. Соціально-економічні перетворення в країнах, що розвиваються
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 14.
- •§ 1. Нові фактори, що впливають на виробництво і привласнення додаткової вартості
- •§ 2. Система монопольних цін
- •§ 3. Монопольний надприбуток — специфічна сучасна форма капіталістичного прибутку
- •§ 4. Своєрідність дії закону середньої норми прибутку в умовах сучасного капіталізму
- •§ 3. Боротьба трудящих сільського господарства проти гноблення монополій і великих землевласників у капіталістичних країнах. Аграрні програми комуністичних і робітничих партій
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 41, с. 17і.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 13, с. 119.
- •2 Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали, с. 278.
- •§ 1. Науково-технічна революція і загострення суперечностей капіталістичного відтворення
- •§ 2. Особливості внутрішнього ринку головних капіталістичних країн на сучасному етапі
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. 31—32.
- •1 Див.: Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 23, с. 31.
- •1 За мир, безпеку, співробітництво і соціальний прогрес у Європі. До підсумків Конференції комуністичних і робітничих партій Європи. Берлін, 2у—• зо червня 1976 року, с. 29.
- •§ 1. Загальна характеристика сучасної буржуазної політичної економії
- •1 Хансен 3. Зкономические цикли и национальиьій доход. М., 1959, с. 241,
- •§ 3. Критика теорії «свободи підприємництва»
- •§ 5. Критика теорій «трансформації капіталізму»
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с 32.
- •§ 7. Сучасні реформістські і ревізіоністські економічні теорії
- •2 Ленін в. І. Повн. Зібр. Творів, т. 18, с. 336.
- •1 Брежнєв л. /. Ленінським курсом, т. Б, с. 577.
- •1 Матеріали XXV з'їзду кпрс, с. Зо.
- •1 Ленін в. /. Пови. Зібр. Творів, т. 41, с. 72—73.
- •1 Ленін в. /. Повн. Зібр. Творів, т. 29, с. 229.
1 Маркс к-, Енгельс ф, Твори, т. 23, с. 594.
§ 3. Процес капіталістичного нагромадження і утворення резервно! армії праці
Суть і джерела промислової резервної армії праці
Із збільшенням усього сукупного капіталу збільшуються й абсолютні розміри змінного капіталу. Але зростання органічної будови капіталу спричинює падіння питомої ваги змінного капіталу в загальній масі капіталу. Оскільки попит на роботу силу визначається величиною змінного капіталу, то скорочення його питомої ваги спричинює відносне зменшення попиту на робочу силу. Попит на неї зростає повільніше, ніж розміри сукупного суспільного капіталу і виробництва. Водночас пропозиція робочої сили на ринку праці збільшується. Конкуренція з боку капіталістів призводить до розорення дрібних виробників. Дрібні хазяї, позбавлені власних засобів виробйицтва, змушені шукати роботу по найму. Крім того, розвиток машинного виробництва створює умови для роботи жінок і підлітків по найму. Пропозиція робочої сили збільшується також і в зв'язку з природним приростом робітничого населення.
Водночас застосування продуктивнішої техніки, інтенсифікація праці, а також подовження робочого дня, яке часто має місце, призводять до того, що капіталісти при певних розмірах виробництва звільняють частину робітників, які поповнюють ряди резервної армії праці. Отже, капіталісти, примушуючи надмірно працювати зайняту частину робітничого класу, прирікають на вимушене неробство іншу його частину—сотні тисяч і мільйони безробітних.
Таким чином, механізм капіталістичного нагромадження і загальні умови розвитку капіталістичного виробництва створюють несприятливе для робітничого класу співвідношення між пропозицією робочої сили і попитом на неї. Певна частина робітничого класу приречена на безробіття. Під час економічних криз, коли виробництво скорочується, безробіття різко збільшується. Коли економіка перебуває у фазі піднесення і підприємствам потрібна додаткова кількість робітників, капіталісти беруть їх з числа безробітних, внаслідок чого безробіття зменшується. Промислова резервна армія є, отже, не тільки наслідком, а й умовою капіталістичного нагромадження. Вона «...становить необхідну приналежність капіталістичного господарства, без якої воно не могло б ні існувати, ні розвиватися».1
Капіталістичний закон народонаселення
Кожному способу виробництва властивий свій особливий закон народонаселення. Він виражає спосіб і міру використання трудових ресурсів і специфічні умови зростання населення в умовах даного способу виробництва. Економічний закон народонаселення, властивий капіталізму, полягає в утворенні і збільшенні промислової резервної армії праці."Робітниче населення, створюючи нагромадження капіталу, — писав К. Маркс, — тим самим у зростаючих розмірах виробляє засоби, які роблять його відносно надлишковим населенням»2.
Відкриття К. Марксом капіталістичного закону народонаселення зробило очевидною антинауковість і упередженість спроб проголосити якийсь «вічний» закон народонаселення, що діє нібито в будь-якій суспільно-економічній формації. Таку спробу зробив у кінці XVIII ст. англійський священник Мальтус, який твердив, що населення збільшується нібито в геометричній прогресії, а кількість засобів існування — лише в арифметичній прогресії. Звідси він робив висновок, що становище робітничого класу при капіталізмі характеризується безробіттям і низьким життєвим рівнем тому, що нібито дуже швидко зростає його чисельність.
1 Ленін В. /. Повн. зібр. творів, т. 2, с. 168.
2 Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 598.
Повну безглуздість і абсолютну необґрунтованість цих тверджень Мальтуса з усією переконливістю показав К. Маркс, викривши справжні причини відносного перенаселення при капіталізмі, що полягають в суті нагромадження капіталу.
Справді, кількість засобів існування зростає не в якійсь вічній — арифметичній чи іншій — прогресії, а залежно від розвитку продуктивних сил суспільства. Хоч капіталізм ніколи не створював повного простору для цього розвитку, але навіть при буржуазному ладі кількість засобів існування може збільшуватися швидше, ніж населення. У США, наприклад, з 1950 по 1970 р. населення зросло на 20%, продукція промисловості збільшилася вдвоє, а продукція сільського господарства— на 31%.
Антинаукова теорія Мальтуса переносить на розвиток суспільства закони природи. Тим часом, на відміну від тваринного світу, люди не тільки споживають, а й виробляють засоби існування, в міру розвитку продуктивних сил підкоряючи природу своїм потребам. Людське суспільство розвивається не за законами природи, а за іншими — соціальними законами, які для кожного суспільного ладу специфічні.
Реакційність теорії Мальтуса полягає в тому, що вона намагається виправдати капіталізм, зняти з нього відповідальність за злиденність широких мас населення. Сучасні мальтузіаиці намагаються пояснити низький життєвий рівень народів економічно слаборозвинутих країн абсолютним «надлишком» населення, що нібито має місце, тоді як насправді відносний надлишок населення (порівняно з потребами виробництва в робочій силі) є наслідком тривалої жорстокої експлуатації їх імперіалістичними державами. Шлях до позбавлення від злиденності лежить не у варварському усуненні «зайвого» населення, як це Пропонують мальтузіаиці, а в ліквідації капіталізму.
Форми відносного перенаселення
Існування армії безробітних означає наявність відносного перенаселення. Сучасні продуктивні сили дають змогу забезпечити все населення корисною діяльністю і життєвими засобами. Перенаселення є саме відносним, тобто становить собою надлишок робочої сили порівняно з попитом на неї з боку капіталу. Відносне перенаселення існує в трьох основних формах.
1. Плинне перенаселення. Ця форма безробіття охоплює робітників, яких то виштовхують з капіталістичного виробництва, то знову втягують у нього. В основі плинного перенаселення лежить нерівномірність розвитку капіталістичного виробництва, нагромадження капіталу і зміни його органічної будови в різних галузях, властива капіталізму зміна періодів підвищеної господарської кон'юнктури кризами і спадами.
2. Приховане перенаселення. Ця форма безробіття пов'язана в основному з аграрним перенаселенням. Підвищення органічної будови капіталу в сільському господарстві породжує абсолютне скорочення попиту на робочу силу, потрібну для оброблення даної землі. Одночасно дрібне сільськогосподарське виробництво витісняється великим капіталістичним виробництвом, відбувається масове розорення дрібних селян. Ці процеси по стійно породжують аграрне перенаселення. Приховане воно тому, що значна частина працівників, які вивільняються із сільськогосподарського виробництва, не знаходять собі застосування в місті, лишаються в селі і часто ведуть дрібне господарство, що не дає їм хоч трохи достатніх засобів для життя. Приховане перенаселення у великих розмірах властиве і містам (дрібні зубожілі ремісники, торговці тощо).
3. Застійне перенаселення. До нього К. Маркс відніс ту частину робітничого класу, яку характеризує надзвичайна нерегулярність занять, і, зокрема, робітників, зайнятих роботою дома. Багато робітників лише час від часу мають змогу діставати роботу, і тривалість їхнього безробіття настільки значна, що вони охоплені застійною формою відносного перенаселення.
Нижча верства безробітних складається з трьох категорій (якщо не брати до уваги люмпен-пролетаріат, тобто бродяг, злочинців, осіб, які живуть проституцією, тощо): а) особи працездатні, але тривалий час не мають роботи і живуть на пожертвування для бідних; б) сироти і діти пауперів —жебраків, які не мають жодних доходів і засобів існування; в) каліки, хворі, пролетарі, що досягли похилого віку. Ця верства «...являє собою інвалідний дім активної робітничої армії і мертвий баласт промислової резервної армії». 1
1 Маркс /(., Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 610.
Сучасному капіталізму притаманне також часткове безробіття, пов'язане з неповною зайнятістю великої кількості робітників через хронічне недовантаження виробничих потужностей, що характерно для нинішніх умов капіталістичного розвитку. Сучасному капіталізму, як буде показано далі, властиве хронічне безробіття величезної маси трудящого населення.
В сучасних умовах у ході науково-технічної революції виникло так зване технологічне безробіття. У зв'язку з відмиранням ряду професій і появою принципово нових, що потребують не тільки спеціальних знань, а й вищого рівня освіти, багато робітників не можуть знайти собі роботу.
Нова структурна риса сучасної армії безробітних полягає в тому, що частка службовців в її складі значно збільшилася. Крім того, безробіття дедалі більше зачіпає працівників розумової праці: дипломованих інженерів, техніків, наукових працівників, вчителів і навіть керуючих підприємствами.
Капіталісти використовують усі форми безробіття для посилення експлуатації зайнятих робітників.