Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Паламарчук В.В. ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
5.08 Mб
Скачать

§ 2. Технічний прогрес і нагромадження капіталу

Органічгіа будова капіталу

Капітал має речову і вартісну форми. Тому будову капіталу треба розглядати з двох бо­ків. Капітал у його натурально-речовій фор­мі складається з певної маси засобів виробництва (будівель, машин, обладнання, сировини, палива тощо) і певної кількості зайнятих робітників. Співвідношення між масою засобів вироб­ництва і кількістю зайнятих робітників залежить від рівня роз­витку техніки і технології виробництва, особливостей кожної га­лузі виробництва.

Відношення маси засобів виробництва до кількості зайнятих робітників, які приводять їх у рух, називається технічною будо­вою капіталу. З розвитком капіталізму, з впровадженням доско­наліших машин і методів виробництва зростає й та частина капі­талу, яку затрачають на засоби виробництва. Збільшується кіль…

<< missing page >>

… торканими основи капіталістичної експлуатації, а й забезпечує­ться відтворення їх у масштабі, що розширюється.

Зміни становища робітничого класу пояснюються не збіль­шенням або зменшенням його чисельності, а нагромадженням капіталу. Робочу силу капіталісти купують не для особистих послуг, а для виробництва додаткової вартості, тобто для збіль­шення капіталу. Робітник збагачує капіталіста, збільшує його капітал, а сам відтворює себе як пролетаря, який одержує лише заробітну плату, навіть якщо вона й підвищилася порівняно з колишнім її рівнем.

Який же характер процесу нагромадження, коли змінюється органічна будова капіталу? Капітал почав свою діяльність ще в ті часи, коли переважало феодальне виробництво і просте товар­не господарство. За цих умов розміри індивідуальних капіталів, як правило, були невеликі. Однак процес нагромадження, що особливо прискорився в період промислового перевороту, спри­чинив швидке зростання розмірів індивідуальних капіталів. Але чим більший капітал, тим частіше він може придбати нові, кращі машини. Розвинутому капіталістичному господарству з адекват­ним йому технічним базисом — великою машинною індустрією — відповідають зростання органічної будови капіталу, постійні пе­ревороти в техніці і технології виробництва. Якщо склалися вже «загальні основи капіталістичної системи,— писав К. Маркс,— в ході нагромадження завжди настає такий момент, коли роз­виток продуктивності суспільної праці стає наймогутнішою підоймою нагромадження» 1.

Іншою причиною зростання органічної будови капіталу і підвищення продуктивності суспільної праці є революціонізуюча дія нової техніки, нових способів технології виробництва, засто­сованих в одних галузях промисловості, на інші галузі.

Дуже важливою причиною впровадження нових, досконалі­ших машин, технологічних процесів і внаслідок цього постійного зростання органічної будови капіталу є прагнення капіталістів задушити опір робітників посиленню експлуатації, замінюючи їхню працю машинами. Машина, писав К. Маркс, «стає найпо­тужнішим бойовим знаряддям для придушення періодичних за­ворушень робітників, страйків і т. д., спрямованих проти само­державства капіталу»2.

1 Маркс /(., Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 589.

2 Там же, с. 412.

Який висновок випливає з аналізу нагромадження капіталу в .умовах зростання його органічної будови?

Підвищення органічної будови капіталу і продуктивності пра­ці проявляється у відносному зменшенні маси живої праці, яку споживає капіталіст, порівняно з масою засобів виробництва. Це призводить до виштовхування робітників з виробництва і до .посилення експлуатації зайнятих у виробництві робітників, збільшення частини робітничого класу, що становить армію без­робітних. «Абсолютний інтерес кожного капіталіста,— констату­вав К. Маркс,— полягає в тому, щоб видавити певну кількість праці з меншого, а не з більшого числа робітників, хоч би останнє коштувало так само дешево або навіть дешевше» 1.

Концентрація s централізація капіталу

Велике поширення машин, застосування на­укових методів виробництва у промислово­сті і землеробстві, використання всіх пере­ваг кооперованої у великих масштабах пра­ці стало можливим лише завдяки масовій концентрації засобів виробництва.

У рамках простого товарного господарства, що грунтується на застосуванні особистої праці, така концентрація була немож­лива. Але саме на основі простого товарного виробництва посту­пово нагромаджувалися засоби виробництва і гроші в руках окремих товаровиробників, що було передумовою виникнення капіталістичних відносин і великого капіталу.

Будь-який індивідуальний капітал є результатом певної кон­центрації засобів виробництва в руках одного власника і екс­пропріації засобів виробництва в інших власників, внаслідок чого останні перетворюються в найманих робітників, над якими панує капітал.

Процес зростання капіталу дуже складний. Весь суспільний капітал в цілому зростає тому, що зростають індивідуальні ка­пітали за рахунок капіталізовуваної додаткової вартості. Крім того, постійно виникають нові капітали, нові підприємства в промисловості, торгівлі, банківській справі.

Концентрація капіталу є збільшення капіталу через капіталізацію частини додаткової вартості, або, іншими словами, відтворення капіталу в розширеному масштабі.

Слід зазначити, що індивідуальні капітали не тільки збіль­шуються, а й розщеплюються на багато нових самостійних капі­талів. К. Маркс відмічав, що значну роль у цьому відіграє поділ майна в сім'ях капіталістів. Капітал нагромаджується і з зрос­танням кількості капіталістів (далі ми побачимо, що одночасно розвиваються й протилежні процеси).

Концентрація капіталу нерозривно пов'язана з концентра­цією виробництва. Виробництво з розвитком капіталізму дедалі більше зосереджується на порівняно невеликій кількості вели­ких і найбільших підприємств. «Величезне зростання промисло­вості,— писав В. І. Ленін,— і надзвичайно швидкий процес зосе­редження виробництва в дедалі більших підприємствах станов­лять одну з найбільш характерних особливостей капіталізму»2.